ГЛАВА XI. МАРАЗМИ БАНКІВ

НБУ ВВАЖАЄ, ЩО БАНКИ НЕ ПОВИННІ ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ ОБМЕЖУВАТИ ПРАВО КЛІЄНТА РОЗПОРЯДЖАТИСЯ КОШТАМИ І ВІДМОВЛЯТИ У ЗДІЙСНЕННІ ПЛАТЕЖІВ У РАЗІ НАЯВНОСТІ У ОСТАННЬОГО ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ

Законом України від 21.10.2004 р. №2103-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" (див. “Документи для роботи” №46/2004) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється з 9 листопада 2004 року (день набуття чинності цим Законом) в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Крім того прикінцевими положеннями цього Закону передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Щоб звільнити банки від зайвого контролю за клієнтами НБУ ж вважає, що статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. А тому, незважаючи на наявність заборгованості по зарплаті, банкам рекомендовано не перевіряти, куди використовуються кошти в першу чергу.

І НБУ має рацію. По-перше, комерційні банки не визначені контролерами використання грошових коштів за системою “на зарплату чи не на зарплату”. Вони навіть не можуть контролювати напрямки використання готівки, отриманої з каси банку. Це робота податківців та інших органів. Наприклад, банки не контролюють чи використані готівкові кошти дійсно на зарплату чи направлені власником підприємства на закупівлю товарів та послуг (за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням податковими органами накладається штраф у розмірі витраченої готівки і саме податкові органи здійснюють перевірки дотримання касової дисципліни, в тому числі на підставі подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України), то чому вони мають здійснювати аналогічний контроль щодо безготівкових коштів ?

По-друге, відповідно до статті 4 Цивільного кодексу, якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс (а пріоритетність використання коштів на зарплату явно суперечить абсолютно самостійному використанню коштів з банківського рахунку), він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. А таких змін до Цивільного кодексу подано не було. Тобто прийняттям Закону України від 21.10.2004 р. №2103-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" була порушена цілісність Цивільного кодексу.

 

 

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

від 13.12.2004 р. N 25-111/2009-13033

Департамент платіжних систем

Головним управлінням Національного банку України в Автономній Республіці Крим та по м. Києву та Київській області, територіальним управлінням Національного банку України, банкам України

 

 

 

Про виконання банками розпоряджень власників рахунків

 

В зв'язку із зверненнями територіальних управлінь Національного банку України щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" (далі - Закон), повідомляємо.

 

Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

 

Вищезазначений Закон не містить вимог, відповідно до яких на банки покладено забезпечення контролю за здійсненням підприємством оплати праці працівників підприємства в першочерговому порядку, а всіх інших платежів після виконання зобов'язань щодо оплати працівників.

 

Зважаючи на викладене, на нашу думку, банки не повинні за власною ініціативою обмежувати право клієнта розпоряджатися коштами і відмовляти у здійсненні платежів у разі наявності у останнього заборгованості по заробітній платі.

 

 

Заступник Голови

П. М. Сенищ