Голосіївські «ігрища» ДУСі

Еко.portal.lviv.ua / 23.04.2009 10:49

Прикриваючись благими намірами лікування дітей, найвищі чиновники дерибанять Національний природний парк «Голосіївський», який створили для того… щоб забудувати його територію. Страждають від «доброзичливості» чиновників діти, котрі роками чекають якісного лікування.

В 2006 році в Україні розпочалася акція зі збору коштів на побудову «Всеукраїнського центру охорони здоров`я матері і дитини» (далі – Центр). Акцію взяла під свою опіку Катерина Ющенко, що стала головою фонду. Гроші на майбутній Центр міг перерахувати будь-який громадянин України. Загалом вдалося зібрати на «дитячу лікарню майбутнього» 260 мільйонів гривень. Замовником будівництва було Державне управління справами.
У 2009 році мало відбутися відкриття закладу, що не має аналогів у країні, нарешті мав розпочатися порятунок дитячих життів. Але – у такі строки вже не розпочнеться. Тому що чиновники намітили ділянку під забудову… в Голосіївському лісі, де ростуть 400-річні дуби. Ділянка, яку пропонують зараз, теж вкрита унікальним (як полюбляє казати Президент) пралісом. Тепер вже – не заповідним. Як таке могло статися?

Шукаймо будмайданчик – в дубовому пралісі

Голосіївський ліс – це територія Національного природного парку  (НПП) «Голосіївський». Нацпарк був створений Указом Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року. Тоді, підписавши Указ про створення національного парку, Віктор Ющенко логічно завершив історію понад 20-річної боротьби за створення НПП. Звичайно, не все вийшло ідеально: парк виявився вдвічі меншим, ніж планувалося спочатку. Та й багато територій встигли забудувати до того, як вони стали заповідними. Ніхто не міг здогадуватися, що пройде рік… і сам Віктор Ющенко вилучатиме з заповідного Голосієва землю для забудови.

За словами Михайла Михалка, голови Громадської природоохоронної спілки «Порятунок Голосіїва», в давньому Голосіївському лісі зростають сотні дубів. В 2007 році заради побудови Центру чиновники вирішили пустити частину цього пралісу під ніж. Інакше, ніж методом тотального знесення дерев, в Голосіївському лісі неможливо побудувати 5 корпусів Центру і головний, шостий, які з`єднуються між собою повітряними коридорами.

На початку 2008 року Спілка «Порятунок Голосіїва» підняла на ноги всіх чиновників. Мінприроди змушено було підтвердити, що таку кількість дерев «не прийнято» зрізати. Із цим погодився й Віктор Ющенко, особисто оглянувши навесні пропоновану територію.
«Прецедентів такого злочину немає ні в українській, ані в міжнародній практиці. На запланованій спочатку ділянці зростають дуби віком у 300, 400, навіть 420 років кількістю у сотні екземплярів. Є держави, які раді мати хоча б одне таке дерево. А у нас запланували знищити більше 200 таких особливо цінних раритетів. Загалом на цій ділянці підпадало під знесення 3000 дерев», - стверджує Михайло Юхимович.
Чиновники з ДУСі почали шукати іншу ділянку і знайшли її поруч, на території Обсерваторії НАН України. Це місцевість, де лісники повирубували ліс і між великими дубами утворилися галявини. Але… там теж зростають старовинні дуби. Раритетних «окрас лісу» там близько півсотні. А найголовнішою перепоною на шляху будівництва стало те, що територія заповідного урочища «Феофанія», про яку йдеться, - це територія новоствореного НПП «Голосіївський». Відтепер - колишня територія...

30 жовтня 2008 р. Віктор Ющенко підписав Указ № 976/2008 про виведення зі складу НПП «Голосїівський» ділянки площею 11 гектарів для будівництва Всеукраїнського центру охорони здоров`я матері і дитини. Цей документ став першим в Україні Указом Президента про виведення земель зі складу національних парків спеціально під забудову.

«Будівництво ціною земель національного парку, навіть коли мова іде про таку шляхетну справу, як Центр матері та дитини – неприпустимо. В Києві є безліч ділянок, на яких можна розмістити цю споруду, – обурюється ветеран боротьби за екологічні права Михалко. – Ми дослідили це питання і запропонували Президентові інші варіанти розміщення Центру, тим більше всі вони є наразі вільними від забудови і мають готові комунікації. Втім, вибір таки впав на «Феофанію». З цього приводу Спілка надсилала найвищим посадовцям не одне звернення, однак всі вони проігноровані».

