Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу України Комментарий Налогового кодекса Украины| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА XVII. МАРАЗМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ДПА УКРАЇНИ ВВАЖАЄ, ЩО ПРИПИНЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ МІЖ РЕЗИДЕНТОМ ТА НЕРЕЗИДЕНТОМ ШЛЯХОМ ЗАРАХУВАННЯ ЗУСТРІЧНОЇ ОДНОРІДНОЇ ВИМОГИ СУПЕРЕЧИТЬ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ

Відповідно до ст. 1 і 2 цього Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” , виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Не допускається здійснення імпортних операцій резидентів, якщо відстрочення поставки перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Внаслідок порушення резидентами зазначених термінів податкові органи нараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст.14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Отже, розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами можуть здійснюватись у будь-яких формах, які прямо не заборонені законом, у т. ч. як у грошовій формі, так і шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Законом №185/94-ВР передбачені обмеження щодо термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їхні валютні рахунки в уповноважених банках. Обмеження щодо припинення зобов’язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги встановлені ст. 218 ЦКУ, а саме, не допускається зарахування вимог:

1) за якими минув строк позовної давності;

2) з відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров’я або заподіянням смерті;

3) про довічне утримання (стаття 425 цього Кодексу);

4) в інших випадках, передбачених законом.

Ні Законом “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ні Законом “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не встановлено жодних обмежень щодо недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог. Вони також не містять вказівок щодо неможливості використання інших форм розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, крім грошової.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2002 р. також дійшов висновку: припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України. Але податкові органи досі не взяли цей висновок до уваги.

Так само припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не заборонено й іншим спеціальним законодавством. На підставі цього Верховний суд вирішив, що зарахування зустрічної однорідної вимоги (як між резидентами, так і між резидентом і нерезидентом) не суперечить чинному законодавству. На жаль, на сьогодні немає достатніх підстав вважати, що право зарахування однорідних зустрічних вимог у кожному конкретному випадку не доведеться обстоювати в суді.

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


Лист ДПАУ

від 30.01.2003 р. №38/2/23-5310

Щодо проведення заліку зустрічних вимог при здійсненні розрахунків у гривнях

Державна податкова адміністрація розглянула лист ТОВ стосовно проведення заліку зустрічних вимог при здійсненні розрахунків у гривнях та повідомляє таке.

Статтею 17 Указу Президента України від 21.01.98 р. №41/98 “Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі” передбачено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому Законом України “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”.

Нормами Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі — Закон) передбачено обов’язковість зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни, визначені статтями 1 і 2 зазначеного Закону. Перевищення зазначених термінів потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР, порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня застосовується у разі порушення 90-денного терміну надходження на валютний рахунок в уповноваженому банку виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, відлік якого починається з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Слід зазначити, що порядок здійснення розрахунків резидентами України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у галузі зовнішньоекономічної діяльності регулюється Цивільним кодексом України, який є загальним законодавством, та наведеним далі валютним законодавством, яке є спеціальним.

Так, зазначеним Кодексом (стаття 217) визначено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Разом з тим пунктом 4 статті 218 ЦК передбачено недопустимість зарахування вимог у випадках, встановлених законом.

Тобто нормами цього Кодексу передбачено обмеження можливості здійснювати припинення чи погашення зобов’язання шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги у випадках, якщо це суперечить спеціальному законодавству, яким є, зокрема, валютне і до якого належать такі законодавчі акти, як Закон України від 16.04.91 р. №969-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті” тощо.

Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Застосування статті 217 Цивільного кодексу в частині зарахування зустрічної однорідної вимоги як форми розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є таким, що суперечить зазначеному вище валютному законодавству, яке є обов’язкове для застосування у зовнішньоекономічній діяльності, у тому числі і при укладанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Водночас слід зауважити, що аналогічну позицію щодо застосування у зовнішньоекономічній діяльності такої форми розрахунків, як зарахування зустрічної однорідної вимоги, викладено в оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 22.09.2000 р. №01-8/516, в якому зазначено, що відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 і 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, не ставиться названим Законом у залежність від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, у тому числі й заснованих на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента та листі Міністерства юстиції України від 27.03.2001 р. №21-33-60.

Заступник голови                                                              С. ГУРЖІЙ

____________

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

ПОСТАНОВА

17.12.2002 р. 

