Всі секрети та нюанси Податкового кодексу в одній книзі! Натисни та дізнайся...

Новости и факты России

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА XVIII. МАРАЗМИ ЛІЦЕНЗУВАННЯ

ФІНАНСОВІ САНКЦІЇ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА ПІДПРИЄМЦІВ ЗА БЕЗЛІЦЕНЗІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЗНАЧЕНІ ЛИШЕ ЩОДО ДЕКІЛЬКОХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Іноді підприємствам доводиться працювати без ліцензій не з власної волі. Такими причинами можуть бути: невизначений орган ліцензування, бюрократичні перепони в її отриманні чи продовженні (наприклад, в січні кожного року контролюючі органи через суцільні свята майже не видають ліцензій) може бути судова тяганина, втрата ліцензії (пожежа, викрадення тощо), а працювати якось треба. І головні проблеми в цьому випадку можуть бути з податковими органами.

2004 рік додав новин щодо процедур визнання недійсними угод та стягнення незаконно отриманого у дохід держави при такій діяльності. Нагадаємо, що до цього часу податковим органам було досить важкувато визнавати угоди недійсними із стягненням отриманого у дохід держави. Зокрема Постанова Вищого господарського суду від 19.12.2002 р. у справі №2-6/2993-2001) засвідчує, що на шляху до притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності за здійснення ліцензійної діяльності без отримання в установленому порядку ліцензій існують суттєві перешкоди. Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи подають до судів позови на підприємства, установи, організації та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Проблеми у податкових органів виникали тому, що Законом України "Про підприємництво" у редакції 1997 року не встановлювалося конкретних норм щодо відповідальності за здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без наявності ліцензії (не встановлено таких норм і чинним нині Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"). Закон не уповноважував когось стягувати кошти до бюджету, отримані в результаті проведення ліцензійної діяльності без отримання ліцензії. Не передбачалося такої міри відповідальності й іншими нормативними актами. А з появою Господарського кодексу податковим органам стало працювати дещо легше, зокрема в ньому залишилися аналоги статті 48 і 49  попереднього Цивільного кодексу у вигляді статей 207, 208 Господарського кодексу і статей 216, 227 нового Цивільного кодексу (щоправда, новий Цивільний кодекс не передбачає вилучення одержаного за недійсною угодою на користь держави, а Господарський – передбачає, що створює додаткові проблеми для податкових органів і дає новий механізм захисту від податкових органів). При цьому процедура вилучення коштів у дохід держави, порівняно з попереднім Цивільним кодексом, не змінилася - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  уразі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

Але крім цих статей Господарського кодексу є ще одна, яка дуже допомагатиме податківцям вилучати одержане в дохід держави за визнаними недійсними угодами, точніше їм тепер зовсім не обов’язково визнавати угоди недійсними з мотивів суперечності інтересам держави. Справа в тому, що частина перша статті 240 Господарського кодексу говорить, що прибуток   (доход),   одержаний  суб'єктом  господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил  здійснення господарської  діяльності,  а  також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи  суми  податку,  несплаченого  за  прихований об'єкт  оподаткування,  підлягають  вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Тому визнавати угоди недійсними за безліцензійну діяльність податкові органи будуть все менше і менше, а більше користуватимуться, новими, більш простими та надійними можливостями вилучати незаконно отримане в судовому порядку. Оскільки відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкові органи подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян не лише про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, але і коштів, одержаних без установлених законом підстав. Розглянемо і інші санкції за безліцензійну діяльність для підприємств та підприємців.

Щоправда, перелік порушень, за які до суб'єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені  статтею 240 Господарського кодексу, а також порядок їх застосування визначаються законами. Але Господарський кодекс теж э законом...
 

Санкції для підприємств та підприємців за безліцензійну діяльність

Фінансові санкції для підприємств та підприємців за безліцензійну діяльність визначені лише щодо декількох видів господарської діяльності. Зокрема стаття 17 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлює штрафи за безліцензійне виробництво спирту, оптову та роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Статтею 1 Закону України від 14.10.94 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування» передбачено штрафи за здійснення окремих видів господарської діяльності в будівництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії.

Стаття 8 Закону України від 17.01.2002 р. № 2953-III «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» встановлює штрафи за здійснення господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування без ліцензії та за безліцензійний експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, відповідного обладнання та сировини.  Крім того за безліцензійну діяльність передбачено штрафи відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Декрету Кабміну “Про систему валютного регулювання”.

