Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА ІV. МАРАЗМИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

Маразми подолання кризи: податок на рекламу планують збільшити в десять разів, а ринковий збір в 7-77 разів!

Верховна Рада ухвалила в першому читанні Закон “Про місцеві податки та збори”  від 23.12.2008 р. №3532, який запропоновано Кабінетом Міністрів України. «За» проголосувало 235 депутатів. Відповідно до законопроекту зі складу місцевих податків і зборів, як малоефективні, що не відіграють істотної ролі у формуванні доходів місцевих бюджетів та не покривають витрат на їх адміністрування, вилучаються:

- збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг, оскільки торгівельна діяльність та діяльність з надання побутових послуг підлягає патентуванню;

- комунальний податок, яким оподатковується кількість робочих місць, і в умовах проблеми зайнятості населення в Україні носить деструктивний характер;
- збір за участь у бігах на іподромі;

- збір за виграш на бігах на іподромі;
- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
- збір за видачу ордера на квартиру;
- збір із власників собак;
- збір за право використання місцевої символіки;
- збір за право проведення кіно- і телезйомок;
- збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Крім того скасовується
податок на промисел.

Також уряд пропонує змінити підходи в оподаткуванні ринковим збором, а саме надати йому статус податку, а платниками визначити осіб, які є власниками або користувачами земельної ділянки, що відведена для ринку.

Ставки ринкового податку запропоновано встановлювати органами місцевого самоврядування у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки за кожний день здійснення ринкової торгівлі у розмірі від 0,25 до 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Торговці стверджують, що це означає збільшення ринкового збору в 7-77 разів і проводять масові акці протесту, наприклад, в Запоріжжі. Нині його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати (неоподатковуваного мінімуму) для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Тобто для громадян цей збір максимум 3,4 грн. на день за лінійний метр, а планують збільшити (наприклад для стандартної площі торгового місця в 6 кв. м. + 4 метра за проходи, склади тощо) було максимум 10,2 грн. до 151,25 грн на день (605 грн. * 2,5% * 10) аж в 15 разів. А для більших площ допоміжних приміщень та проходів цей ріст буде ще разючим...

Відповідно до проекту закону вдесятеро збільшується рекламний збір – ставки збору встановлюються у розмірі від 0,5 до 5 відсотків від бази оподаткування. (раніше ставка податку на рекламу була 0,5%–1%). Але не визначаються критерії за якими буде застосовуватися   відповідна ставка збору до певного виду реклами. Крім того тепер оподатковуватиметься і самореклама - якщо рекламні роботи виконуються власними силами рекламодавця, базою оподаткування є вартість понесених валових витрат на самостійне виготовлення та/або розповсюдження (розміщення) своєї реклами без урахування суми сплачених (нарахованих) відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” податків, зборів (обов’язкових платежів).

У разі рекламування алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів, знаків товарів і послуг (товарних знаків), інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, пиво та тютюнові вироби, застосовується подвійна ставка оподаткування.

Збільшення ринкового збору та податку на рекламу є маразматичним кроком, оскільки саме на базарі безробітні можуть якось влаштуватися, а реклама в умовах кризи є дуже необхідною і вона не має дорожчати. Більш того лякає збільшення податкового тиску в умовах кризи.

Натомість туристичний збір є необов`язковим до запровадження сільськими, селищними та міськими радами.

Закон набуде чинності разом зі вступом у силу закону про податок на нерухоме майно.

Віталій МОСЕЙЧУК

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


Проект

Закон УкраЇни

Про місцеві податки і збори
 

Цей Закон визначає перелік місцевих податків і зборів, платників податків і зборів, об’єкти (базу) оподаткування та механізм їх справляння.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

місцеві податки і збори — обов’язкові платежі, суми яких установлюються згідно з цим Законом органом місцевого самоврядування на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та які зараховуються до її місцевого бюджету;

податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений (структурний) підрозділ) або фізична особа — підприємець чи представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати до місцевого бюджету місцеві податки і збори, перелік яких визначений цим Законом, від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до цього Закону та рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, а також нести відповідальність за порушення закону;

ринок — суб’єкт господарювання, утворений на відведеній в установленому земельним законодавством порядку земельній ділянці і зареєстрований як платник податку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов для організації торговельної діяльності;

ринкова торгівля — діяльність, пов’язана з купівлею-продажем товарів, наданням послуг, виконанням робіт на земельній ділянці ринку.

