ГЛАВА XXV. МАРАЗМИ, НОВИНИ АРМІЇ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Як український зброяр випередив час

Яків Устимович Рощепей (Рощепій), селянин Чернігівської губернії, став відомий своїми розробками автоматичних і самозарядних гвинтівок. Першу непогану модель автоматичної гвинтівки винахідник створив у 1902—1905 роках. Вона відразу викликала інтерес Артилерійського комітету при Головному артилерійському управлінні військового міністерства царської Росії. Рощепей зберіг у своїй гвинтівці нерухомий ствол і забезпечив її напіввільним затвором. Збройовий відділ Артилерійського комітету 1905 року порівняв перероблену автоматичну гвинтівку капітана Федорова і оригінальну автоматичну гвинтівку рядового Рощепея. Обидві гвинтівки були створені на базі трилінійки Мосіна, але Федоров намагався пристосувати трилінійку до автоматичної стрільби, а Рощепей використав її деталі в оригінальній схемі. Тому збройовий відділ благословив Якова Рощепея на подальші пошуки.

1907 року Яків Рощепей запропонував нову, вдосконалену модель автоматичної гвинтівки. Тепер успіх 28-річного винахідника був відзначений і високим начальством. За дорученням голови Артилерійського комітету збройовий відділ 20 лютого 1907 року розглянув рапорт начальника рушничного полігона про випробування гвинтівки Рощепея. У ньому йшлося про те, «що зразок цей в теперішньому вигляді не можна визнати остаточно доопрацьованим, проте він становить істотний інтерес тому, що це перший зразок автоматичної гвинтівки з нерухомим стволом». Далі начальник полігона повідомляє, що доопрацювання гвинтівки вимагатиме багато роботи і часу, «а становище Рощепея як у матеріальному плані, так і етичному не можна визнати задовільним». Складаючи рапорт, начальник полігона просить прийняти Рощепея на службу на казенний Сестрорєцький збройовий завод «як талановитого винахідника», вважаючи, що було б «цілком справедливо, якби за його тяжкі й посилені труди, не рахуючи творчої праці, було б видано [п. Рощепею] винагороду в триста рублів».

Збройовий відділ повністю погодився з думкою начальника рушничного полігона: «Розглянувши зразок автоматичної гвинтівки, розробленої п. Рощепеєм і визнаючи його роботи такими, що заслуговують найповнішої уваги, оскільки йому вдалося при нерухомому стволі добитися автоматичного екстрактування при вистрілюванні гільзи патрона без будь-яких її пошкоджень, збройовий відділ вважав би вкрай необхідним клопотатися про те, щоб винахідникові було надано всі необхідні засоби для можливості подальшої розробки його системи». Крім того, на думку відділу, начальник Сестрорєцького заводу мав би виділити 1000 рублів, «з яких необхідно виплачувати Рощепею платню по 50 рублів на місяць, решту ж — на матеріали й витрати, пов’язані з розробкою гвинтівки на заводі протягом року». Збройовий відділ також клопотався про видачу винахідникові одноразової винагороди в розмірі 300 рублів. Це, за сучасними мірками, вельми солідна грошова сума: 30 золотих царських десяток 900-ї проби загальною вагою близько чверті кілограма потягнуть сьогодні більш як на 6 тис. доларів США.

Успіх перевершив усі сподівання. На Петербурзькій технічній виставці автоматичну гвинтівку Рощепея було відзначено великою срібною медаллю. Деякі особливо вдалі конструкторські рішення талановитого самородка запозичили австрійський зброяр Андре Шварцлозе для свого кулемета, американський генерал Джон Томпсон для пістолета-кулемета і навіть для складної автоматичної гвинтівки американця Педерсена. Успіх не запоморочив голову Якову Рощепею. Він продовжує шукати причини затримок і збоїв при стрільбі з його зброї. 1910 року з’являється чергова автоматична гвинтівка Рощепея. І знову випробування показують, що при оригінальній і досконалій механічній схемі автоматики пристрій працює незадовільно. Не відразу винахідник усвідомив, що причина невдач у гільзі патрона, застосовуваному у гвинтівці. Якщо звернемо увагу на наведений вище фрагмент висновку збройового відділу ГАУ, то відчуємо ледь помітне здивування з приводу того, що автоматичне екстрактування гільзи патрона не викликало її пошкодження. Вся заковика виявилася саме в гільзі: Рощепей, та й інші винахідники «самострільних» гвинтівок (Федоров, Токарев, Дегтярьов, Коновалов), завжди використовували патрон конструкції полковника Вельтіщева до трилінійної гвинтівки Мосіна.
...
В. Чепак, Г. Чепак «Дзеркало тижня» №9, 06 березня 2010
http://dt.ua/SOCIETY/yak_ukrayinskiy_zbroyar_viperediv_chas-59435.html

Конструктор автомата АК Михайло Калашников почав своє винахідництво в Західній Україні

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/army/25_114.html

[an error occurred while processing this directive]

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв