З 1 вересня 2004 року в загальноосвітніх школах Полтавської області введенокурс “Історія Полтавщини”, який вивчається в 6–11 класах, для чого в кожномукласі виділяється 17 годин на рік за рахунок варіативної складової змістузагальної середньої освіти. Завершується створення унікальногонавчально-методичного комплексу, який включає: 1) програму курсу; 2)тематичне планування; 3) комплектпідручників для учнів 6–11 класів; 4) серію посібників для вчителів; 5-6)іменний звід історії Полтавщини (словникова частина та вибрані біографії); 7)комплекти кольорових репродукцій “Пам’ятки історії та культури Полтавщини”.Подібного комплексу не має жодна область України [1, с.9–23].

Зусиллями авторського колективу, що складається з академічних учених ішкільних учителів, протягом 2003–2005 років у Полтаві створена принципово новаверсія регіональної історії, вписана до загальної картини часу та доукраїнського й євразійського цивілізаційного контексту.

Контекст забезпечується: а) хронологічною симетрією; б) структуризацією змісту;в) композицією тексту; г) підбором ілюстрацій, карт, таблиць, схем,документальних свідчень; д) формулюванням запитань і завдань.

А) Контекст: Хронологія.

Всі історичні періоди висвітлюються в їх хронологічній послідовності, прицьому історія не викладається як “тріумфальний рух прогресу”. За хронологічнуоснову взято періодизацію всесвітньої історії. Історія краю поділена на: 1)давню (ХХ тис. до н. е. – V століття); 2) середньовічну (V– І половинаXVI століття); 3-4) нову (ІІ половина XVI – ІІ половина XVIII століть, останнячверть XVIII – початок ХХ століть); 5-6) новітню (І половина ХХ століття,середина ХХ – початок ХХІ століття).

Хронологічні таблиці (>50), складені до кожного відрізку історії, немають аналогів в Україні. Усі “історії” (всесвітні, національні, регіональні)розміщені на “своїх” територіях і витримані в однаковому масштабі часу йпростору. Це дозволяє врахувати розмірність епох, визначити місце регіону усвітових подіях. До лінії часу прив’язується графіка змісту. Горизонтальнашкала дає змогу простежити розгортання історичних процесів у часі, вертикальнадозволяє синхронізувати зміст цих процесів у різних регіонах чи в межах заданоївеличини (явища). На відміну від звичного “Запам’ятайте ці дати”, хроноскопи дозволяютьпростежити історичний розвиток, порівняти фази цього розвитку(початок–середина–кінець), а також “побачити” вплив осіб, передусім правителів,які визначали політику своїх країн і значною мірою поведінку людей.

Б) Контекст: Структура змісту.

Матеріал розбито на розділи, теми, параграфи, підпараграфи. Розділипозначено римськими цифрами. Кожному розділові передує шмуцтитул із назвоюрозділу та переліком тем. Теми позначені великими арабськими цифрами. Кожнатема починається на сторінці зліва. Поряд, на лівому полі, наведено перелікпараграфів. Вони позначені двома цифрами: перша – це номер теми, до якоївідноситься параграф, друга – номер власне параграфа. Кожна тема починається зінтродукції – короткого вступу, який містить виклад найсуттєвіших знань з даноїтеми, а також вказує на основні положення, ідеї та концепції, які будутьвивчатися. Текст інтродукції взаємопов’язаний з раніше вивченим матеріаломрізних курсів історії.

Програма передбачає як синхронне викладання історії Полтавщини паралельно зіншими історичними курсами, так і асинхронне самостійне вивчення. Методикапроведення уроків залежить від кількості та якості інформації, що може бутивикористана, та умов її мобілізації. Матеріал згруповано відповідно до вікуучнів, тобто по класах, і розбито на 15 розділів і 75 тем. За тематичну основувзято перебування краю в складі певних державних утворень. Виняток становлятьпервісні часи, а також великі соціальні потрясіння – Українські Національніреволюції XVII і ХХ століття. Кожний розділ і кожна тема вписані до структуриукраїнської та всесвітньої історії, але не механічно. Теми Програми неспівпадають з темами уроків. Учитель на свій розсуд може виділяти ключовімоменти програмних тем, які можуть бути взяті за теми уроків. Для полегшенняцієї праці наводиться приблизний розподіл тем уроків у календарному плані.

Новій історії краю (8–9 класи, 34 години) в курсі “Історія Полтавщини”відведено 5 (3+2) розділів і 21 (12+ 9) тему [2; 3]:

Розділ VI. Під владою РечіПосполитої. Друга половина XVI – перша половина XVII століття.

Тема 25. Перехід підвладу Речі Посполитої. Тема 26.Полтавщина – арена козацьких воєн проти Польщі кінця XVI – початку XVIIстоліття. Тема 27. Культурнийрозвиток.

Розділ VII. У роки Української Національної революції.Середина – третя чверть XVII століття.

Тема 28. Хмельниччина. Тема 29. Громадянська війна. Тема 30. Зміни в суспільній свідомості.Розділ VIII. У складі Гетьманської держави. Остання чвертьXVII – друга половина XVIII століття.