Терміни щодо порядку погашення зобов’язань платників місцевих податків і зборів перед бюджетами застосовуються у значенні, визначеному Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, крім тих термінів, що визначені цим Законом.

Стаття 2. Повноваження сільських, селищних та міських рад щодо місцевих податків i зборів

1. Сільські, селищні та міські ради:

1) приймають відповідно до вимог цього Закону рішення про встановлення місцевих податків і зборів;

2) затверджують порядок справляння кожного місцевого податку чи збору;

3) встановлюють ставки місцевих податків і зборів з урахуванням особливостей їх визначення згідно з цим Законом;

4) забезпечують офіційне оприлюднення своїх рішень про встановлення місцевих податків і зборів;

5) встановлюють для окремих соціальних категорій фізичних осіб за переліком, що визначається відповідною радою, пільгові ставки місцевих податків і зборів або звільняють їх від сплати таких податків і зборів. Не дозволяється встановлювати пільгові ставки місцевих податків і зборів для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців або звільняти їх від сплати таких податків і зборів.

Стаття 3. Порядок справляння місцевого податку чи збору

1. Порядок справляння кожного виду місцевого податку чи збору, що затверджується рішенням сільської, селищної та міської ради відповідно до норм цього Закону, є невід’ємною частиною рішення про встановлення місцевих податків і зборів.

2. Рішення сільської, селищної чи міської ради про встановлення місцевих податків і зборів має силу нормативно-правового акта з питань оподаткування.

3. Порядок справляння кожного виду місцевого податку чи збору повинен містити інформацію про:

1) суб’єкта оподаткування — платника та/або податкового агента місцевого податку чи збору;

2) об’єкт (базу) оподаткування;

3) ставки місцевого податку чи збору;

4) механізм справляння місцевого податку чи збору;

5) пільги щодо оподаткування;

6) інші питання, пов’язані із сплатою місцевого податку чи збору, що регулюються цим Законом.

4. Копія прийнятого рішення сільської, селищної чи міської ради про встановлення місцевих податків і зборів та порядок їх справляння надсилається у десятиденний строк до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники місцевих податків і зборів.

5. Реєстрація суб’єктів оподаткування як платників та податкових агентів місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби України.

Стаття 4. Місцеві податки і збори

1. До місцевих податків належать:

1) ринковий податок;

2) податок за місця для паркування транспортних засобів;

3) податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки;

4) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

2. До місцевих зборів належать:

1) рекламний збір;

2) туристичний збір.

Стаття 5. Ринковий податок

1. Платники податку

1.1. Платником податку є юридична особа або фізична особа –підприємець, які в установленому земельним законодавством порядку отримали у власність або користування, зокрема на умовах оренди (суборенди), земельну ділянку з метою організації ринкової торгівлі.

1.2. У разі коли земельна ділянка перебуває у спільній  власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток  учасників  спільної власності (спільна сумісна власність), платником податку є один із співвласників, на якого покладено обов’язки щодо управління спільним майном.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка надана у власність або користування, зокрема на умовах оренди (суборенди), юридичним та фізичним особам з метою організації на такій ділянці ринкової торгівлі.

2.2. Орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади, який прийняв рішення про надання земельної ділянки для організації ринкової торгівлі, у п’ятиденний строк з дня прийняття такого рішення надсилає його копію органові державної податкової служби за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

2.3. У разі коли юридичною особою або фізичною особою — підприємцем укладається договір найму (оренди) земельної ділянки для розміщення ринку та/або оренди (суборенди) будівель, споруд, що належать ринку, з метою  організації ринкової торгівлі, копія такого договору надається у п’ятиденний строк після його укладення органові державної податкової служби особою (орендарем), що уклала договір.