На думку природоохоронних організацій Києва, відбувся дійсно неприпустимий прецедент. Ніколи в Україні з НПП не вилучались ділянки для забудови. «Цим кроком Президент показав нам всім, що статус Національного природного парку для нього нічого не значить. І найгірше буде, якщо це зрозуміють забудовники, яких поки ще стримує заповідний статус, – пояснив заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Для того, щоб змінити межі будь-якого природно-заповідного об`єкту і тим більше – вилучити з його складу ділянку, необхідно пройти складну процедуру, яка починається з підготовки наукового обгрунтування. Коли природно-заповідний об`єкт створюють – готують обгрунтування того, яку він має природну цінність і чому його необхідно заповісти. Відповідно, для того, щоб вилучити ділянку із складу вже створеного заповідного об`єкту, необхідно підготувати аналогічне обгрунтування, яке б пояснило, що тієї цінності, через яку цю ділянку заповідали, вже нема. За інших обставин заборонено будь-що вилучати з НПП. Це питання суто процедури і навіть не того, чи є Президент України господарем свого слова. В даному випадку ніякого обгрунтування не було підготовлено, та й не могло бути підготовлено. З 11 гектарів, які тепер планують забудувати, 8 га – віковий дубовий праліс, в якому між 300-річних дубів ростуть рослини, занесені до Червоної книги України. Забудовувати таку територію не можна ніяк. З дирекцією парку теж, як нам відомо, нічого не погодили».

Альтернативи беззаконню

Однак є в усій історії цікавий нюанс. Михайло Юхимович Михалко підшукав щонайменше три варіанти для альтернативного розміщення Центру. Спілка «Порятунок Голосіїва» вже відправила Віктору Ющенку два листи про можливість побудуватися в іншому місці.
Найбільш перспективна пропозиція - безлісна територія по вул. Ягідній, яка за Генпланом також повинна бути частиною НПП, але свого часу не увійшла до нього. Територія ця знаходиться поруч із Китаївською пустинню, вздовж дороги. Забудовувати її можна з наступних причин.
Там був сад Інституту садівництва, підпорядкованого Українській академії аграрних наук, де росли тисячі абрикос особливих сортів. Коли Інститут виїжджав із Києва, директор інституту, за словами Михалка, відверто торгував цими ділянками землі. Керівництво інституту, ясна річ, не погодило включення цієї території до НПП «Голосіївський».

Землі Інституту перейшли в руки високопоставлених приватних власників. Але ці землі по закону не можна пустити під будівництво, бо це землі сільськогосподарського призначення – на них ріс сад. Нові власники все оформили так, що там нібито буде розміщено тепличний комбінат (парники). Навіть не думаючи будувати парники, чиновники знесли сад під корінь.
Оскільки вже так сталося, природоохоронці вимушені запропонувати цю місцевість вздовж дороги. «Дерев там рубати вже не треба, - з гіркотою підсумовує Михайло Юхимович. - Дорога є, комунікації поруч, ідуть по дорозі. Нехай краще там буде Всеукраїнський центр охорони здоров`я, аніж комерційне будівництво».

«Фінансові» аргументи «за» вулицю Ягідну наступні. В Голосієво треба тягнути комунікації через ліс, вирубуючи просіки та витрачаючи на це кошти. Крім того, згідно генплану Центру на його території повинна бути церква. На Ягідній церкву будувати не треба, тому що поруч, у Китаєво, цілий монастир. Крім того, тут-таки, через дорогу, знаходиться госпіталь прикордонних військ. А в проекті Центру поставлена умова: поруч повинен бути медичний заклад. Причина - не вистачає грошей на будівництво допоміжних приміщень (лабораторій та ін.), і треба буде користуватися суміжними. Таким чином, природоохоронці здешевили вартість проекту щонайменше на три об`єкта.
Зараз природоохоронні організації очікують відповіді на цей «альтернативний проект» та звертаються до Президента з проханням скасувати Указ про скорочення НПП. Адже указ не лише порушує чинне законодавство України, а й створює дуже тривожний прецедент, що може дати поштовх дерибану багатьох заповідних земель.

Поки що Президент іде по шляху найменшого опору: «де запропонували бізнесмени – там і будуватимемо». Щоб прийняти пропозиції Спілки «Порятунок Голосіїва», потрібно піти на конфронтацію з «великими» людьми, що володіють землею по вулиці Ягідній. Чи вистачить на це державної волі Президентові?
Чекаємо на розв`язку цієї драматичної історії.    

Олег Андрос, газета «Аспект»