Тема 31.Адміністративно-територіальний устрій і управління. Тема 32. Суспільні відносини. Тема33. Мазепинська доба (кінець XVII – початок XVII століття). Тема 34. В тіні російського орла. Тема 35. Економічний розвиток. Тема 36. Досягнення в царині культури.

Розділ ІХ. Інтеграція до Російськоїімперії. Остання чверть XVIII – перша половина ХІХ століття.

Тема 37. Запровадження вкраї загальноімперського адміністративно-територіального устрою. Тема 38. Зміни у становищі населення. Тема 39. Протиріччя господарськогорозвитку. Тема 40. Ідейно-політичнежиття. Тема 41. Розвиток культури.

Розділ Х. Наростаннядезінтеграційних процесів. Друга половина ХІХ століття – початок ХХ століття.

Тема 42. Великі реформи.Тема 43. Соціально-економічнінаслідки реформ. Тема 44. Суспільно-політичнежиття. Тема 45. Нові тенденції врозвитку культури.

Відкриває курс тема 25. Перехід підвладу Речі Посполитої. Вона включає 6 параграфів: 25.1. Початок польськоїекспансії на Полтавську землю. 25.2. Поділ території краю між староствамиКиївського воєводства. 25.3. Полтавські поселення на карті Г. де Боплана. 25.4.“Селітряна” держава. 25.5. Вишневеччина. 25.6. Козацька організація. Параграф 25.5. Вишневеччина включає трипідпараграфи: 25.5.1. Земельні загарбання князів Вишневецьких на Полтавщині.25.5.2. Лубенська держава князя Ієремії Вишневецького. 25.5.3. Князь ІєреміяВишневецький [історичний портрет].

В) Контекст: Композиція тексту.

Історична інформація синтезована в трьох блоках: 1) теоретичному; 2)довідковому й 3) ілюстративному, поєднуючись та урізноманітнюючись у різнихблоках. Іншою новиною є поділ матеріалу на основний і додатковий блоки, набранірізним шрифтом. Додаткова частина містить інформацію, адресовану допитливимучням. Наукові терміни, що зустрічаються, частково розшифровуються авторами,пояснення решти доводиться шукати в словниках самостійно, але це піде тільки накористь. Блочний принцип поєднання й урізноманітнення інформації відкриваєпростір для творчої ініціативи, уможливлює внесення змін та доповнень. Текстскомпоновано так, що розгляд будь-якого питання неминуче переростає регіональнірамки і виходить на євразійський простір. Підручник дає можливість дляпорівняльного вивчення історії шляхом опису фактів під іншим кутом зору чиопису подій в різних частинах світу, а також шляхом розгляду того, як зовнішніподії вплинули на регіональну історію або як різні культури справляли впливодна на одну.

Г) Контекст: Ілюстративна (довідкова) частина.

Зміст у своїй структурі містить пов’язані з текстом ілюстрації (>2000), карти (>160), біографії та історичні портретидіячів (>1000), схеми (>60), таблиці (>80), документальні свідчення (>900). Ілюстративна частина допомагаєкраще засвоїти зміст і показати взаємозв’язок між матеріалом із різних курсівісторії.

Д) Контекст: Запитання і завдання.

Запитання і завдання (>500)сформульовані таким чином, аби учні могли поглянути на історію критично,використовуючи одні й ті ж факти для різних версій подій, визначеннярозходження в трактуванні певних історичних моментів. При цьому підручник надаєучневі можливість простежити, як відбір фактів, викладена інформація і особистіпогляди авторів впливають на інтерпретацію подій минулого.

Композиція тексту, ілюстративна (довідкова) частина підпараграфу 25.5.2.Лубенська держава князя Ієремії Вишневецького має такий вигляд:

Карта 25.4.Задніпровська Вишневеччина.

Іл. Герб князяВишневецького.

[Основний блок]:

Створена в результаті різночасних загарбань князів Вишневецьких держава непоступалася багатьом тодішнім королівствам. Столицею цієї держави було містоЛубни з княжим палацом та замком. Навіть через 350 років княжий палац своєюпишнотою розбурхував письменницьку уяву. До наших днів від палацу зберегласялише база колони, прикрашена барельєфами із зображенням античних воїнів.

Іл. Велика залакоролівського палацу у Кракові.

Свідчення 7.

Опис лубенського палацу І. Вишневецького в історичномуромані І. Нечуй-Левицького “Князь Єремія Вишневецький” (1897 р.):

“Палац і справді був вартий славного родукнязів Вишневецьких. Він був схожий на лицарські німецькі замки, але був далекопросторніший. Знизу на другий етаж по обидва боки широкого балкона на колонахбули пороблені некруті пологі широкі сходи. По тих сходах можна було вийти зсадка просто на другий етаж. В Польщі магнати для ефекту часом виїздили конемпо таких сходах на балкон і тим лякали паній та панянок. На другому етажі була здорова зала через усейпалац з узенькими та довгими готицькими вікнами. Закруглене склепіння, схожийна зігнутий листок паперу, було все штучно обліплене виноградним листом такетягами винограду. З того листя визирали головки амурів з одутлуватими щоками.В декотрих амурів в роті стриміли дудки та сопілки. Повноперсі Венери неначебули закутані в виноградні паростки та в листя. Усі ті барельєфи булинадзвичайно грубої роботи, неначе вирубані долотом та обтесані сокирою, ще йпомальовані темними зеленими, синіми та червоними фарбами. По обидва боки залустояли здорові статуї на подовжастих високих п’єдесталах з білого та рожевогомармуру. Ті статуї Єремія попривозив з Італії. Попід стінами стояли рядкамидубові стільці з високими спинками, вирізані в чудернацькі взорці. Стільці булиобиті червоним сап’яном. Внизу в палаці були цілі рядки тіснуватих покоїв.

