ГЛАВА LI. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ, ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ ОБ УКРАИНЕ

Творець електричного дугового зварювання - український винахідник

Микола Миколайович Бенардос (26 липня [7 серпня] 1842[1], Бенардосівка — (8 [21] вересня 1905, Фастів) — український винахідник, творець електричного дугового зварювання (1881).

Навесні 1881 року Микола Миколайович Бенардос у якості співробітника фірми « Яблочков-Винахідник і ДО°» відправився на Міжнародну електричну виставку, що проходила в Парижу. Підготовка експозиції виставки проходила в експериментальній лабораторії при журналі «Електрисьен», содиректором якої був російський фізик Микола Іванович Кабат. Тут Бенардос почав роботу над поліпшенням акумуляторів, що призначали для електричного висвітлення, у результаті якої прийшов до свого основного винаходу, який приніс йому світову популярність — електрозварюванню, названої їм «Электрогефест».[7] Цей винахід одержав золоту медаль і стало головним експонатом Паризької міжнародної електротехнічної виставки.

ДО 1892 року Н. Н. Бенардос розробив електричне зварювання як з вугільним, так і з металевим електродами. Йому належить ідея й розробка пристрою для зварювання металевим електродом на змінному струмі, розробка зварювання в струмені газу, зварювання похилим електродом. Він першим почав застосовувати різні флюси й закриту дугу, а також був основоположником механізації й автоматизації зварювального процесу.[8]

 На, що проходила в січні 1892 року в Санкт-Петербургові IV Всеросійській електричній виставці, демонструвалося більш 30 різних винаходів Бенардоса, оформлених в окрему експозицію. 11 травня того ж року « За вдале застосування вольтової дуги до споювання металів і напрямку одного металу на інший» Микола Миколайович Бенардос був визнаний гідним вищої нагороди Російського Технічного суспільства — золотої медалі. А в травні 1893 року він був вибраний дійсним членом цього суспільства.[4][5][10]

 В 1889 році патентним правом на винаходи Бенардоса в області зварювання заволоділа група ділків, практично позбавивши його можливості продовжувати роботу над «Электрогефестом». Однак він продовжував займатися винахідництвом в інших областях. З 1887 по 1891 рік їм були отримані патенти на вдосконалену систему акумуляторів, спосіб готування губчатого свинцю, гальванації більших площ, тигельне электропаяние.[5][8]

http://ru.wikipedia.org/wiki/Бенардос,_Николай_Николаевич

Величезний вплив на електрозварювання виявила й українська династія Патонов. Євген Оскарович Патон (*20 лютого (4 березня) 1870, Ніцца — †12 серпня 1953, Київ) — український вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР (1929). Герой Соціалістичної Праці (1943). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України.

Розвинув ідеї винахідника М. Бенардоса, метод швидкісного автоматичного зварювання під кулею флюсу дістав назву «метод Патона». Виконав фундаментальні дослідження в галузі розрахунку та міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням. Під його керівництвом винайдено спосіб автоматичного швидкісного зварювання, який відіграв визначну роль у технічному розвитку.

 У роки Великої Вітчизняної війни зробив визначний внесок в обороноздатність СРСР: розробив і впровадив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, зокрема, для танкових башт. 1953 долі ім'ям Є. О. Патона назване міст через Дніпро в Києві, який споруджувався під керівництвом Є. О. Патона (див. міст Патона).

Патон Борис Євгенович (*27 листопаду 1918, Київ) — український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії й технології металів, доктор технічних наук (1952); Президент АН України (з 1962), перший нагороджений званням Герой України; директор Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАНУ (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (з 1986).

Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного й напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання й зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Вивчає системи керування з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів.

 Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії — спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).

 Борис Патон — автор ідеї та один з розробників методу електрозварювання м'яких тканин. За розробку та освоєння методу колектив авторів в 2004 році було відзначено Державною премією в галузі науки й техніки.

Українець винайшов магнітні головки для жорстких дисків

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/cikavo/51_150.html