Відповідно до ст. 1 Указу
Президента України «Про сплату державного мита за вексельні бланки» від 2
листопада 1993 № 504/93 (далі - Указ про векселі) «видача та індосамент
векселів за межі України не допускається».
Проте відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»
від 18 липня 1991 № 1201-ХII із змінами та доповненнями (далі - Закон про ЦП)
порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів України (далі
- Кабмін).
Також, постановою Верховної Ради України «Про застосування векселів в
господарському обороті України» від 17 червня 1992 № 2470-ХІІ (далі - Постанова
про векселі) певні повноваження були надані наступним суб'єктам:
Кабміну спільно з НБУ - розробити та затвердити правила виготовлення і
використання вексельних бланків;
НБУ - встановити порядок здійснення комерційними банками операцій з обліку
(дисконту) векселів, прийняття їх у заставу та інших подібних операцій банків з
векселями;
Кабміну - здійснити заходи з координації підготовки відповідних міністерств і
відомств до використання векселів у господарському обороті.
Відповідно до норми п. 7-4 ст. 114-5 Конституції (Основного Закону) України від
20 квітня 1978 із змінами та доповненнями (далі - Конституція 1978), яка діяла
під час видання Указу про векселі, Президент України мав право приймати укази з
питань економічної реформи, неврегульованих законами Україна, які діють до
прийняття відповідних законів.
Закон про ЦП, який був прийнятий раніше Указу про векселі !. Повноваження щодо
подальшої нормативної конкретизації порядку випуску та обігу векселів Законом
про ЦП були делеговані Кабміну. Таким чином, Президент України не мав законних
підстав для втручання в процес регулювання вексельних правовідносин у державі та
видання Указу в частині заборони участі нерезидентів в вексельний обіг.
6 липня 1999 Верховною Радою України були прийняті Закон України «Про приєднання
України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон
про переказні векселі та прості векселі» № 826-XII (далі - Конвенція про векселі),
Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про
врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі »№
827-XII та Закон України« Про приєднання України до Женевської конвенції 1930
року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів »№
828-XII. Ці конвенції, які тепер є частиною законодавства України із статусом
законів, не передбачають жодних обмежень з видачі або індосаментом векселів
резидентом однієї держави на користь резидента іншої держави, тобто в
міжнародному вексельному зверненні.
Проте, слідуючи склалася порочної практики безумовного виконання актів
Президента України, контролюючі органи не брали до уваги наведені вище аргументи
і наполягають на відсутності у нерезидентів права бути учасниками вексельного
обігу в Україні.
Стаття 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
від 7 травня 1996 № 184/96-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон про
розрахунки у валюті) говорить: «Імпортні операції резидентів, які здійснюються
на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90
календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя
на користь постачальника продукції (робіт, послуг), які імпортуються, потребують
індивідуальної ліцензії Національного банку України ».
Крім того, відповідно до визначення, даного ст. 1 Закону України «Про
зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р № 959-XII зі змінами та
доповненнями (далі - Закон про ЗЕД), моментом здійснення експортного (імпортного)
контракту вважається момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним
контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.
І тільки на підставі Указу Президента від 07.03.2001 р. N 162/2001 стаття 1
Указу Президента України «Про сплату державного мита за вексельні бланки»
втратила чинність.
Маразм узятий із статті "Чи можна
розплатітіся векселем з нерезидентом?"
Автор: Вадим Самойленко
Джерело: Бізнес. - 1999 - №47. - Бухгалтерія, право, податки, консультації. -
С.92-96
Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство
Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про сплату державного мита за вексельні бланки З метою
створення умов для приведення грошової маси
у
відповідність з потребами товарного
і грошового обігу,
оперативного здійснення розрахунків та більш широкого використання
векселів у господарському обороті України
п о с т а н о в л я ю:
1. Установити, що під час
оформлення розрахунків за товари,
роботи та послуги векселями сума зобов'язання за одним векселем не
повинна перевищувати один мільйон карбованців.
Видача та індосамент
векселів за межі України не
допускаються.
2. Вексельні бланки купуються
підприємствами в комерційних
банках України. Під час придбання вексельних бланків
покупці в
обов'язковому порядку, крім вартості бланку, сплачують
державне
мито в розмірі одна тисяча карбованців за
кожен бланк, яке
зараховується в доход Державного бюджету України.
Президент України
Л.КРАВЧУК
м. Київ, 2 листопада 1993 року
N 504/93
Постійна адреса статті в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/fond/35_47.html
[an error occurred while processing this directive]
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192