Всі секрети та нюанси Податкового кодексу в одній книзі! Натисни та дізнайся...

Новости и факты России

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА XXXVII. МАРАЗМИ ВИБОРІВ ТА РЕФЕРЕНДУМІВ

Чи потрібні Україні нові вибори? Думка пересічного громадянина.

Анотація: Дана стаття присвячена розгляду питання доцільності чи недоцільності проведення позачергових виборів у Верховну Раду України намічених на грудень 2008 року. Провідна її думка наступна: щоб об’єктивно розібратися, чи потрібні Україні ці вибори чи ні, ми повинні вийти за межі простого здорового глузду, та використати дещо витонченіші логіку, а можливо навіть мудрість. В рамках цієї статті наведено багато аргументів як проти виборів так і за них.  В самому кінці наведені власні міркування, як же все-таки вчинити в ситуації, що склалася.

Ключові слова: Політичні вибори, Позачергові вибори, Указ президента, Здоровий глузд, Мудрість, Витончена логіка, Аргументи проти виборів, Аргументи за вибори, Представницька демократія.

                                                                           Ми розумніші за тих,  кого обираємо !

                                                                                                                                                                                             Михайло Жванецький

         А у нас знову вибори … Вже вкотре позачергові. Вибори мають відбутися 7 грудня 2008 року. Ні, вже перенесли на 14 грудня. А може й ще перенесуть …Хто з політиків за, а хто проти видно з екранів телебачення. А народ ? А народ переважно говорить таке: "Ці вибори нічого не змінять"; "Вони нам не потрібні"; "Ми вже змучились від частих виборів"; "Не змогли політики домовитись то нехай самі і йдуть на вибори". Мене найбільше вразило те, що як противники виборів так і їх прихильники для обґрунтування  своєї думки та позиції використовують дуже малий перелік аргументів, переважно не більше 2-3 (власне ці аргументи і наведені на початку статті, як слова народу).  Вони обмежуються лише здоровим глуздом і тими месиджима, що є на поверхні, і які  підкинуті їм політиками (точніше політологами) через засоби масової інформації чи через інші канали (наприклад, канал слухів).  Посудіть самі, здоровий глузд противникам виборів підказує: 1) Ці вибори нічого не змінять. Ну буквально нічогісінько; 2) Майже кожного року та якісь вибори – ми вже змучились. А прихильникам виборів залізобетонна логіка говорить: "Існуюча коаліція розпалась, протягом місяця нової не створили, політики домовитись не змогли, і єдиний  легітимний вихід із цієї ситуації – це позачергові вибори до парламенту". Слід побіжно відмітити, що політичні опоненти з обох боків добре постаралися аби їхні позиції були добре підкріплені не тільки здоровим глуздом, але й силою законодавства. На мій погляд, щоб об’єктивно розібратися в цьому питанні, сформувати свою виважену позицію відносно доцільності чи недоцільності  позачергових виборів до Верховної Ради України, ми повинні вийти за межі простого здорового глузду та залізної логіки, а використати дещо іншу, більш витонченіші логіку, а можливо навіть мудрість. От тоді відійшовши від простого "хлопського" (чи "бабського") розуму ми зможемо в якійсь мірі наблизитись до істини. Але давайте все по порядку.

         Ми живемо в тій цивілізованій частині світу де панує демократія.  Власне, якщо ж говорити точніше, то в світі загалом і в Україні зокрема царює так звана представницька демократія. Це така форма (вид)  демократії коли народ (тобто кожен із нас) в більшості випадків не безпосередньо приймає важливі державні та політичні рішення, а опосередковано, через вибрані ним спеціальні інституції/органи – парламент, главу держави. Тому будь-яка нормальна людина не може заперечувати доцільність демократичних виборів чи то президента чи то парламенту, адже без них народ не зможе реалізувати себе в якості джерела влади.

         З цією думкою погоджуються свідомі люди і в Україні, де на разі хоча й немає сильної демократії, проте все-таки в якісь мірі вона тут присутня (хто би там, і що не говорив). Але формування представницьких органів є важливою (і мабуть головною) ціллю виборів, але далеко не єдиною. Існують також й інші цілі. Так, наприклад, вибори – це ще й одна з форм участі громадян в політичному житті  країни; Вибори – це один з ефективних методів розв’язання політичних конфліктів. Але вибори також можуть перетворитися із ефективного інструмента в фікцію – так звані псевдо вибори, чи в засіб маніпулювання народом чи навіть в грізну зброю – для знищення своїх політичних конкурентів (опонентів). От власне свідоме розуміння чи підсвідоме відчуття політиками та виборцями притаманних будь-яким виборам додаткових цілей (функцій) і  породило ці багато чисельні дискусії, суперечки і конфлікти навколо позачергових виборів до Верховної Ради України з ініційованих Указом Президента України № 911/2008 від 9 жовтня 2008 року. Тому давайте зараз детально і більш глибше, не примикаючи заздалегідь, до точки зору жодного з опонентів розглянемо всі "Проти" і "За" відносно виборів призначених на грудень 2008 року. Причому, я переконаний, що такий підхід буде корисний для всіх. Адже кожна із сторін зможе поповнити і розширити свій арсенал аргументів, а найголовніше врахувати значно більшу кількість фактів, що потрібні для прийняття мудрого рішення  та формування своєї виваженої позиції. І так давайте почнемо.

