ГЛАВА XVIII. МАРАЗМИ ЛІЦЕНЗУВАННЯ

НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ПІДЛЯГАЄ ЛІЦЕНЗУВАННЮ. ЧИТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ТА ІНШОЇ ЛІТЕРАТУРИ, НАПИСАННЯ ЛИСТІВ, ПРИБИРАННЯ ПРИМІЩЕНЬ, ОБРОБІТОК ПРИСАДИБНИХ ДІЛЯНОК, ЯКЩО ВОНИ НАДАЮТЬСЯ ЯК ПРОФЕСІЙНІ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ, ПІДЛЯГАЮТЬ ЛІЦЕНЗУВАННЮ. АЛЕ ПРОВАДЖЕННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕ Є СОЦІАЛЬНОЮ ПОСЛУГОЮ, А ТОМУ НЕ ПОТРЕБУЄ ЛІЦЕНЗУВАННЯ

Статтею 1 Закону України "Про соціальні послуги" визначено, що соціальні послуги - це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі - особи, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Відповідно до статті 8 вищезазначеного Закону недержавні суб'єкти, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного чи місцевого бюджетів, надають їх на підставі ліцензії. Тобто, щоб бути добрим постійно та професійно, слід отримати ліцензію.

Відповідно до цього Закону можуть надаватися такі види соціальних послуг (стаття 5):

соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;

психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;

соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб;

соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо);

послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи;

послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями - комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість;

інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

інші соціальні послуги.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 12 затверджено Перелік платних соціальних послуг, яки містить:

Виходить, що в Україні читання художньої та іншої літератури, написання листів, прибирання приміщень, обробіток присадибних ділянок, якщо вони надаються як соціальні послуги, підлягають ліцензуванню !

Добре, що Держпідприємництво в Листі від 23.11.2005 р. N 10307 та Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 03.11.2005 N 8911/0/14-05/014-4  говорить, що провадження благодійної діяльності не є соціальною послугою, а тому не потребує ліцензування. Але залишається небезпека – адже будь-який з контролюючих органів може в деяких випадках сказати, що благодійна діяльність – це соціальні послуги....

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 23.11.2005 р. №10307

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист від 21.08.2005 №44 про надання роз'яснень щодо ліцензування благодійної діяльності у сфері надання соціальних послуг та повідомляє наступне.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» визначає загальні засади благодійництва, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України.

Статтею 16 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» передбачено, що здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством України порядку.

Слід зазначити, що вимогами пункту 5 статті 131 Господарського кодексу України, щодо особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання, також встановлено, що здійснення благодійними організаціями діяльності у вигляді надання певних послуг (виконання робіт), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законом порядку.

Держпідприємництво України листом від 29.09.2005 №8454 звернулося до Міністерства праці та соціальної політики України з проханням повідомити Держпідприємництво України, чи є провадження благодійної діяльності соціальною послугою.

Міністерство праці та соціальної політики України листом від 03.11.2005 №8911/0/14-05/014-4 повідомило Держпідприємництву України наступне.

Статтею 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що соціальні послуги — це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі — особи, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Суб'єктами, що надають соціальні послуги, є державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі — державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, фізичні особи.

Відповідно до статті 8 вищезазначеного Закону недержавні суб'єкти, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного чи місцевого бюджетів, надають їх на підставі ліцензії.

Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (стаття 16 Закон України «Про соціальні послуги»).

Тобто Закон України «Про соціальні послуги» визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, а не надання благодійної допомоги.

Зважаючи на викладене, провадження благодійної діяльності не є соціальною послугою.

 ____________

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/licenz/18_17.html

  [an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.