Просвітління лінз уперше у світі для Carl Zeiss придумав українецьДумаю, багато знають компанію Carl Zeiss – одного із кращих у світі виробників оптичної техніки. Але не будь вона першої, хто почав робити прояснену оптику, усе могло б бути по іншім. До того, як придумали просвітління лінз об'єктивів, кожна лінза залежно від коефіцієнта переломлення скла втрачала 4-8% світла, що проходить через неї. І якщо для окулярів це дрібниці, то в біноклях, телескопах, фотоапаратах ефект дуже навіть відчутний. Непросвітлений об'єктив c 4-8 лінзами втрачав 15-60% світла. У кадрові це виглядало як расфокусированный світло, яке приводило до зменшення контрасту зображення. Втрати відбувалися на границі « повітря-стекло» через часткове відбиття минаючого світла від поверхні лінзи. Ситуацію змінив український учений Олександр Смакула. Простий виходець із Тернопільського села завдяки своєму талантові й завзятості у свої 22 року зміг зробити в престижний Геттингенский університет. Уже в 27 років він одержав учений ступінь доктора філософії й, починаючи з 1930 року, займався проблемами оптики. Навесні 1934 року він перейшов на роботу у фірму Carl Zeiss, де став керівником дослідницької лабораторії й вирощував оптичні монокристали флюорида натрію. Коли він зацікавився проблемою втрат світла в лінзах, першою його думкою було покрити лінзу шаром флюорида натрію, щоб світло з повітря не відразу попадав у скло, а через середовище з низьким показником переломлення. Це дало можливість зменшити відбиття на 2%. А проведені влітку 1935 року дослідження показали, що можна практично повністю позбутися відбиття, якщо товщина нанесеного шару буде кратна непарному числу L/4 (l – довжина хвилі). Така товщина обумовлена явищем інтерференції – при відбитті від зовнішньої й внутрішньої сторони плівки дві хвилі гасять один одного й відбиття не відбувається. http://habrahabr.ru/sandbox/70174/ Народився український учений 1900 року в селі Доброводи неподалік від Збаража на Тернопільщині в селянській родині. Закінчив початкову школу у свому рідному селі, вчився в Збаразькій, а пізніше — Тернопільській гімназії. Коли він навчався в Тернопільській класичній гімназії, яку закінчив 1922 року, то професором математики і фізики в нього був Мирон Зарицький. Саме Зарицький був опікуном випускного гімназіального класу Смакули, саме він порадив юнакові продовжити навчання у Ґетінґенському університеті. Уже в юнацькі роки Олександр виявив успадковану від батьків любов до рідного краю і до його історичного минулого. Війна 1914 р. та події 1918 р. спонукали його до безпосередньої участі у встановленні національної влади у Доброводах. Як свідомий юнак-гімназист, Олександр Смакула вступив до лав Української галицької армії. Згодом, у 1922 р., О. Смакула успішно закінчив навчання в Тернопільській гімназії і того ж року склав іспити до Геттінгенського університету — відомого європейського наукового центру в Німеччині.
1927 р. Олександр здобув наукову ступінь доктора філософії, успішно склавши докторський іспит, та став працювати асистентом у фізичному інституті під керівництвом професора Роберта Поля. Олександр Смакула мав добру наукову перспективу в Німеччині, та все-таки прагнув повернутися на рідну землю. 1928 року він, на запрошення колишнього вчителя і земляка професора А. Музички, приїхав до Одеси працювати в університеті. Проте, беручи до уваги винятково тяжкі часи для України й особисто для О. Смакули, професор Поль відкликав його до Німеччини. І вже 1930 року молодий учений почав працювати у Гайдельберзі в Інституті медичних досліджень керівником оптичної лабораторії, а з 1934 р. — керівником дослідної лабораторії всесвітньо відомої фірми Карла Цайсса в Єні. У 1935 році О. Смакула робить відкриття, на яке отримав перший у світі патент, — спосіб поліпшення оптичних приладів, що отримав назву «просвітлення оптики». Суть відкриття в тому, що поверхню скляної лінзи покривають спеціальним шаром певного матеріалу…, що значно зменшує відбивання світла від поверхні лінзи й одночасно збільшує контрастність зображення. Оскільки оптичні лінзи є основним елементом різних приладів — фотоапаратів, мікроскопів, телескопів, перископів, стереотруб, біноклів, різних оптичних пристроїв до стрілецької зброї тощо — це відкриття стало великим здобутком, яким користується все людство до сьогодні, як на Землі, так і в космосі для фотографування Землі та інших планет. http://uk.wikipedia.org/wiki/Смакула_Олександр_Теодорович ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/industry/5_121.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|