     

         Мій розум, моє я і мої емоції говорять, що ці вибори не потрібні бо:

1.      Ці вибори нічого не змінять. Вони не змінять ні складу парламенту, ані розстановки  сил. Всі ті кольори та обличчя що засідали в розпущеному парламенті, будуть присутні і в цьому. Нових політиків не буде. Ми і в подальшому змушені будемо "споживати" старі і вже застарілі політичні бренди;

2.      Та що ви, які вибори ? В світі панує глобальна фінансово-економічна криза. Ці вибори, це просто детонатор, який спрацювавши зруйнує і так слабку нашу фінансову систему і економіку. Адже 500 млн. грн.. "кризових" (приблизно стільки потрібно буде на вибори) еквівалентні 5 млрд. грн.. не кризових. Така сума є відчутною для нашої економіки. У всіх країнах світу політики консолідуються на боротьбу з світовою кризою, а у нас дальше конфліктують по дріб’язкових питаннях (з позиції глобальної кризи). Як "впаде" економіка то вже ні нас, ні політиків не буде. Тоді не потрібні  будуть і вибори;

3.      Взагалі вибори, нам українцям, вже набили добру оскомину. Та скільки ж можна ? Кожного року якісь вибори. Обираємо чи то президента чи то депутатів чи бонзів місцевого значення. Скоро в Україні ми доживемо до того, що кожного дня, зранку, будемо вибирати рівно на день главу держави і депутатів парламенту. До речі часті вибори – це може бути навіть своєрідним видом диверсії проти України. Адже не секрет, що вибори такого масштабу, потребують значних ресурсів (кошти, час, люди). Часте перетягування ресурсної ковдри з потреб економіки на забаганки політики може згубно позначитися на могутності України. Це рано чи пізно приведе до ще більшого зниження життєвого рівня кожного українця. Крім того в час передвиборної і після виборної суєти, не говорячи   вже про час проведення самих виборів, в країні відсутня ефективна влада. Додайте до цього ще відсутність  власної національної ідеї, слабке державне управління і вам стане зрозумілим, що часті вибори не дають змоги нашій країні піднятися з колін і міцно стояти на ногах. Навіть, якщо таке часте проведення виборів не є диверсією, то все рівно це є симптомом якоїсь політичної хвороби, це є ознакою відсутності гармонійних стосунків між різними гілками влади. А можливо ця політична система нам взагалі не підходить, адже в нас своя ментальність, своя історія, психологія, культура і т.п.;

4.      Ці вибори – це не політична необхідність, а результат зіткнення амбіцій політиків. Вони прояв їхньої низької політичної та  людської культури. Вони не вміють і не бажають домовлятися, нездатні йти на компроміс і просто не хочуть виконувати свою роботу. І якщо настають певні, навіть незначні труднощі, замість того, аби докласти свої зусилля, проявити політичну волю, їм простіше перекласти свою роботу на наші плечі (себто на плечі народу). Навіщо тоді нам простим людям виконувати за політиків їхню роботу;

5.      Ці вибори є тільки ширмою, прикриттям для чогось зовсім іншого. Наприклад, як алібі для майбутньої нової коаліції. Без проведення виборів така коаліція хоча б була  законною, але не викликала щирого захоплення у електорату. Проте після виборів, її створення та існування можна було б зробити логічним;

6.      Ці вибори проводяться не для потреб політики, а для потреб політтехнології. Вони є справжньою політтехнологічною зброєю. Адже пропрезидентські сили, можуть з допомогою цих виборів та  використовуючи помилки зроблені прем’єр-міністром потіснити послідню з певного електорального поля. Чи як мінімум зменшити її рейтинг, дещо "підмочити" репутацію, не дати можливість використати потенціал посади прем’єр – міністра коли будуть вибори президента і т.п. Власне вибори і потрібні для того, аби закріпити та ще більше роздмухати помилки зроблені в свій час прем’єром  (в іншому випадку люди можуть про них забути). Вибори можуть мати більш глобальну мету, а саме: зменшити вагу та легітимність однієї гілки влади (законодавчої) в очах суспільства; замінити прем'єр-міністра; узурпувати владу.  І все це може робитися з прицілом на майбутні президентські вибори.