Є випадки, коли Законом дозволяється безліцензійна діяльність, зокрема відповідно до статті 13 Закону України від 16.10.97 р. №575/97-ВР "Про електроенергетику" діяльність з виробництва електричної енергії суб'єктів господарювання без ліцензії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені в умовах і правилах здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії.

Але з 2004 року є можливість захищатися від цих штрафів. Річ у тім, що відповідно до частини першої статті 240 Господарського кодексу з суб'єкта господарювання стягується у випадках і порядку,   передбачених   законом,   штраф,  але  не  більш  як  у двократному розмірі вилученої суми,  а у разі повторного порушення протягом  року  після  застосування  цієї  санкції - у трикратному розмірі вилученої суми. Таким чином, якщо не було вилучення незаконно отриманого доходу відповідно до статті 240 Господарського кодексу, то всі вищезгадані штрафи можуть накладатися лише в нульовому розмірі. І навіть коли буде вилучення коштів, то максимальний розмір штрафу – двократна сума вилучення !

А стаття 241 Господарського кодексу без таких обмежень може застосовуватися для штрафування лише в конкретних випадках, визначених законами, і без вилучення доходу на користь держави, що є для останньої нецікавим.

На користь може піти і стаття 250 Господарського кодексу, яка передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Крім того відповідно до  абзацу «д» пп. 9.1.2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відсутність ліцензії може стати підставою для адміністративного арешту активів. А в цілому, якщо спеціальними Законами (див. вище) не визначено розмірів фінансових санкцій, то до підприємства зазвичай фінансових санкцій, як це не дивно, не застосовують. Але це компенсується тим, що набагато суворішою є відповідальність посадових осіб підприємств та організацій, які здійснюють безліцензійну діяльність.

Відповідальність посадових осіб за здійснення безліцензійної діяльності їхніх підприємств

Згідно зі статтею 164 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) заняття господарською діяльністю без ліцензії, якщо її отримання передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства або фізичну особу – суб'єкта підприємницької діяльності від тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 680 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

До речі, застосування адміністративного штрафу є шляхом для уникнення громадянами більш вагомих штрафів за вищезгаданими спеціалізованими законами, оскільки громадяни не можуть притягатися до одного виду відповідальності за одне і теж саме порушення двічі. Крім того конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини, може бути застосовано лише стосовно предметів, що перебувають у приватній власності порушника, тому конфіскація не стосується власності підприємства, що перебувають у власності юридичної особи і направлена лише проти приватних підприємців, які працюють без ліцензій.

Стаття 156 КпАП  передбачає відповідальність за здійснення роздрібної чи оптової, включаючи імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним чи плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 грн.) з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, отриманої від продажу предметів торгівлі.

Але в окремих випадках здійснення безліцензійної діяльності може стати підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 202 Кримінального кодексу України здійснення без отримання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, або здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язане з отриманням доходу у великих розмірах, карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 4250 грн.) або виправними роботами строком до двох років, або обмеженням волі на той же строк.

Тобто щоб притягти посадову особу або підприємця чи пересічну фізичну особу до кримінальної відповідальності, обов'язковим є факт отримання доходу від такої безліцензійної діяльності в розмірі, що перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (оскільки з метою визначення кваліфікації злочинів використовується податкова соціальна пільга, то ця сума дорівнює в 2008 році 257500 грн). таким чином, якщо безліцензійна виручка не перевищує 257500 грн, то про кримінальну відповідальність можна не хвилюватися. Але є одне виключення - спеціальна норма застосовується щодо відповідальності за безліцензійне здійснення операцій з металобрухтом відповідно до статті 213 Кримінального кодексу  здійснення операцій із брухтом кольорових та чорних металів без ліцензії, отримання якої передбачено законодавством, карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин. Незалежно від обсягів операцій з металобрухтом!

Віталій МОСЕЙЧУК

Мовчазна згода як шлях для отримання незаконних ліцензій

«Укртелеком» з 18 вересня 2010 року надає послуги міжнародного та міжміського зв'язку без ліцензії. Держава може конфіскувати всю його виручку

____________

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/licenz/18_37.html


Попередня статтяНаступна стаття

 

Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
База акцій, розпродажів та знижок www.darom.info База акций, распродаж и скидок
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"