ГЛАВА ІV. МАРАЗМИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

Як громадським чи благодійним організаціям не платити комунального податку, від якого вони законодавчо не звільнені

Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 “Про місцеві податки і збори” (далі — Декрет) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ/організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Статтею 69 Закону України від 21.05.97 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеві податки і  збори  зараховуються  до  відповідних  місцевих бюджетів.

Статтею 15  Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про   систему   оподаткування" до  місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок.  Пунктом 3 статті  15  цього Закону   визначено,   що  місцеві  податки  і  збори  (обов'язкові платежі),  механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими,  селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок,  установлених  законами  України.

При  цьому  комунальний  податок  є  обов'язковим для встановлення сільськими,  селищними та міськими радами  за  наявності  об'єктів оподаткування  або  умов,  з  якими  пов'язане запровадження цього податку.

Нараховувати і сплачувати комунальний податок підприємство повинно з дня прийняття на роботу першого штатного працівника. При цьому слід враховувати положення рішення органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку на відповідній території, оскільки згідно зі статтею 18 Декрету “Про місцеві податки і збори” органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

На думку ДПАУ, висловлену в Листі від 19.08.2003 р. №7130/6/15-3416, громадські організації є платниками комунального податку на загальних підставах, якщо вони не належать до бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств та інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Тому благодійні та громадські організації можуть скористатись останньою умовою.

Пунктами 24 і 28 статті 26 Закону України від 21.05.1997 року N 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” установлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків, зборів і розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг щодо сплати місцевих податків і зборів. А стаття 18 Декрету взагалі надає право звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Отже, громадська організація і будь-який громадянин має право звернутися до органів місцевого самоврядування з клопотанням про надання пільги зі сплати комунального податку для певної категорії громадських організацій, наприклад громадських організацій інвалідів, благодійних фондів тощо. Розглянувши клопотання, рада в межах своїх повноважень приймає рішення. Воно набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо рада не встановила більш пізній строк набрання ним чинності.

В цьому сенсі вже пощастило благодійним та громадським організаціям Києва. Для них у розділі IV «Пільги» в Положенні про комунальний податок у м. Києві (затверджено Рішенням Київміськради від 18.03.2004 р. № 81/1291) прямо сказано, що: “Від сплати комунального податку звільняються:

- бюджетні установи;

- підприємства та організації, які згідно з чинним законодавством звільняються від сплати податку на прибуток;

- благодійні фонди та громадські організації, метою діяльності яких не є одержання прибутку;

Рішенням Київської міської ради може передбачатися звільнення окремих підприємств, установ, організацій від сплати комунального податку”.

Тому приклад Києва можуть взяти на озброєння і всі інші органи місцевого самоврядування. Крім того в цьому питанні повинен діяти і такий законодавчий аргумент.

Стаття 23 Декрету "Джерела сплати місцевих податків і зборів" говорить, що податки і збори, передбачені статтями 8, 13, 14, 15 (саме ця стаття говорить про комунальний податок), 16 і 17 цього Декрету, сплачуються юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні, але не більше 10 відсотків оподаткованого доходу (прибутку). Але неприбуткові організації не завжди мають оподатковуваний дохід (прибуток), то вони не завжди платити комунальний податок. Тобто із законодавчої точки зору точніше було прив’язати для неприбуткових організацій сплату комунального податку до сплати податку на прибуток.

Віталій МОСЕЙЧУК

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу України Комментарий Налогового кодекса Украины| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.08.2003 р. N 7130/6/15-3416

Про комунальний податок

(Витяг)

...Статтею 15 Закону України від 25.05.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями) до місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та місцевими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (зі змінами та доповненнями) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 7 липня 1995 року N 171 за погодженням з Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном України та зареєстрованою в Мін'юсті України 7 серпня 1995 року за N 287/823 (зі змінами та доповненнями), є два варіанти обчислення середньооблікової чисельності працівників:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу та середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Відповідно до роз'яснення колишнього Міністерства статистики України для розрахунку комунального податку застосовується показник "середньоспискова (на даний час середньооблікова) чисельність штатних працівників спискового (на даний час облікового) складу".

Враховуючи зазначене, громадські організації є платниками комунального податку на загальних підставах, якщо вони не належать до бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств та інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_miscev/4_16.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.