3. Ставки податку

3.1. Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки за кожний день здійснення ринкової торгівлі у розмірі від 0,25 до 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.2. При визначенні ставки податку органи місцевого самоврядування враховують місцезнаходження земельної ділянки, на якій здійснюється ринкова торгівля, період її здійснення та види товарів (робіт, послуг), продаж (виконання, надання) яких здійснюється.

4. Порядок сплати податку

4.1. Платники податку сплачують податок до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій здійснюється ринкова торгівля.

4.2. Платник податку, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що здійснює ринкову торгівлю на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника податку, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника податку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

4.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Стаття 6. Податок за місця для паркування транспортних засобів

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є юридичні особи та фізичні особи —підприємці, які згідно з рішенням органу місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на спеціально відведених земельних ділянках.

1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення податку.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органові державної податкової служби у п’ятиденний строк з дня набрання ним чинності.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням органу місцевого самоврядування спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях.

3. Ставки податку

3.1. Ставки податку встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за
1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 1 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.2. Під час встановлення ставки податку органи місцевого самоврядування враховують місцезнаходження такої земельної ділянки, її технічне облаштування та режим роботи.

4. Порядок сплати податку

4.1. Податок сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів.

4.2. Платник податку, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника податку, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника податку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

4.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Стаття 7. Податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки

1. Податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки встановлюється окремим законом.

Стаття 8. Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)

1. Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) встановлюються окремим законом.

Стаття 9. Рекламний збір

1. Платники збору

1.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, що є замовниками виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами (далі — рекламодавці), а також виробники та/або розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.

1.2. Податковими агентами із сплати рекламного збору є виробники та/або розповсюджувачі реклами, та/або особи, які розміщують рекламу і зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до місцевого бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до законодавства, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

1.3. У разі коли місце розміщення реклами відрізняється від місця реєстрації податкового агента, він повинен зареєструвати свій підрозділ без створення юридичної особи в органах державної податкової служби за місцем розміщення реклами.

2. Об’єкти оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами, що надаються рекламодавцю виробником та/або розповсюджувачем реклами на/у транспортних засобах, виробником або розповсюджувачем внутрішньої і зовнішньої реклами, а також послуги, що надаються під час провадження виставкової діяльності.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є вартість наданих рекламодавцю послуг з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) реклами без урахування суми внесених (нарахованих) відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” податків, зборів (обов’язкових платежів). Така вартість обчислюється виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижчими за звичайні.

3.2. Якщо рекламні роботи виконуються власними силами рекламодавця, базою оподаткування є вартість понесених валових витрат на самостійне виготовлення та/або розповсюдження (розміщення) своєї реклами без урахування суми сплачених (нарахованих) відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” податків, зборів (обов’язкових платежів). Такі валові витрати визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

4. Ставки збору

4.1. Ставки збору встановлюються у розмірі від 0,5 до 5 відсотків від бази оподаткування, зазначеної у пункті 3 цієї статті.

4.2. У разі рекламування алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів, знаків товарів і послуг (товарних знаків), інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, пиво та тютюнові вироби, застосовується подвійна ставка оподаткування.

5. Звільнення від сплати збору

Не підлягають оподаткуванню послуги з виробництва та/або розповсюдження (розміщення) інформаційної продукції, яка не носить рекламний характер, а саме: 

а) iнформацiйнi вивіски при вході у приміщення юридичної особи, її підрозділу або фізичної особи чи iнформацiйнi таблиці та надписи на/у транспортних засобах, зокрема метрополітені, розповсюдження яких не має на меті отримання прибутку;

б) вивіски чи таблиці, що повідомляють про обмеження пересування, виконання ремонтних, аварійних та інших робіт;

в) повідомлення інформаційного характеру, що розміщуються всередині будинків або приміщень, розповсюдження яких не має на меті отримання прибутку;

г) рекламні носії, що містять соціальну рекламу;

ґ) оголошення чи повідомлення про зміну місця розташування підприємств, установ та організацій, їх номерів телефонів, телефаксів, телетайпів;

д) візитні картки юридичних та фізичних осіб.

