ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ЄДИНОГО ТА ФІКСОВАНОГО ПОДАТКІВ

ДПАУ НАПОЛЯГАЄ НА ОПОДАТКУВАННІ ПРОДАЖУ НЕРУХОМОСТІ ПІДПРИЄМЦЯМИ НА ЄДИНОМУ ПОДАТКУ ПОДАТКОМ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ДПАУ видала черговий перл. На цей раз у галузі спрощеної системи оподаткування фізичних осіб, де, здавалося би, все просто і зрозуміло. А ні... У Листі від 05.10.2007 р. N 4851/В/17-0715 “Про розгляд листа” фактично стверджує, що оскільки реєстрація права власності на нерухоме майно за фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності чинним законодавством не передбачена, то немає підстав оподатковувати доходи підприємців від продажу нерухомого майна єдиним податком. А оподатковувати їх слід податком з доходів фізичних осіб.

Вочевидь шалене зростання цін на нерухоме майно дало ДПАУ привід лише звернути увагу на додаткове “джерело” надходжень коштів до бюджетів, і це при тому, що спрощена система оподаткування вже працює майже 10 років. Проти такого фіскального підходу ДПАУ слід застосувати такі аргументи.

По-перше, дійсно реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється лише за фізичною особою. І це цілком зрозуміло, адже реєстрація окремо на підприємців, окремо на пересічних фізичних осіб носила би ознаки дискримінації за видом занять, запровадила би ускладнення у веденні і так непростих реєстрів. Так само немає реєстрації транспортних засобів окремо на підприємців, окремо на не підприємців, немає цього і при реєстрації зброї, шлюб, наприклад, реєструється між громадянами, а не підприємцями (цікаво було би подивитися на протилежну ситуацію). Винаходи, торговельні марки чи промислові зразки також реєструються на пересічних фізичних осіб. Програмне забезпечення чи літературні твори створюються фізичними особами незалежно від їхнього статусу. І багато іншого. Але ДПАУ додумалася до того, що зробила це підставою для незастосування спрощеної системи оподаткування при продажу нерухомого майна. І це при тому, що ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктом права приватної власності є саме фізична особа. Цивільний кодекс взагалі не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа — підприємець. З логіки ДПАУ виходить, що і продаж транспортних засобів, зброї, програмного забезпечення, ліцензій на використання винаходів, промислових зразків чи товарних знаків не підпадає про спрощену систему оподаткування, оскільки вони прямо не зареєстровані на фізичну особу-підприємця. Суцільний маразм.

По-друге, обмеження щодо суб’єктів та сфери застосування спрощеної системи оподаткування встановлено законодавством України. Зокрема Указом Президента України від 03.07.1998 р. N 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” та Законом України від 22.12.2006 р. № 535-V “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату”, а не листами ДПАУ.

На даний час спрощена система оподаткування не стосується:

довірчих товариств, страхових компаній, банків, інших фінансово-кредитних та небанківських фінансових установ;

суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами;

спільної діяльності, визначену пунктом 7.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств";

суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов’язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (тобто є дилерами у розумінні підпункту «б» пункту 8-2.2 статті 8-2 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Як бачимо, серед цих обмежень немає суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність з перепродажу нерухомого майна. А тому думка ДПАУ щодо протилежного відверто суперечить законодавству.

По-третє, власне Указ Президента “Про спрощену систему оподаткування” та Закон України “Про систему оподаткування” вільно дозволяють підприємцям займатися тим, що прямо не заборонено спрощеною системою оподаткування. Річ у тім, що абзац другий статті 2 Указу говорить, що “у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.” Основні фонди є у юридичних осіб, тому це положення стосується саме їх через дію на юридичних особі Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який для підприємців діє лише при застосуванні загальної системи оподаткування щодо визначення витрат щодо підприємницької діяльності.

Однак звідси випливає, що юридичні особи на спрощеній системі оподаткування можуть вільно займатися торгівлею нерухомими майном (яке складає I групу основних фондів), а тому аналогічна заборона щодо підприємців буде їхньою дискримінацією порівняно з юридичними особами. Оскільки згідно із статтею 3 Закону України про систему оподаткування одним із принципів побудови системи оподаткування є рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Таким чином, якщо у підприємця у Свідоцтві про сплату єдиного податку вказано серед видів діяльності продаж нерухомого майна (нерухомості), то він може вільно займатися цим видом діяльності до досягнення обсягу виручки від підприємницької діяльності в 500 тис. грн. на календарний рік. І не турбуватися, що крім єдиного податку, його примусять сплачувати ще і податок з доходів фізичних осіб за ставкою 1 чи 5 відсотків згідно із статтею 11 “Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна” Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Віталій МОСЕЙЧУК

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ

05.10.2007 N 4851/В/17-0715

Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист від 07.09.2007 р. щодо оподаткування доходів, одержаних фізичними особами — підприємцями, і повідомляє.

Згідно із п. 9.12 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889"Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Таким спеціальним законодавством на даний час є розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (далі — Декрет), який регулює здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування і фіксованим розміром оподаткування, та Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 (далі — Указ).

Згідно із ст. 2 Указу суб’єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. N 599, зареєстрованим у Мінюсті України 02.11.99 р. за N 752/4045. Згідно з цим Порядком для одержання такого Свідоцтва фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу заяву, у якій зазначає види діяльності, якими передбачає займатися, і які зазначаються в виданому Свідоцтві.

Саме до цих видів діяльності і застосовується спрощена система оподаткування і по них сплачується єдиний податок. Доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Якщо фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є суб’єктами підприємницької діяльності (пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону).

Як видно з Вашого листа, Ви маєте намір продати належні Вам на праві власності об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України суб’єктом права приватної власності є саме фізична особа. Цивільний кодекс не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа — підприємець.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

При цьому записи про право власності на нерухоме майно для власників (співвласників) — фізичних осіб — громадян України містять: прізвище, ім’я та по батькові, дату та місце народження, адресу постійного місця проживання, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи), дані документа, що посвідчує особу; для іноземних громадян — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності останнього), адреса постійного місця проживання за межами України, дані документа, що посвідчує особу.

Отже, реєстрація права власності на нерухоме майно за фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності чинним законодавством не передбачено.

Оподаткування операцій з продажу нерухомого майна, що належить на праві власності фізичній особі, регламентується ст. 11 Закону, відповідно до якої особою, відповідальною за нарахування та сплату податку з доходу, одержаного від продажу нерухомості, є платник податку — продавець, який повинен самостійно сплатити сума податку до нотаріального посвідчення договору через установи банків. При цьому нотаріус, який посвідчує відповідний договір купівлі-продажу такого нерухомого майна, зобов’язаний перевірити наявність документа про сплату продавцем податку з суми договору, а також надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Заступник Голови С.I .Лекар

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_edin/4_37.html

[an error occurred while processing this directive]

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв