ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

ПОВНА ДЕКЛАРАЦІЯ З ПДВ ЗАМІСТЬ СКОРОЧЕНОЇ І НАВПАКИ. ШТРАФУЮТЬ НЕЗРОЗУМІЛО ЗА ЩО

Подання платниками скороченої форми податкової декларації з податку на додану вартість було обумовлено, хоча це прямо ним не передбачено, ще вимогами статті 14 Указу Президента України від 07.08.98 р. № 857/98 «Про деякі зміни в оподаткуванні» (Указ втратив чинність на підставі Закону від 25.03.2005 р. N 2505-IV), якою передбачено, що в разі якщо, починаючи з податкового періоду, протягом якого проведено добровільну реєстрацію, і до податкового періоду, у якому досягається обсяг оподатковуваних операцій, у разі досягнення якого платник зобов’язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість, застосовується відмінний від загального порядок відшкодування ПДВ. А саме, якщо різниця між загальною сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту такого платника податку має від’ємне значення, сума податку на додану вартість зараховується тільки у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

У зв’язку з цим для такої категорії платників податку передбачено окрему форму податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена), яку затверджено наказом ДПА України від 23.10.98 за № 499 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».

Оскільки втрату чинності Указу Президента України від 07.08.98 р. № 857/98 мало хто поміти, то скорочену декларацію продовжували подавати особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно зареєстровані платники податку). А їх почали за це штрафувати.

Тепер точно скорочену декларацію подають платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21 (переробні підприємства щодо молока та м'яса), 11.29 (сільськогосподарські підприємства щодо сільськогосподарської продукції) Закону про ПДВ) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, також подають скорочену податкову декларацію з податку на додану вартість. Але до такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Податкова декларація за скороченою формою подається до першого звітного періоду, в якому платником досягнуто обсяг операцій у розмірі 300000 грн. Головна відмінність скороченої форми декларації з ПДВ від повної полягає в тому, що у разі перевищення за результатами звітного періоду суми податкового кредиту над величиною податкових зобов’язань платники податків, котрі звітують за скороченою формою декларації, не мають права на отримання відшкодування. На скороченій податковій декларації з ПДВ відсутні позначки «Ознака бюджетного відшкодування» і «ознака визначення від'ємного значення», відповідно немає додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» і до скороченої декларації з ПДВ платником податків він не подається. Форма скороченої декларації відрізняється від повної форми змістом рядків і порядком заповнення розділу « Розрахунки за звітний період ».

Таким чином загроза для податкових органів при неправильній формі подання декларації полягає в тому, що платник ПДВ, який повинен бути на скороченій формі декларації, помилково подасть повну форму з бюджетним відшкодуванням. Якщо ж відшкодування заявлено не буде і його отримано не буде, то його помилка буде лише в тому, що він помилився формою.

До набуття чинності Законом України від 12.01.2005 р. №2322-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" (16.02.2005 р.) ДПАУ вважала, що в цьому випадку посадові особи платника податку притягаються до адміністративної відповідальності на підставі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" як за порушення правил податкового обліку (Лист від 28.04.2004 р. N 3309/6/15-2415). Взагалі-то з податковим обліком може бути все в ажурі, а вот із формою декларації – ні. Тому такі рішення можна було оскаржувати, оскільки неправильна форма декларації ще не означає неправильного податкового обліку чи його відсутності. Декларація – це продукт податкового обліку, а не його складова частина. Між ними така сама різниця, як між бухгалтерським обліком та фінансовою звітністю. Неспроста профільний бухгалтерський Закон називається “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а не просто “Про бухгалтерський облік в Україні”.

Раніше (до 2001 року) за подання повної форми замість скороченої із відшкодуванням було ще гірше - пунктом 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової інспекції України від 20.04.95 р. №28, було передбачено, що "якщо платником податку завищуються суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, то орган державної податкової служби за результатами перевірки застосовує до нього фінансову санкцію у вигляді стягнення однократного розміру суми такого завищення, а в разі повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, - у двократному розмірі суми завищення бюджетного відшкодування".

З 16.02.2005 року притягати керівників підприємства при помилці у формі поданої декларації з ПДВ за порушення правил податкового обліку стало практично неможливим. По-перше, такі справи тепер розглядаються в судах, а не керівниками податковими органами. По-друге, стаття 163¹ Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає покарання за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. А Законом не передбачено двох форм податкової декларації з ПДВ.