7.      Ці вибори породять апатію до політики в простих громадян, інституцій громадянського суспільства та й самих політиків. Люди зовсім зневіряться в політиків і політику. Вибори вже проїлись як і тим хто кидає бюлетені в урни, так і тим хто їх проводить. Як і тим хто бере в них активну участь так і пасивним спостерігачам. А зневірений народ, з демотивоване громадянське суспільство, знецікавлені міжнародні спостерігачі – це ідеальне поле для проростання і утвердження політиків-демагогів, пройдисвітів і навіть диктаторів. Тому вибори  є непотрібними.

 

         Інше ж моє я говорить, що вибори  потрібні бо:

1.       Це правда, що вибори кардинально не змінять ситуації в парламенті, але все-таки дещо вони змінять. Деякі нові фамілії в партійні списки попадуть. Правда не багато, але таки будуть. Можливо подолають виборчий бар’єр нові партії. І вже точно, після цих виборів, окремі партії збільшать свої шанси на успіх  в майбутньому. Адже вибори – це хороший трамплін і не погана рекламна площадка для "розкрутки" та становлення нових політичних брендів та цілих ідеологій;

2.       Ці вибори є законними. Адже, як вже було сказано вище, стара коаліція розпалась, нову на протязі місяця не створили, і був Указ президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. А оскільки ми живемо в демократичній державі, де існує верховенство права і закону то повинні жити не по "політичних поняттях",  і навіть, як це не парадоксально, не згідно здорового глузду, а в першу чергу по закону. Тому вибори потрібно проводити;

3.       Так, за вікном світова криза. Це правда, що провідні країни світу думають зараз більше за фінанси та економіку ніж за коаліції. У цих країнах політична система добре відлагоджена, вони і можуть собі дозволити на деякий час забути про політику. В нас все по іншому. Ми маємо зовсім інші пріоритети. У нас на першому місці і далі залишається політика. Наша країна вже багато разів потерпала від революцій, голодоморів, тоталітаризму. Всі головні біди України були не через економіку, а через політику ! Тому, панове, давайте спочатку займемося політикою.

4.       Так, дійсно, цих виборів на перший погляд вже забагато. Але погляньмо на інші країни з молодою демократією. Там майже подібна ситуація. А на часті виборчі перегони в Італії. Про це також можна складати анекдоти. А можливо і не забагато виборів. Бо для нас вибори мають не тільки політичне значення. Вони для нас є і психотерапевтом, і психологом, і вчителем життя та тренером демократії. Вони дозволяють позбутися нам багатьох страхів та забобонів. Адже згадаймо в 2004-2005 роках люди вибирали не так президента, як месію. Вони йшли не так за партійними лідерами, як за царем і царицею. Як добрий Лікар-Фрейд, вибори позбавили нас підсвідомого страху перед політиками та політикою. Відбулася своєрідна секуляризація і деміфологізація  політики. Кожні вибори, послідовно знімали  іміджеві маски з політиків,  немов листки з  капустини . Тепер наші політики "голі" і ми знаємо їхню сутність. Вибори,  як психолог,  вчать нас зважено відноситись до політики. Ми зрозуміли, що до виборів потрібно відноситись, аналогічно, як ми відносимось до коробки сірників, а саме, сприймати її дуже серйозно – це просто смішно, а знехтувати нею – дуже небезпечно. А який вибори хороший вчитель життя - згадайте всі попередні виборчі надії та розчарування. А тренер демократії для всіх (і простих громадян і політиків).  Навіть для того, щоб вивчити саму просту вправу із ранкової гімнастики, її потрібно повторити декілька разів. А щоби оволодіти та закріпити навики демократії ох як потрібні часті вибори. Фактично кожні вибори проведені в Україні починаючи з 2004 року варті того аби бути занесеними в підручники. Одні з них по причині, що це були перші демократичні, інші -  бо вчать як правильно формувати коаліцію і при цьому не спотворити результати народного волевиявлення, і ці також дадуть нам урок політичної мудрості.  А який це багатий матеріал для науковців, інформаційний привід для ЗМІ, тло для власних рефлексій та SmallTalk (легкої розмови). Після кожних виборів Україна та її люди оновлюється наче той казковий птах Фенікс, який щоразу спалював себе і відроджувався з попелу молодим. Кожні вибори для нас це не просто 10-20 хвилин ходьби до урни, це ще й гігантський стрибок на шляху до побудови правової держави, до розбудови громадянського суспільства. Вони також сприяють швидшому позбавленні залежності економіки від політики.

5.       Вибори – це добре. Бо для країн з ембріональною демократією – це єдиний проміжок часу де народ є паном, де політики просять в людей, а не навпаки. І зараз ми маємо нагоду знову попросити і випросити щось корисне для себе.