Високі стільці та канапи були обтягнуті червоним та жовтим сап’яном ззолотими гербами князів Вишневецьких. Скрізь були розстелені перські килими.Над вікнами висіли шовкові завіси. На баштах в невеличкі круглі віконцявиглядали невеличкі гармати-гаківниці.”

[Основний блок]:

Загалом І. Вишневецький володів на Лівобережній Україні 56 населенимипунктами, 50 з яких розташовувалися в межах історичної Полтавщини. В поселенняхВишневеччини за інвентарем 1647 р.нараховувалося 39610 господарств підданих, в т. ч. на Полтавськійтериторії 34822 господарства. Якщоприйняти середню чисельність господарства (сім’ї) за 4 душі, то у полтавськихволодіннях І. Вишневецького могло проживати майже 140 тис. чол.

[Додатковий блок]:

Найбільшимнаселеним пунктом були місто Ромен (Ромни) – 6000 господарств. Великимипоселеннями були (цифри в дужках означають кількість господарств): Лохвиця(3325), Лубни (2646), Варва (2037), Срібне (1830), Пирятин (1479), Хорол(1279), Глинськ (1269), Комишня (1194), Чернов (Чорнухи; 944), Гака (Гадяч; 821).В Полтаві налічувалося 812 господарств. В найменшому поселенні Опанасівка(Гадяччина) нараховувалося 17 господарств.

Табл. 25.3.

Реєстрволодінь князя Ієремії Вишневецького на Вишневеччині (1640-і рр.):

[Додатковийблок]:

Подібно іншим власникам земель на “кресах”, І.Вишневецький мав турбуватися про примноження людності у своїх маєтках. З цієюметою він надавав поселенцям звичні “слободи” й слідкував, щоб вони необкладалися додатковими повинностями поверх установлених княжими універсалами.Як дбайливий господар, князь мав турбуватися, щоб його піддані не розійшлисячерез кривди з боку орендаторів. І. Вишневецький заохочував цеховий устрій усвоїх містах. У Лубнах при ньому діяли кравецький, шевський, кушнірський таковальський цехи.

Свідчення 8.

Лист князя І.Вишневецького про заснування в м. Прилуки різницького цеху (11 грудня 1636 р.):

“Иеремей Михаил Корибут, князь на Вишньовцы в. в.,чиню ведомо тем моим листом, иж по прошению мещан, подданных моих прилуцкихцеху резничого, позволяем им цех свой особливий иметь. А для лучшего в том цехуих порядку мают себе цехмейстера, человека добраго и честнаго, избрать, которийначальство обыкновением инних мест в том их цеху иметь будет. А резники все,так в месте, яко и футорах, до единаго цеху належати будут. З других жеместностей, которые до Прилуки не надлежат, егда резник який з резницством дляторгу приедет, мает тот обявить цехмистровы под виною на замок 3-х коплитовских, а до скриньки их под половиною той вини так, як и в протчих местахмоих, то есть в Лубнах. Позволяю им канонов 2 на рок выситить, еден на божерождество, а другий на святую покрову по 2 каде. А они тую повинность на замокотдавать будут, якую в других местах моих. Который то мой лист для крепости иверы лутшой рукою моею власною подписалем, печать мою притиснути повелел.

Дан в Прилуце дне 21-го декабря 1636-го года”.

Контекст –запитання й завдання [до параграфу 25.5.]:

7. Простежте формування латифундії Вишневецьких наПолтавщині. Зробіть висновки щодо значення діяльності князів Вишневецьких вісторії краю.

8*. Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що Вишневеччина являласобою зародок незалежної української держави європейського типу?

9*. Чи міг князь Ярема стати українським королем?

Література

1. БілоуськоО.А. До характеристикинавчально-методичного комплексу шкільного курсу “Історія Полтавщини” / Науковіта технологічні засади шкільного курсу “Історія Полтавщини”: Зб. наук. пр. /Відп. ред. Білоусько О.А. – Полтава: Оріяна, 2003. –184с.

2. БілоуськоО.А., Мокляк В.О. Нова історія Полтавщини (друга половина XVI – друга половинаXVIII століття): Пробний підручник для 8 класу загальноосвітньої школи. –Полтава: Оріяна, 2003. – 264 с., іл., карти.

3. БілоуськоО.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець XVIII – початок ХХстоліття): Пробний підручник для 9 класу загальноосвітньої школи. – Полтава:Оріяна, 2003. – 264 с., іл., карти.