ГЛАВА XVII. МАРАЗМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Митниця знайшла нове-старе джерело доходів в роялті в митній вартості

Все більше імпортерів для зниження закупівельних цін переходять на прямий імпорт від виробників та власників торгівельних марок. Але власники популярних ТМ часто-густо вимагають ще і сплати роялті за використання ТМ. І це роялті має включатися до митної вартості. Але досі імпортери укладали два договори: на імпорт та на використання ТМ, і за останніми митних платежів не сплачували. Але зараз Держмитниця «знайшла» це джерело доходів, хоча воно існувало і за старим Митним кодексом. І донараховує платежі за вже давно продані товари.

Загальне правило щодо додавання витрат на виплату роялті (ліцензійних платежів) до ціни товару встановлено абзацу третього п. 10 ст. 58 Митного кодексу: до ціни договору додаються роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

На виконання ст. 58 Митного кодексу Кабмін Постановою від 21 травня 2012 р. № 446 затвердив Порядок включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості (надалі – Порядок).

В даному Порядку встановлено механізм додавання сум ліцензійних платежів (роялті) до ціни оцінюваних товарів у двох випадках:

1) коли на момент митного оформлення декларант (уповноважена особа) має відомості про суму ліцензійних платежів (роялті);

2) коли на момент митного оформлення такої інформації немає.

Найцікавішим є другий випадок (за першим все слід сплатити при імпорті). Якщо на момент митного оформлення оцінюваних товарів сума роялті та інших ліцензійних платежів невідома, то під час визначення митної вартості оцінюваних товарів декларант або уповноважена ним особа здійснює розрахунок суми роялті та інших ліцензійних платежів з урахуванням:

запланованих показників, які базуються на сумі роялті та інших ліцензійних платежів, сплаченої за ідентичні товари у попередньому періоді, якщо ліцензійним договором або іншим договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності передбачено сплату роялті та інших ліцензійних платежів залежно від отриманого прибутку;

прогнозних показників бази роялті та інших ліцензійних платежів, яка використовується для визначення величини роялті та інших ліцензійних платежів відповідно до умов ліцензійного договору або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

За результатами фактичної сплати роялті та інших ліцензійних платежів декларант або уповноважена ним особа подає в строки, передбачені частиною другою статті 261 Митного кодексу України, додаткову декларацію з уточненням митної вартості оцінюваних товарів.

Тут є небезпека строку в 180 днів за пунктом 9 Порядку: у випадку фактичної сплати роялті щодо товарів більш, ніж через 180 днів після їх ввезення, мають бути застосовані правила Податкового кодексу щодо внесення змін до податкової звітності. При цьому, як випливає з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, зазначені правила Податкового кодексу передбачені для випадків, коли платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації. У такому разі він (платник податків) зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому правила ст. 50 Податкового кодексу також передбачають, що платник податків має ще сплатити штраф у розмірі 3% від суми заниження. Якщо сплати не буде, то доведеться віддати в бюджет 25% нарахованої суми, і 50%, якщо це повтор протягом останніх 3-х років…

В Листі від 05.03.2012  № 11.1/4-20/2547 митниця просила добровільно донараховати все несплачене за роялті до 1 квітня 2012 року. А зараз йде активний розшук фірм, які "забули". З іншого боку вихід є - торгувати вітчизняними ТМ або імпортувати торари тих виробників які не вимагають сплати ще і роялті за вже куплені товари.

Петро ПАТЛАТИЙ
27.10.2012

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

                  25.12.2008  N 11/2-16/14148-ЕП

                                      Начальникам регіональних

                                      митниць

                                      Начальникам митниць

У відповідності до статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав.

Відповідно до міжнародної практики сплата ліцензійних платежів може не обумовлюватися у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі продажу, а здійснюватися за іншим договором (контрактом). При цьому міжнародна практика передбачає різноманітний підхід до розрахунку суми ліцензійних платежів, що підлягають сплаті (зазначена сума може бути відома на момент перетину товаром митного кордону України, може розраховуватися як процент продажу від обсягу продажу ввезених товарів тощо).

