ГЛАВА LI. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ, ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ ОБ УКРАИНЕ

Айкідо застосовує принципи козаків-характерників

Внутрішній девіз характерників: „Хто діє проти мене – той діє проти Бога”. Цей принцип перегукується з основним принципом айкідо: „Коли супротивник тільки вирішив на мене напасти, він вже переможений” [1, с.320].

Ай — рівновага, гармонія
Кі — життєва сила
До — філософский принцип

Якби айкідо складалось лише з технічних прийомів, то воно не дуже б відрізнялось від інших напрямків дзюдзюцу. Але засновник створив філософію своєї школи, як складову, що визначає спосіб виконання прийомів, послідовність дій і ефективність айкідо.

Філософія айкідо виникла у середовищі філософії сходу. Так термін «кі» (китайске «чі») позначає процеси, що відбуваються у тілі людини. «Кі» повинно неперевно текти. Якщо з якихось причин відбувається затримка потоку «кі» у котромусь з органів, то у ньому починається хвороба. Однак «кі» — це не лише позаматеріальна сутність, що циркулює виключно у тілі людини — поняття «кі» може бути поширене на будь-який процес.

Філософія айкідо не концентрується на природі чи функції «кі». Основне завдання айкідо — вміти підтримувати рівномірний розвиток, осягати рівновагу в плавному русі (принцип айкі). Саме вивчення і практика даного вміння і є завданням айкідоки. «До» якраз вказує, що айкідо не є набором прийомів, які повинен застосовувати «позитивний герой» супроти «хуліганів», натомість, — це спосіб мислення який не припускає виникнення ситуацій, коли необхідно застосовувати фізичні вміння. Зупинка «кі» — це конфлікт, який необхідно розв'язати для відновлення внутрішньої рівноваги.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%B4%D0%BE

Засновник айкідо Уесіба Моріхей зазначав: „Справжнє військове мистецтво не має нічого спільного з фізичною силою, необхідною лише для того, щоб звалити супротивника, ні тим більше з будь-якою смертельною зброєю, що руйнує світ. Справжнє військове мистецтво, уникає жорстокої боротьби, регулює всесвітнє кі, зберігає світ, дозволяє рости та розвиватися усьому в природі. Таким чином, вправи у будь-якому виді бойових мистецтв не повинні бути самоціллю для знищення супротивника, а, навпаки, повинні створювати у нас почуття любові та поваги до оточуючих. Хто оволодіє таємницею айкідо у Всесвіті та у собі, той може сказати про себе: „Всесвіт – це я”. Ось чому, коли супротивник намагається на мене нападати, він зіштовхується зі самим Всесвітом, гармонію якого він хоче зрушити” [1, с.320].

Ведах, давніх арійських писаннях, говориться, що у складі другої касти кшатріїв-правителів-воїнів існують загони, основу яких складають махаратхи - могутні воїни, здатні поодинці боротися проти тисяч. Лише вони володіли всіма п'ятьма видами зброї: зброєю для індивідуального поєдинку (мечі, палиці); зброєю типу списів, котрі тримають в руках або метають; «муктами» – знаряддям для метання стріл; «янтра-муктами» – великими метальними машинами; містичними стрілами «астрами», зарядженими духовною енергією ведичних мантр. Оскільки префікс «ма» в санскриті означає «великий», то «харатхи» і є ті самі характерники – магічні воїни, які володіють надзвичайним бойовим мистецтвом. [3, с.2] Характерники мали глибоку віру в Бога, у самих себе , а також у долю – у ці три засади світу. Розвиток внутрішньої сили відбувався безпосередньо через отримання таємних знань. Усвідомлюючи єдність з Богом, характерник очищував душу, встановлював контроль над внутрішньою силою, заспокоював розум. Вони вважали своє тіло безсмертним. Знання приходили з одночасним розвитком розуму та сили. Енергію, внутрішню силу, міць характерники отримували завдяки приєднанню до божественної енергії Всесвіту.
Олена Рошка Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


1. Долин А.А., Попов Г.В. Кэмпо – традиция воинских искусств. – М.: Наука, 1992;
3. Шилов Ю. О. Арійські традиції запорожців // Козацьке лицарство - основа національного виховання. - К.: МАУП, 2004. - С. 7-14;

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/cikavo/51_107.html