Зауважимо, що ДПА України не мала права ділити декларацію з ПДВ на повну та скорочену. Адже підпункт 7.7.2 Закону про ПДВ говорить, що у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні. І Закон про ПДВ не передбачає, що форм декларації з ПДВ має бути дві, а чому не три чи чотири ? ДПАУ мала би сумістити обидві форми в одній.

Більше того, відповідно до абзацу другий підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону №2181 платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення. Таким чином, якщо платник податків доведе, що скорочена форма чи повна форма декларації збільшує його податкові зобов’язання всупереч нормам закону з ПДВ, то теоретично він самостійно може замінювати форми податкових декларацій навіть ні зі скороченої на повну, а зі скороченої на власну чи з повної на власну. Закон це дозволяє при дотриманні вищезгаданої умови.

Проти скороченої форми декларації з ПДВ говорить і той факт, що після внесення змін Наказом ДПАУ від 15.06.2005 р. № 213 “Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість” до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, зникла чіткість у суб’єктах подання скороченої форми декларації. Точно про таке право говориться лише щодо платників податку, у яких згідно з пунктами 11.21, 11.29 Закону про ПДВ суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання. А про інших ані слова.

До внесення змін у Порядку подання декларації (у п. 1.2 ст. 1) про обов’язок подання скороченої декларації з ПДВ говорилося і щодо осіб, які не підпадають під визначення платників податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, меншими, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі осіб, зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно зареєстровані платники податку), а також осіб, які зареєстровані як платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за готівку (кредитні дебетові картки або комерційні чеки).

Тепер цих слів немає, але це не означає, що всі добровільно зареєстровані платники ПДВ мають подавати повну форму декларації з ПДВ.

Віталій МОСЕЙЧУК

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.04.2004 р. N 3309/6/15-2415

Державна податкова адміністрація України розглянула лист редакції газети "Все про бухгалтерський облік" від 09.03.2004 р. N 89 щодо порядку виправлення помилок у разі подання підприємством декларації з податку на додану вартість за повною формою замість скороченої і навпаки та застосування у таких випадках штрафних санкцій, і повідомляє.

Подання платниками податку на додану вартість скороченої форми податкової декларації з податку на додану вартість обумовлено вимогами статті 14 Указу Президента України від 07.08.98 р. N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", якою передбачено, що у разі якщо, починаючи з податкового періоду, протягом якого проведено добровільну реєстрацію, і до податкового періоду, в якому досягається обсяг оподатковуваних операцій, по досягненні якого платник зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість, застосовується відмінний від загального порядок відшкодування податку на додану вартість. А саме, якщо різниця між загальною сумою податкових зобов'язань звітного періоду та сумою податкового кредиту такого платника податку має від'ємне значення, сума податку на додану вартість нараховується виключно у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

У зв'язку з цим для такої категорії платників податку передбачена окрема форма податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена), форму якої затверджено наказом ДПА України від 23.10.98 р. N 499 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".

Податкова декларація за скороченою формою подається починаючи з моменту добровільної реєстрації до першого звітного періоду, в якому платником податків досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У першому звітному періоді, в якому було досягнуто зазначений обсяг оподатковуваних операцій, платником подається податкова декларація за загальною (повною) формою.

По досягненню встановленої межі платник податку здійснює одноразовий перехід зі скороченої декларації на повну, за якою він і буде звітувати у всіх подальших звітних періодах (незалежно від подальшої динаміки обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців).

За подання звітності за невстановленою формою (подання податкової декларації за скороченою формою замість повної чи навпаки) посадові особи платника податку притягаються до адміністративної відповідальності на підставі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Що стосується виправлення помилки, яка виникла при поданні звітності у зв'язку із застосуванням неправильної форми податкової декларації, то необхідно враховувати наступне.

Зміни, внесені до Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Законом від 20.02.2003 р. N 550-IV, суттєво змінили порядок виправлення платником помилок, самостійно виявлених у податковій звітності.

Для виправлення платником помилок, самостійно виявлених ним у поданій раніше податковій декларації, у тому числі в декларації з податку на додану вартість, законодавство замість подання нової податкової декларації, що містить виправлені показники (уточненої декларації), як це передбачалося до внесення згаданих змін, визначає два альтернативних шляхи:

- подання уточнюючого розрахунку;

- відображення відповідних показників у податковій декларації з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) відповідно за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.

Подання уточненої податкової декларації з урахуванням вищезазначених змін не передбачається.

Заступник Голови

С. І. Лекарь

Надруковано:

"Все про бухгалтерський облік",

N 45, 17 травня 2004 р.

___________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_pdv/4_56.html

[an error occurred while processing this directive]

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв