Це реальний шлях виходу  з кризи через посилене державне фінансування і ми та наші діти користуватимуться сучасним видом транспорту.

Віталій МОСЕЙЧУК

Замість метро до Борисполя прокладають залізницю та ще і за іноземний кредит

Донецький губернатор запропонував засипати недобудоване метро

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

                   від 7 березня 2006 р. N 257

                               Київ

Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки

Кабінет Міністрів ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Державну програму будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки, що додається.

2. Міністерству транспорту та зв’язку подавати щороку до 31 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання Програми, затвердженої цією постановою.

Прем’єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ

Інд. 21

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                  від 7 березня 2006 р. N 257

                        ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА

                  будівництва та розвитку мережі

                 метрополітенів на 2006-2010 роки

                         Загальна частина

Проблема забезпечення належного рівня транспортного обслуговування населення великих міст зумовлена, зокрема, значним збільшенням в останні роки кількості засобів автомобільного пасажирського транспорту малої місткості, що значно ускладнює рух транспорту та підвищує небезпеку перевезень, а також відсутністю можливості реконструкції центральних частин міст для збільшення пропускної спроможності вулиць.

Забезпечити надійні перевезення пасажирів у великих містах можливо переважно шляхом здійснення будівництва та розвитку мережі метрополітенів.

Метрополітен є екологічно чистий, швидкісний, комфортний і безпечний вид пасажирського транспорту з найбільшою провізною спроможністю. В світі спостерігається стала тенденція до розвитку метрополітенів, збільшення їх ролі у загальноміських перевезеннях.

В Україні функціонують три метрополітени — Київський, Харківський та Дніпропетровський, будується метрополітен у м. Донецьку. Загальний обсяг перевезень пасажирів у метрополітені становить близько 14 відсотків обсягу міських пасажирських перевезень.

Як свідчить світовий досвід метробудування, створення нормальних умов для перевезення пасажирів можливе за протяжності ліній в середньому 30 кілометрів на 1 млн. мешканців. Проте навіть у Києві, де мережа метрополітену найбільш розвинута, цей показник становить менш як 20 кілометрів на 1 млн. мешканців.

Аналіз причин виникнення проблеми розвитку мережі метрополітенів та обґрунтування необхідності її розв’язання

Недостатні темпи метробудування значною мірою зумовлені відсутністю належної державної політики у цій сфері.

Вирішення питань проектування та будівництва нових ліній метрополітенів, придбання і ремонту рухомого складу та устаткування, що необхідне для нормального їх функціонування, здійснюється підприємствами метрополітенів, обласними і Київською міською державними адміністраціями без необхідної державної підтримки та координації.

В Україні практично немає підприємств з виробництва рухомого складу та більшості номенклатури устатковання метрополітенів, а освоєння розробок та серійного виготовлення вагонів, тунельних ескалаторів, вентиляційного обладнання здійснюється повільно через відсутність планового підходу та достатніх обсягів фінансування. Для придбання техніки для метрополітенів за межами України витрачається значно більше коштів, ніж необхідно для закупівлі вітчизняної продукції.

Вагонний парк метрополітенів налічує 959 одиниць, з них із строком експлуатації до 20 років — 225, 21-31 — 447, понад 31 рік — 287. Такий стан свідчить про необхідність термінового вжиття заходів для оновлення вагонного парку.

Велика частина устатковання підстанцій, електромеханічного устатковання (насоси, вентилятори, ескалатори) та устатковання систем автоматики руху поїздів вичерпала технічний ресурс і потребує заміни або значних витрат на капітальний ремонт.

Система спостереження за процесом перевезення, яка створювалася у 60-ті роки минулого сторіччя, морально та технічно застаріла — дає обмежену інформацію, через що неможливо оперативно управляти перевезеннями пасажирів, і не відповідає вимогам безпеки руху поїздів в умовах постійного зростання його інтенсивності та пасажиропотоків. Також відсутні системи обліку пасажирів пільгових категорій, що не дає змоги визначати точні розміри компенсаційних виплат за їх перевезення.

Науково-дослідними установами не проводяться наукові та техніко-економічні дослідження і супроводження питань будівництва та експлуатації метрополітенів, розроблення нормативних документів, зокрема щодо забезпечення безпеки руху, екологічної безпеки, охоронних систем. Внаслідок цього кожний метрополітен самостійно розробляє нормативні документи, що значно ускладнює роботу та призводить до зайвих витрат.

Необхідно розробити та запровадити єдині стандарти у сфері підготовки спеціалістів для метрополітенів, їх перепідготовки та підвищення кваліфікації в процесі виробничої діяльності.

На забезпечення належного розвитку та функціонування метрополітенів у великих містах як надійної, економічно вигідної, соціально необхідної і доступної для більшості населення транспортної пасажирської системи спрямовується ця Програма.

Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є поліпшення транспортного обслуговування населення великих міст, підвищення рівня технічного оснащення та ефективності роботи метрополітенів, збільшення питомої ваги перевезень пасажирів метрополітенами у міських пасажирських перевезеннях.

Для досягнення визначеної мети необхідно розв’язати такі основні завдання:

забезпечити державну підтримку та координацію діяльності центральних і місцевих органів влади у вирішенні питань розвитку мережі метрополітенів;

виконати комплекс робіт із капітального будівництва ліній метрополітену в мм. Дніпропетровську, Донецьку, Києві і Харкові;

задовольнити потреби метрополітенів в рухомому складі, тунельних ескалаторах та іншому устаткованні;

провести дослідження та підготувати техніко-економічне обґрунтування необхідності розширення мережі метрополітенів, у тому числі будівництва “міні-метро” та “легкого метро";

удосконалити нормативно-правове забезпечення діяльності метрополітенів;

забезпечити безпеку руху та охорону метрополітенів від актів незаконного втручання в їх роботу.

Для розв’язання зазначених завдань здійснюються заходи, наведені у додатку.

Визначення шляхів і способів розв’язання проблеми

Проблема забезпечення належного рівня міських пасажирських перевезень розв’язуватиметься шляхом:

прискорення темпів будівництва метрополітенів у мм. Дніпропетровську, Донецьку, Києві і Харкові та вирішення питань щодо початку будівництва метрополітенів в інших великих містах, де є така потреба;

освоєння виробництва та серійного виготовлення на вітчизняних підприємствах вагонів метрополітену нового покоління, тунельних ескалаторів, будівельних конструкцій, іншого устатковання для метрополітенів, а також створення виробничої бази для виготовлення комплектувальних виробів та проведення модернізації, ремонту і відновних робіт;

проведення капітального ремонту і відновлення рухомого складу та іншого устатковання метрополітенів в обсязі, за якого досягаються необхідні технічні характеристики та продовження строків експлуатації;

заміни в метрополітенах устатковання, пристроїв та систем, які вичерпали свій технічний ресурс, на принципово нові, технічні та економічні характеристики яких забезпечують необхідний рівень надійності та функціональності в експлуатації, зменшення експлуатаційних витрат;

упровадження технічних засобів для запобігання актам незаконного втручання в роботу метрополітенів та ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема автоматичних установок пожежогасіння у вагонах електропоїздів в тупиках ліній, шафах керування ескалаторами, похилих ходах, підвагонному просторі.

Передбачається встановлення нових автоматизованих систем керування рухомим складом і процесом перевезення, які забезпечуватимуть можливість оперативного контролю та у разі потреби втручання в роботу устатковання та процес перевезення, а також відображення та збереження даних телеметрії, виконання графіка руху поїздів, телекерування устаткованням.