6.       Вибори – це дуже добре, бо вони привчають політиків більш серйозніше відноситись до своїх передвиборних гасел, давати реальні обіцянки, а не набивати собі рейтинг, за рахунок популізму.

7.       Вибори – це добре, бо вони призвичаюють наших людей до нового світу, а саме світу в якому вічно відбуваються зміни. Вони виробляють у нас імунітет до змін. Адже на відміну від Західних країн, у нас зміни почалися ще у 1986 році (початок  перебудови). Тривають вони і досі. Такі часті зміни не дають змоги набрати політичній, економічній, та іншим підсистемам нашого суспільства якоїсь певної форми і застигнути в ній. Що вже само по собі є корисним. Бо провідні західні науковці ведуть розмови про неспроможність демократії справитися з новими викликами 21 століття, про перехід на нові цивілізаційні рейки, про зміну існуючої парадигми і т.п. В цій ситуації Україні буде легше прийняти відповідну нову і оптимальнішу форму, адже майже всі її підсистеми перебувають не в твердому а в пластичному чи то й рідкому стані.

8.       Незважаючи на те, що демократія – це не лише демократичні вибори і суть демократії полягає не втому, аби окремо взятий елемент, відполірувати до максимуму, зробити ідеальним (важливіше мати дієву та ефективну систему навіть з не ідеальних елементів), проте саме політичні вибори можуть стати тим вікном, через яке ми потрапимо до демократії, власне вони можуть і навчити  нас демократії і привчити до неї.  Це подібно до того, як чисті черевики, це ще не є ознака охайності всієї людини, проте привчаючи дитину до чистого взуття ми можемо виховати і охайність в неї;

9.       Такі часті вибори є своєрідним ситом (фільтром) для політиків та політичних сил. Адже не всі витримують таких шалених темпів, таких стресів (особливо старші політики та партії де їх процент великий). Не всім під силу витрачати такі величезні коштів. Зараз політика вимагає від політиків концентрації всіх своїх сил на ній. Тільки політика і ніякого бізнесу чи чогось іншого. Любителі вилітають з політики, втриматись можуть лише професіонали.   

Висновки

         Отже як бачимо вийшовши за межі здорового глузду ми значно розширили своє розуміння суті цих виборів, а головне ми збагатились новими аргументами як "Проти"  виборів так і "За".  При цьому ми намагались докопатись до суті, повно і об’єктивно розглянути питання виборів, а не генерувати креатині, неординарні, можливо і цікаві, але точно не вірні ідеї (як це інколи люблять робити наші політики, політологи і журналісти). А найголовніше це те, що ми зрозуміли наступну істину: Вибори для нас жителів України, це не просто стандартна, така собі гігієнічна процедура як догляд за ротовою порожниною, як можливо їх сприймають жителі країн ЄС чи США. Для нас же вибори, радше подібні до чищення зубів маленькими дітьми. Адже для них це не  проста процедура. Це щось більше. Вони бояться чи радіють від цього, бавляться, переживають, захоплюються. Це викликає в них шквал емоцій, змінює їх екзистенцію.

 

         Звідси випливає такий висновок: Незважаючи на те, що ці вибори не є нагальними, і навіть дещо ризикованими в час "танцювання" світової фінансової кризи, в разі проведення їх можна отримати багато плюсів.  Звичайно, політика, це та сфера людської діяльності де тісно переплетені між собою влада, гроші, розум та емоції. Тому конфліктуючим сторонам буде не так просто прийти до компромісу. Очевидно всім потрібно буде йти на уступки. Але це їхня робота. І на останок, якщо вже і проводити вибори, то бажано як найшвидше (в грудні 2008 року), а якщо  не вийде в грудні, то на мою думку потрібно буде почекати півроку, оцінити масштаби світової фінансової кризи, і лише після цього прийняти нове рішення ( адже криза одним помахом може перетворити всіх цих дев'ять плюсів від виборів в один великий мінус). Можливо політики передумають, і відмовляться від ідеї проведення виборів. Звичайно кожна людина має право на власну думку і думки інших людей і тим паче політиків можуть не збігатися з моєю.

( © В.Я. Смерек, 2008)

 Смерек Віталій Ярославович (тренер, коуч та консультант)

                                              Центр   ГіперМудрості та  Школа   Креативу,   Інтелекту, 

                                             Компетентності,   Геніальності,  Філософії  /  Психології

                                                  Тел : + 38 (067) 271-88-01,  E-mail : Smerekvitalik@rambler.ru .

 ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/vibory/37_60.html


Попередня статтяНаступна стаття


Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
База акцій, розпродажів та знижок www.darom.info База акций, распродаж и скидок
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"