6. Особливості справляння збору

6.1. Податкові агенти пред’являють рекламодавцю до сплати суму збору, що виділяється у документах окремим рядком одночасно із сплатою вартості наданих рекламних послуг. При цьому податкові агенти обчислюють суму збору до сплати рекламодавцю виходячи із загальної вартості оплачених рекламодавцем рекламних послуг. 

6.2. У разі коли під час виконання рекламними агентствами рекламних робіт (надання рекламних послуг) залучаються треті особи, які виконують частину рекламних робіт (надають рекламні послуги), збір сплачується кожною такою особою пропорційно вартості фактично виконаних робіт.

6.3. Якщо реклама виготовлена та/або розповсюджена (розміщена) рекламодавцем, він обчислює суму збору самостійно.

7. Порядок сплати збору

7.1. Збір сплачується до місцевого бюджету за місцем розміщення реклами.

7.2. Якщо рекламодавець більше не виготовляє та/або не розповсюджує (не розміщує) рекламу, він звільняється від обов’язку подання податкової декларації у наступних податкових (звітних) періодах, про що платник збору повідомляє орган державної податкової служби шляхом внесення відповідного запису до податкової декларації, що подається за останній податковий (звітний)  період.

7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Стаття 10. Туристичний збір

1. Туристичний збір є необов’язковим до запровадження сільськими, селищними та міськими радами.

2. Платники збору

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території села, селища, міста чи об’єднання сіл, на якій діє рішення органу місцевого самоврядування про встановлення збору з метою туризму, лікування, відрядження та іншими цілями, що реалізуються під час подорожі, та користуються послугами з тимчасового проживання із зобов’язанням залишити місце перебування у зазначений строк.

3. Ставки збору

3.1. Ставка збору справляється одноразово за весь період тимчасового перебування з метою, визначеною у підпункті 2.1. пункту 2 цієї статті, у розмірі від 0,1 до 2 відсотків мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

4. Податкові агенти

4.1. Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, справляння збору здійснюється юридичними та фізичними особами, які зареєстровані як платники податків на території села, селища, міста чи об’єднання сіл, на якій діє рішення органу місцевого самоврядування про встановлення
збору і:

а) для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

б) які провадять посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з надання  характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність;

в) які надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;

г) які провадять діяльність, пов’язану з туристичним супроводом, і які в установленому порядку отримали дозвіл на право здійснення туристичного супроводу.

5. Особливості справляння збору

5.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням і туристичним супроводом, і видають платникам збору квитанції (чеки) про його сплату. У разі коли збір сплачено під час отримання путівок та курсівок, квитанція видається безоплатно.

5.2. Квитанції повинні бути виготовлені відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку за єдиною формою на всій території села, селища, міста чи об’єднання сіл, де прийнято рішення про встановлення збору.

Квитанція є документом суворої звітності, в якому зазначається прізвище, ім’я, по батькові платника, сума сплаченого збору та дата сплати.

Облік квитанцій ведеться податковим агентом у товарно-касовій книзі в установленому порядку.

Облік квитанцій, виданих особам, які сплатили збір під час отримання путівок та курсівок, ведеться податковим агентом окремо від обліку виданих квитанцій (чеків).

5.3. У разі зміни особою місця перебування у межах території села, селища, міста чи об’єднання сіл і за наявності відповідної квитанції про сплату збору повторно такий збір не справляється.

5.4. Сума збору включається у вартість відрядження, путівки або туристичного продукту (в разі надання туристичних послуг на території України) і зазначається окремим рядком у звіті про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, путівці або іншому документі, що підтверджує надання туристичних послуг на території України. За наявності путівки або іншого документа, що підтверджує оплату туристичних послуг (туристичного продукту), які надаються на території села, селища, міста чи об’єднання сіл, окремо збір з платників не справляється.