Загальна потреба у вагонах з урахуванням розвитку мережі метрополітенів у період 2006-2010 років становить близько 500 одиниць. Оновлення вагонного парку метрополітенів проводитиметься за рахунок освоєння акціонерним товариством “Крюківський вагонобудівний завод” виробництва вагонів нового покоління, ходових частин вагонів, асинхронних тягових приводів, герметичних міжвагонних переходів, візків з пневматичними ресорами, автоматичних систем пожежогасіння. Потреба в рухомому складі повинна також задовольнятися шляхом його придбання на заводах держав — членів СНД.

Для продовження строку експлуатації вагонів, які використовуються понад 31 рік, у Київському та Харківському метрополітенах проводитиметься їх капітальний ремонт.

Крім того, на вітчизняних заводах організовується виготовлення ескалаторів, енергетичного, вентиляційного обладнання, систем сигналізації та керування.

Необхідно забезпечити координацію робіт з розроблення та прийняття нормативних документів з питань будівництва об’єктів метрополітенів, виробництва рухомого складу та іншого устатковання, забезпечення безпеки руху, пожежної та екологічної безпеки, охорони праці тощо.

Визначаються навчальні заклади для організації навчання та професійної підготовки працівників метрополітенів і підприємств, що здійснюють їх будівництво, а також наукові установи для розроблення нормативної документації та наукового супроводження у сфері метрополітенів.

Під час проектування та будівництва нових ліній і станцій метрополітену слід враховувати досвід будівництва та експлуатації метрополітенів у світі, зокрема в державах — членах СНД.

Генеральними планами розвитку міст передбачається з урахуванням необхідності оптимальної взаємодії з наземними видами транспорту розміщення в районі станцій метро великих торговельних і культурних центрів, що забезпечить найбільш ефективне використання можливостей метрополітенів та дає змогу уникнути недоцільної конкуренції між метрополітеном та іншими видами міського пасажирського транспорту.

Фінансування Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок державного (у межах реальних його можливостей) і місцевих бюджетів та інших джерел (зокрема власних коштів метрополітенів).

Обсяг коштів, що необхідний для виконання завдань Програми, становить понад 11 млрд. гривень.

Організація та контроль за виконанням Програми

Замовником Програми є Мінтрансзв’язку, а замовниками будівництва метрополітенів — Київська міська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська та Львівська обласні держадміністрації.

Вибір виконавців робіт, у тому числі науково-дослідних, проектних і конструкторських організацій, здійснюється відповідно до законодавства про державні закупівлі.

Контроль за виконанням Програми здійснюється замовником, а також відповідними обласними і Київською міською держадміністраціями.

Очікувані результати

Передбачається побудувати та ввести в експлуатацію дільниці метрополітенів у м. Києві протяжністю 19,4 кілометра, у м. Донецьку — 10,3 кілометра, у м. Харкові — 6,7 кілометра, у м. Дніпропетровську — 2,4 кілометра.

Виконання Програми дасть можливість:

у соціальній сфері — забезпечити розвиток існуючої мережі підземних шляхів у мм. Києві, Харкові, Дніпропетровську та введення в експлуатацію метрополітену в м. Донецьку, за рахунок чого значно підвищити рівень задоволення потреб населення цих міст та приміських районів у якісних перевезеннях у міському сполученні;

в економічній сфері — освоїти серійне виробництво конкурентоспроможного рухомого складу, а також великої номенклатури устатковання, що дасть змогу забезпечити економічне зростання вітчизняних підприємств-виробників, зменшити залежність України від імпорту рухомого складу з держав — членів СНД, якнайповніше використати науково-технічний та виробничий потенціал нашої держави, створити нові робочі місця;

у технологічній сфері — впровадити нові комфортабельні вагони метро та інше високотехнологічне устатковання з високим рівнем інновацій, зокрема в плані енергозбереження, а також провести дослідження та підготувати теоретичні обґрунтування впровадження у великих містах “міні-метро” та “легкого метро";

в екологічній сфері — зменшити транспортне навантаження на вулицях, поліпшити стан навколишнього середовища в містах.

  ____________

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/transport/8_114.html