ГЛАВА XVII. МАРАЗМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Довідка нерезидента для уникнення подвійного оподаткування може не перекладатися, якщо він є резидентом 19-ти сусідніх країн

Пунктом 103.5 статті 103 Податкового кодексу передбачено обов'язкову процедуру легалізації та перекладу довідки про статус податкового резидента країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Про це широко чомусь не афішується, але є 19 країн, з якими не застосовується процедура легалізації та перекладу зазначених довідок. Пунктом 3.2 статі 3 ПКУ визначено, якщо міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Україна є учасницею двосторонніх договорів про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах та багатосторонньої Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах. Ці договори нерідко містять стандартну норму на кшталт: "Документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом".

Відповідно до висновку Мін'юсту України з Листа від 11.05.2010 р. N 26-26/291 документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях договірних сторін мають прийматися без будь-якого додаткового засвідчення. Цю думку підтримує і ДПС в Листі від 26.05.2010 р. N 10233/7/12-0117.

Україна поряд з іншими державами підписала Гаазьку конвенцію про скасування вимоги дипломатичної або консульської легалізації іноземних офіційних документів. Офіційні документи, які використовуватимуться на території держав — учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі — апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Із держав, з якими Україна має чинні договори про уникнення подвійного оподаткування, учасницями цієї Конвенції є: Австрія, Азербайджан*, Бельгія, Білорусь*, Болгарія*, Вірменія*, Греція, Грузія, Данія, Естонія*, Ізраїль, Індія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан*, Китайська Народна Республіка (триває процедура набрання чинності), Кіпр, Латвія*, Литва*, Македонія, Молдова*, Нідерланди, Норвегія, Південно-Африканська Республіка, Польща*, Португалія, Російська Федерація*, Румунія*, Сербія і Чорногорія*, Словацька Республіка, Словенія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Федеративна Республіка Німеччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка*, Швейцарія, Швеція, Японія.

Порядок засвідчення документів штампом апостиль застосовується у відносинах між Україною та державами — учасницями Конвенції, крім ФРН, яка відповідно до ст. 12 цієї Конвенції висловила заперечення проти приєднання України до Конвенції, та крім держав, позначених знаком «*», для яких застосовується спеціальний порядок, викладений вище.

Згідно з домовленостями, досягнутими між Мінфіном України та Мінфіном ФРН, для резидентів ФРН установлено особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Відповідно до цього порядку зазначена довідка видається податковими інспекціями федеральних земель в оригіналі і не вимагає легалізації.

Таким чином довідки про статус податкового резидента, видані податковими органами іноземних держав, приймаються на території України без будь-якого додаткового засвідчення (без легалізації та завірення апостилем) на підставі міжнародних договорів України про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, укладених з Азербайджаном, Білорусією, Болгарією, Вірменією, Естонією, Казахстаном, Киргизстаном, Латвією, Литвою, Молдовою, Польщею, Росією, Румунією, Сербією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Чехією. Плюс довідка від земель ФРН. Як бачимо, це переважно наші безпосередні сусіди або «брати» з часів СРСР.

Для Грузії Україні ще слід укласти окрему угоду щодо податкових документів, хоча з нею є і угода про уникнення подвійного оподаткування, так і угода про взаємну допомогу в цивільних та кримінальних справах. аналогічно і для Угрщини, але Договір між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах чомусь не містить взаємне визнання документів державною мовою.

Петро ПАТЛАТИЙ
02.12.2012

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

від 26.05.2010 р. N 10233/7/12-0117

Щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу

Державні  податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі  

Державна податкова адміністрація України для цілей застосування пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 470,  пункту 19.4 статті 19 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 9.9.4 пункту 9.9 статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”  надсилає лист Міністерства юстиції України від 11.05.2010 №26-26/291, який містить роз‘яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу  в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами Договірних Сторін.

Документи податкових органів іноземних держав про резиденцію платників податків та суми отриманих резидентами України доходів  і сплачених податків, підтверджених податковими органами іноземних держав, приймаються на території України  без будь-якого додаткового засвідчення на підставі міжнародних договорів України  про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах,  укладених  з Азербайджаном, Болгарією, Білорусією, Вірменією, Естонією, Казахстаном, Киргизстаном, Латвією, Литвою, Молдовою, Польщею, Росією, Румунією, Сербією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Чехією.

            Додаток 2 до листа ДПА України від 17.05.2004 р. № 8780/7/12-0117 щодо дії Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, вважати таким, що втратив чинність.

 Просимо довести  згаданий лист до підлеглих державних податкових інспекцій.

Додаток: на 4 стор.

Заступник Голови                                                                              С. І. Лекарь

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.05.2010 р. N 26-26/291

Роз'яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами Договірних Сторін

У зв'язку з неодноразовими зверненнями державних органів, юридичних і фізичних осіб України щодо дійсності офіційних документів України на території іноземних держав, з якими укладено міжнародні договори про правову допомогу, повідомляємо.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Міжнародні договори України, які регулюють питання правових відносин і міжнародної правової допомоги у цивільних справах, містять положення про те, що документи, складені або засвідчені компетентним органом однієї Договірної Сторони та підтверджені підписом уповноваженої особи й офіційною печаткою, є дійсними на території іншої Договірної Сторони без подальшого засвідчення.