6. Порядок сплати збору

6.1. Збір перераховується до місцевого бюджету того села, селища, міста чи об’єднання сіл, на території яких надаються послуги з тимчасового проживання (ночівлі) та/або екскурсійно-туристичні послуги. 

6.2. Збір сплачується податковими агентами за місцем надання послуг.

6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Стаття  11. Оподаткування іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства сплачують місцеві податки i збори на рівних умовах з громадянами України.

2. Іноземні юридичні особи сплачують місцеві податки і збори через свої представництва, зареєстровані на території України відповідно до законодавства.

Стаття 12. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності одночасно із набранням чинності  Законом України “Про податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки”, але не раніше дня його опублікування.

2. З набранням чинності цим Законом втрачають чинність:

Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 24 —93 “Про податок на промисел” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 19, ст. 208; 1995 р., № 16, ст. 111, № 30, ст. 229; 1996 р., № 45, ст. 237);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56 — 93 “Про місцеві податки і збори” (Відомості  Верховної  Ради  України, 1993  р.,  № 30, ст. 336, № 32, ст. 340; 1995 р., № 30, ст. 229; 1999 р.,
№ 5—6, ст. 39; 2000 р., № 10, ст. 78; 2002 р., №  2, ст. 5; 2005 р., № 48, ст. 483; 2008 р., № 18, ст. 197).

3. У зв’язку з набранням чинності цим Законом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України дія Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761 “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України “Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; 2000 р., № 39, ст. 333; 2001 р., № 33, ст. 179; 2006 р., № 2 — 3, ст. 35):

 

у статті 14:

у частині першій пункти 7,  8, 11, 15, 17 і 21 виключити;

у частині четвертій цифри “7, 8 і 11” виключити;

пункт 6 викласти у такій редакції:

“6. Підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів можуть надаватися пільги щодо сплати податків, зазначених у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, на підставі дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.”;

статтю 15 викласти в такій редакції:

“Стаття 15. Мiсцевi податки i збори 

1. До мiсцевих податкiв належать:

1) ринковий податок;

2) податок за місця для паркування транспортних засобів;

3) податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки;

4) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

2. До місцевих зборів належать:

1)  рекламний збір;

2) туристичний збір.

3. Ставки місцевих податків і зборів, механізм справляння та порядок  їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами і зараховуються до їх бюджетів у порядку, визначеному законодавством.

4. Підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів можуть надаватися пільги щодо сплати податку, зазначеного у пункті 4 частини першої цієї статті, на підставі дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Санаторно-курортним та оздоровчим закладам громадських організацій інвалідів, реабілітаційним установам громадських організацій інвалідів можуть надаватися пільги щодо сплати податку, зазначеного в пункті 4 частини першої цієї статті,  на тих самих умовах.”;

2) у пункті 12.6 статті 12 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10,
ст. 44):

останній абзац після слів “податкового боргу” доповнити словами “із сплати податку з доходів фізичних осіб”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“У разі смерті фізичної особи-підприємця платника податку, визнання її недієздатною, безвісно відсутньою або оголошення її померлою обов’язок погашення податкових зобов’язань або податкового боргу покладається на особу (осіб), яка (які) відповідно до законодавства уповноважена (уповноважені) управляти майном такої фізичної особи-підприємця.”;

3) у пункті 9.12 статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308):

слова “або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір” виключити;

у підпункті 9.12.1 слова “, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір,”  виключити;

у підпункті 9.12.2 та першому реченні підпункту 9.12.3 слова “або фізична особа, яка сплачує ринковий збір” виключити;

4) частину шосту статті 12 Закону України “Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2008 р., № 18, ст. 197) викласти в такій редакції:

“6. Рекламний збір під час оплати послуг за розміщення соціальної реклами встановлюється згідно із Законом України “Про місцеві податки і збори.”.

5. Абзаци шостий — двадцять восьмий пункту 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13 — 92 “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30 — 31, ст. 195; 2002 р., № 12—13, ст. 92) виключити.

6. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_miscev/4_17.html


Попередня статтяНаступна стаття


[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв
[an error occurred while processing this directive]


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"