N 2-15/2542-02 


 

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...> за участю представників АТЗТ "СІВВА-ОІЛ" - Кобилецького В. В., Ципіна Д. Л., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "СІВВА-ОІЛ" на постанову Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2002 р. у справі за позовом АТЗТ "СІВВА-ОІЛ" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання недійсним рішення встановила:

У січні 2002 р. АТЗТ "СІВВА-ОІЛ" звернулось до суду з позовом про визнання недійсними рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі N 2483-23-1-23436131/1684 від 14.12.2001 р. в частині нарахування пені за несвоєчасне повернення валютної виручки у розмірі 250645,21 грн. та рішення N 2542-22-1-23436131/1720 від 18.12.2001 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, оскільки припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідає чинному законодавству, рішення ДПІ у м. Сімферополі є неправомірними.

ДПІ у м. Сімферополі проти позову заперечувало, стверджуючи, що ненадходження у встановлені строки на рахунок позивача виручки у іноземній валюті за надані експортні послуги є порушенням ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зарахування ж зустрічних однорідних вимог у сфері зовнішньоекономічної діяльності суперечить валютному законодавству. Також, відповідач посилається на порушення позивачем строків декларування валютних цінностей за межами України.

Рішенням господарського суду АР Крим від 19.03. - 22.04.2002 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення ДПІ у м. Сімферополі N 2483-23-1-23436131/1684 від 14.12.2001 р. в частині донарахування пені за несвоєчасне повернення валютної виручки у сумі 245731,73 грн. та рішення ДПІ у м. Сімферополі N 2542-22-1-23436131/1720 від 18.12.2001 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 4709 грн. В іншій частині у позові відмовлено з тих мотивів, що відповідальність резидентів за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, а тому застосування відповідачем санкцій до позивача у цій частині є правомірним.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 - 17.07.2002 р. зазначене рішення скасоване. У позові відмовлено з тих підстав, що Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено обов'язковість здійснення розрахунків по зовнішньоекономічним операціям шляхом зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2002 р. постанова апеляційної інстанції залишена без змін.

28 листопада 2002 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою АТЗТ "СІВВА-ОІЛ", у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2002 р., постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 - 17.07.2002 р. та припинення провадження у справі. В обґрунтування скарги зроблено посилання на застосування Вищим господарським судом України положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що суперечать Конституції України, порушення норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 14 вищезазначеного закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

В основу правових висновків суду касаційної та апеляційної інстанцій покладено доводи ДПІ про те, що припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги суперечить чинному законодавству України, зокрема ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у якій говориться, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Разом з тим, дана стаття не передбачає неприпустимість припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Тобто, твердження суду про незаконність зарахування зустрічної однорідної вимоги на підставі цієї статті є необґрунтованим.

У цивільно-правових відносинах допускається припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу.

Стаття 218 Кодексу містить положення про неприпустимість зарахування у випадках, передбачених даною нормою, та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Цивільним кодексом не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Посилання судів на неможливість застосування інших форм розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так Інструкцією НБУ про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (п. 2.5) передбачено, що в разі зміни умов договору, що перебуває у банку на контролі, внаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортною операцією резидента повністю здійснюється шляхом поставки товару, після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким внесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю.

Тобто, дана норма дозволяє виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами не тільки у грошовій формі, а й іншим способом, зокрема шляхом поставки товару.

Як видно зі змісту Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", предметом його регулювання є лише випадки застосування грошової форми розрахунків у відносинах, що виникають між резидентами та нерезидентами у зовнішньоекономічній діяльності.

Так, режим, строки здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення режиму та строків, повноваження і функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій встановлює інший закон - Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності".

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, постанова Вищого господарського суду України та постанова апеляційного суду по справі, в яких зазначено, що відповідальність за Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" наступає незалежно від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, в тому числі і основаних на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента, винесені з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, не можна погодитися й з висновком суду першої інстанції стосовно розміру неправомірно нарахованих відповідачем штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей. Рішення суду в цій частині не відповідає вимогам закону, є необґрунтованим.

Порушення вимог матеріального права, допущені судом при розгляді справи, є підставою для скасування винесених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11117 - 11120 Господарського процесуального кодексу України, судова палата постановила:

Касаційну скаргу АТЗТ "СІВВА-ОІЛ" задовольнити частково. Постанову Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2002 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 - 17.07.2002 р. та рішення господарського суду АР Крим від 19.03. - 22.04.2002 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

____________

 

Надруковано:
"Вісник господарського судочинства",
N 3, 2003 р.

 

 

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/zed/17_9.html


Попередня статтяНаступна стаття

[an error occurred while processing this directive]


Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"