Слід зазначити, однак, що наявність відповідних положень не можна тлумачити як такі, що автоматично передбачають прийняття компетентними органами України без будь-якого додаткового засвідчення усіх офіційних документів, складених органами іноземних держав, які є Сторонами таких договорів.

Звертаємо увагу, що, по-перше, формулювання відповідних статей міжнародних договорів є неоднаковим, і у більшості випадків прямо визначає застосування правила звільнення від потреби будь-якої легалізації лише тих документів, які надсилаються Сторонами при безпосередньому застосуванні відповідного міжнародного договору.

По-друге, компетентними органами іноземних держав неоднаково тлумачаться відповідні положення щодо дійсності документів, що призводить до непоодиноких випадків відмови у прийнятті без додаткового засвідчення офіційних документів України у державах, з якими укладено міжнародні договори про правову допомогу у цивільних справах.

З огляду на зазначене та з метою однакового тлумачення і застосування на паритетній основі міжнародних договорів України з питань правових відносин і правової допомоги у цивільних справах Міністерством юстиції України за сприяння Міністерства закордонних справ України досліджено їх виконання компетентними органами іноземних держав в частині практики застосування вимоги легалізації до документів, виданих компетентними органами України.

За результатами слід констатувати, що на території Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Сербії та Чехії приймають без будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або засвідчення апостилем) усі види офіційних документів незалежно від того, якими органами України вони видані і з якою метою.

Так само офіційні документи звільняються від потреби легалізації в державах-членах СНД, оскільки це передбачено Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року.

На території Грузії та Македонії приймають без будь-якого додаткового засвідчення усі офіційні документи, видані компетентними органами України чи засвідчені уповноваженими особами, крім документів, виданих податковими органами.

На території В'єтнаму, Греції, Єгипту, Ірану, Кіпру, Китаю, Словаччини, Словенії, Туреччини, Угорщини, Хорватії та Фінляндії без будь-якого додаткового засвідчення приймають лише ті офіційні документи, видані або засвідчені компетентними органами України, які надходять від установ юстиції (або інших компетентних органів, визначених для цілей відповідного міжнародного договору), у провадженні яких знаходяться цивільні або кримінальні справи, з метою виконання запитів (доручень) про міжнародну правову допомогу чи розгляду клопотань про визнання і виконання судових рішень, що надсилаються безпосередньо у цілях виконання міжнародних договорів про правові відносини і правову допомогу в цивільних справах.

Таким чином, усі офіційні документи, які складені чи засвідчені компетентними органами В'єтнаму, Греції, Єгипту, Ірану, Кіпру, Китаю, Словаччини, Словенії, Туреччини, Угорщини, Хорватії та Фінляндії і які надсилаються чи подаються державними органами, юридичними та фізичними особами, слід приймати на території України лише за умови засвідчення їх дійсності шляхом консульської легалізації або шляхом проставляння апостилю відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 р.). Таке засвідчення не вимагається у разі, якщо це прямо передбачено окремими галузевими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Наприклад, легалізація чи апостилювання не застосовується до офіційних документів, що надходять від компетентних органів цих держав в порядку надання міжнародної правової допомоги у цивільних та кримінальних справах при виконанні відповідних міжнародних договорів України, як зазначено у попередньому абзаці цього листа.

У додатку надаємо перелік міжнародних договорів України, положення яких застосовуються з метою звільнення від легалізації чи апостилювання широкого кола офіційних документів, виданих на території держав, які є їх Сторонами.

Додаток до листа: на 1 арк.

Перелік
міжнародних договорів України про правову допомогу, відповідно до яких усі офіційні документи, видані компетентними органами однієї Договірної Сторони, приймаються без будь-якого додаткового засвідчення на території іншої Договірної Сторони

1. Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах 2004 року;

2. * Договір між Україною і Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року;

3. Договір між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року;

4. Договір між Україною і Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1995 року;

5. Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року;

6. ** Договір між Україною та Республікою Македонія про правову допомогу в цивільних справах 2000 року;

7. Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року;

8. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року;

9. Договір між Україною і Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах 2002 року;

10. Договір між Україною і Республікою Узбекистан про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах 1998 року;

11. Договір між Україною і Чеською Республікою про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах 2001 року;

12. Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Федеративною Народною Республікою Югославія про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1962 року (у відносинах із Сербією);

13. * Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року.

* у відносинах з Грузією документи податкових органів можуть бути звільнені від легалізації на підставі міжнародних договорів України, укладених у податковій сфері.

** у відносинах з Македонією документи податкових органів можуть бути звільнені від легалізації на підставі міжнародних договорів України, укладених у податковій сфері.

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/zed/17_110.html