ГЛАВА XVII. МАРАЗМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В УКРАЇНІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НЕЗАКОННІ ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ ДЕКЛАРУВАННЯ ВАЛЮТНИХ ЦІННОСТЕЙ

Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет № 15-93) та статті 1 Указу Президента України від 18.06.94 р. N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" (далі - Указ № 734) декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.

Таким чином, комерційні банки, державні податкові адміністрації та регіональні відділення Національного банку України приймають декларації у суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. N 207, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 11.01.96 р. N 18/1043. Порушення строків декларування тягне накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.

Декларування здійснюється щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, у регіональних відділеннях НБУ та в податкових органах за місцем знаходження резидентів шляхом подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація). Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 квартальна фінансова звітність подається підприємствами, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Таким чином штрафи за неподання декларації починають застосовуватися з 26 дня наступного за звітним кварталом, але кінцевої дати штрафування законодавчо не визначено.

При цьому, як зазначає ДПА України, кінцевим днем штрафування буде являтися дата закінчення перевірки, яка виявила неподання декларації (незрозуміло, чому не дата початку перевірки). Навіть після того, як до проведення перевірки валютні цінності будуть повернути в Україну, ДПА України все одно рахуватиме штраф до дати закінчення перевірки. Незважаючи на те, що після повернення валютних цінностей немає потреби декларувати валютні цінності, а відповідно не може бути порушення за недекларування.

Якщо перевірка виявляє недекларування валютних цінностей в наступні періоди після звітного періоду, то днем закінчення рахування штрафних санкцій все одно буде не дата повернення коштів, а дата початку такого наступного періоду, протягом якого повернуто валютні цінності. Наприклад, Станом на 01.10.2003 р. декларування не здійснено, цінності повернуто 10.10.2003 р., перевірка здійснена 19.05.2004 р., а штраф рахуватимуть з 26.10.2003 р. по 01.01.2004 р.

У розділах II - III Декларації відображаються валютні кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". А розділ V Декларації, в якому відображаються дані про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема і про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, носить лише інформаційний характер. Тому неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій. І це єдина приємність в коментованому листі.

В контексті такого “штрафування” за неподання декларації постає питання про законність такого штрафування взагалі. І виявляється, що таке штрафування взагалі протизаконне. Саме це і дає підстави суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності оскаржувати рішення про їх застосування незалежно від дат перевірок. Законодавча невідповідність полягає у наступному:

1) Обов‘язок декларування валютних цінностей та майна, які належать резидентам та знаходяться за кордоном, встановлений ст.9 Декрету № 15-93, що має силу закону. При цьому у ч.2 цієї статті вказано, що порядок і терміни декларування встановлюються саме Національним Банком України. Таким чином Декретом № 15-93 чітко визначений суб‘єкт правотворчості, який наділений правом видавати нормативні акти щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та майна, які належать резидентам та знаходяться за кордоном. Жодним законом не наділено будь-який інший орган державної влади правом врегульовувати суспільні відносини в сфері порядку та термінів декларування. А як відомо відповідно до ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України “органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України” та “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Однак, всупереч вищенаведеним нормам, порядок та терміни декларування валютних цінностей та майна, які належать резидентам та знаходяться за кордоном, встановлені не НБУ, а Міністерством фінансів - наказом від 25.12.95 р. № 207 „Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами”.

При цьому не можуть прийматися до уваги факт погодження Національним Банком України наказу Міністерства фінансів, а також порядок декларування, що визначений НБУ у листі від 17.04.2003 р. № 28-311/1929-2823 “"Про подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" (див. “Документи для роботи” №20/2003). Адже у ст.56 Закону України „Про Національний банк України” від 20.05.99 р. № 679-XIV чітко вказано, що „нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України”.

Отже, листи НБУ, зокрема, лист від 17.04.2003 р. № 28-311/1929-2823, не мають сили нормативно-правового акту, оскільки не відповідають формі нормативно-правових актів НБУ, не пройшли державної реєстрації відповідно до Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.92 р. № 493/92, а тому є документами, що мають внутрішній характер і внаслідок чого не є обов‘язковим для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
2) Розмір фінансових санкцій за порушення порядку та строків декларування валютних цінностей та майна, які належать резидентам та знаходяться за кордоном, встановлені не Декретом №15-93, а п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 238 ГК адміністративно-господарські санкції (до яких належать в т.ч. фінансові санкції, передбачені Декретом №15-93) можуть бути встановлені виключно законами. Крім того, відповідно до п. 22 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. І як вказано в пп.1.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. № 7-рп/2001 „зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами”;

3) Відповідно до ст.3 Указу № 734 штрафні санкції, передбачені ст.16 Декрету №15-93 (в т.ч. за порушення порядку та строків декларування) застосовуються органами державної податкової служби до всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім банків та інших фінансово-кредитних установ.

При цьому, відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби „в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом”.

На підставі цього можна дійти висновку про неправомірність взагалі, і податковими органами зокрема, застосування фінансових санкцій, установлених не законом, а постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49 “Про затвердження Положення про валютний контроль”.

Віталій МОСЕЙЧУК, Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 29.07.2004 р. N 14170/7/23-5317

Про штрафи за порушення строків декларування валютних цінностей

До Державної податкової адміністрації України останнім часом надходять в значній кількості запити підпорядкованих податкових органів щодо механізму застосування штрафних санкцій до суб'єктів підприємництва за невиконання вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна.

Указом Президента України від 18.06.94 р. N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" встановлена обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. N 207 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.96 р. за N 18/1043 (далі - Декларація).

Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. N 49, невиконання резидентами вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.

З метою єдиного підходу податкових органів при застосуванні штрафних санкцій до суб'єктів підприємництва за невиконання вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна Державна податкова адміністрація України повідомляє наступне:

днем початку відліку розрахунку штрафу вважати наступний день після закінчення терміну подачі Декларації за звітний період до органів податкової служби;

днем закінчення відліку розрахунку штрафу, вважати:

• день закінчення перевірки при умові, що підприємство мало на останню звітну дату валютні цінності, майно або товари, які знаходяться за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів та які на дату проведення перевірки не були повернуті. Перевірка здійснена у наступному звітному періоді.

Приклад. Підприємство станом на 01.10.2003 р. мало валютні цінності, майно або товари, які знаходяться за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів та які на дату проведення перевірки (08.12.2003 р.) не були повернуті. Декларація станом на 01.10.2003 р. не подавалася.

Розрахунок штрафних санкцій здійснюється з 26.10.2003 р. по 08.12.2003 р.:

• день закінчення перевірки при умові, що підприємство мало на останню звітну дату валютні цінності, майно або товари, які знаходяться за кордоном, з перевищенням законодавчо встановлених термінів, які на дату проведення перевірки були повернуті та перевірка здійснена у наступному звітному періоді.

Приклад. Підприємство станом на 01.10.2003 р. мало валютні цінності, майно або товари, які знаходяться за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів, які були повернуті 10.12.2003 р. Перевірка дотримання вимог валютного законодавства здійснена 19.12.2003 р. Декларація станом на 01.10.2003 р. не подавалася.

Розрахунок штрафних санкцій здійснюється з 26.10.2003 р. по 19.12.2003 р.:

• день звітної дати, на яку підприємству слід подати Декларацію з відображенням повернення валют них цінностей, майна або товарів, при умові, що вони повернуті на територію України та перевірки здійснена в наступний за звітним період.

Приклад. Підприємство станом на 01.10.2003 р. мало валютні цінності, майно або товари, які знаходяться за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів, які були повернуті 10.12.2003 р. Перевірка дотримання вимог валютного законодавства здійснена 19.01.2004 р. Декларація станом на 01.10.2003 р. та на 01.01.2004 р. не подавалася.

Розрахунок штрафних санкцій здійснюється з 26.10.2003 р. по 01.01.2004 р.:

• день звітної дати, на яку підприємству слід подати Декларацію з відображенням повернення валютних цінностей, майна або товарів при умові, що вони повернуті на територію України та перевірка здійснена через тривалий проміжок часу від звітного періоду.

Приклад. Підприємство станом на 01.10.2003 р. мало валютні цінності, майно або товари, які знаходяться за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів, які були повернуті 10.12.2003 р. Перевірка дотримання вимог валютного законодавства здійснена 19.05.2004 р. Декларація станом на 01.10.2003 р. та на 01.01.2004 р. не подавалася.

Розрахунок штрафних санкцій здійснюється з 26.10.2003 р. по 01.01.2004 р.;

При цьому повідомляємо, що у разі якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності мав валютні цінності за межами України протягом звітного року та не здійснював їх декларування на кожну звітну дату, то розрахунок штрафу здійснюється за кожний звітний період окремо.

Стосовно неподання або несвоєчасного подання резидентами України Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, у разі якщо заповнений тільки V розділ "Інформаційні відомості" Декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України), Державна податкова адміністрація України повідомляє, що Національним банком України, листом від 06.02.2004 р. N 43-810/766-1041 викладена позиція стосовно незастосування в даному випадку штрафних санкцій, передбачених пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. N 49.

Враховуючи викладене, Державна податкова адміністрація України повідомляє, що при здійсненні контролю за дотриманням вимог валютного законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в роботі необхідно керуватися пунктом 5 листа ДПА України від 08.10.2003 р. N 15657/7/23-5317.

 

Заступник Голови

В. Копилов

Надруковано:
"Баланс",
N 43, 26 жовтня 2004 р.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

Про подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами

Національний банк України і Державна податкова адміністрація України встановлюють таку послідовність подання суб'єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (затверджена наказом Міністерства фінансів України 25.12.95 N 207 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.96 за N 18/1043) та отримання ними довідки про проведення декларування за встановленою формою.

1. Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація) у двох примірниках подається до державної податкової адміністрації (інспекції) за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.

Один примірник залишається в державній податковій адміністрації (інспекції) для обліку та контролю, а на другому - ставиться штамп державної податкової адміністрації (інспекції) і підпис відповідальної особи державної податкової адміністрації (інспекції), до якої подано Декларацію.

2. Суб'єкт підприємницької діяльності подає Декларацію зі штампом державної податкової адміністрації (інспекції) та підписом відповідальної особи державної податкової адміністрації (інспекції) до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням.

3. Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.

4. Зазначену довідку суб'єкт підприємницької діяльності подає державній податковій адміністрації (інспекції), до якої попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом голови (начальника) відповідної державної податкової адміністрації (інспекції) або його заступника та відбитком печатки.

5. Засвідчена та скріплена печатками територіального управління Національного банку України і державної податкової адміністрації (інспекції) довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Зміст цього листа довести до відома всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Визнати таким, що втратив чинність, спільний лист Національного банку України від 15.02.96 N 13-124/261-783 та Головної державної податкової адміністрації України від 15.02.96 N 22-100/10-948 "Щодо подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно".

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/zed/17_5.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.