Статтею 262 Митного кодексу України установлено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

У відповідності до вимог Порядку заповнення декларації митної вартості (наказ Держмитслужби від 02.12.2003 N 828) у разі застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у графі 9 (а) декларації митної вартості форми ДМВ-1 декларантом відмічається знаком “Х” потрібна відповідь ("так” або “ні").

При цьому, у разі відповіді “так” наводяться подробиці, що стосуються ліцензійних і подібних платежів, тобто виду платежу, за що він сплачений тощо, при цьому зазначаються суми цих платежів, які покупець прямо чи побічно зобов’язаний сплатити продавцеві відповідно до умов угоди (договору, контракту) купівлі-продажу, якщо ці суми не були включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, і не ввійшли до рахунку, виставленого продавцем покупцеві. Розмір цих платежів наводиться в графі 15.

У випадках, коли ліцензійні платежі розраховуються як процент від майбутніх продаж, підставою для нарахування зазначених платежів може бути затверджений підприємством прайс-лист, у якому міститься інформацію про роздрібні ціни на товари, що декларуються. При цьому відповідно до вимог наказу Держмитслужби від 07.11.2007 N 933 “Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09.07.1997 N 307” реквізити зазначеного прайс-листа та ліцензійної угоди обов’язково повинні зазначатися при заповненні графи 44 ВМД (za140-07, 910а-2007-п).

У разі наявності у митного органу інформації про сплату підприємством роялті та ліцензійних платежів та не заявлення їх у декларації митної вартості за формою ДМВ-1 (у разі застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), митний орган видає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України у зв’язку з порушенням вимог статті 267 Митного кодексу та Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.12.03 N 828.

Перший заступник Голови Служби                                                    А.Є.Гутник

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

05.03.2012  № 11.1/4-20/2547

Аудиторській палаті України

вул. Підгірна, 1, офіс 12,

Київ, 04107, Україна

Щодо добровільної сплати митних платежів до бюджету

З метою посилення взаємодії у вирішенні спільних завдань з захисту економічних інтересів держави, забезпечення повноти, своєчасності надходження коштів до держбюджету та належного контролю з боку податкових та митних органів за дотриманням податкового законодавства платниками податків 02.08.2010 між Державною податковою адміністрацією України та Державною митною службою України було укладено Протокол погодження реквізитів, форми та строків надання інформації Державною податковою адміністрацією України до Державної митної служби України № 22 (далі - Протокол № 22). У зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, підзаконними нормативними актами, а також у зв'язку із здійсненням Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної податкової адміністрації України 23.12.2011 Протокол № 22 було затверджено в новій редакції.

За Протоколом № 22 щоквартально Держмитслужба отримує наявну в інформаційних ресурсах ДПС України інформацію, зазначену суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства, стосовно конкретних елементів, що повинні формувати частину вартості товарів для митних цілей, зокрема роялті, фрахту, інжинірингу, витрат на страхування тощо.

Звірка даних митного оформлення товарів з даними, які в порядку обміну інформацією були отримані Держмитслужбою від ДПС України, засвідчила, що ряд платників податків систематично ухиляється від оподаткування і це веде до того, що додаткове податкове навантаження лягає на законослухняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Наразі Держмитслужба запропонувала несумлінним платникам податків добровільно сплатити податки до бюджету в строк до 01.04.2012 з 3 % штрафними санкціями як таким, що прозвітують про ненавмисні помилки під час сплати податків.

Проте у разі несплати податків до 01.04.2012 митні органи залишають за собою право з початку квітня поточного року розпочати широкомасштабну кампанію з проведення відповідних перевірок несумлінних платників податків з метою недопущення порушення ними законодавства України з питань митної справи. При цьому до компаній, чиї помилки будуть виявлені митними органами за наслідками контрольно-перевірочних заходів, застосовуватимуться штрафні санкції від 25 % до 50 %.

Вищевказана позиція Держмитслужби висвітлена на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет (www.customs.gov.ua).

Зважаючи на викладене, пропонуємо поінформувати аудиторів (аудиторські фірми) про вищевказану позицію Держмитслужби.

Заступник Голови Служби                                                                                     С.Д. Дериволков

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/zed/17_107.html