ГЛАВА VIII. МАРАЗМИ ТРАНСПОРТУ

Автомобільні стоянки постійного зберігання, гаражні кооперативи тощо не мають відповідного дорожнього знака. А місця тимчасового паркування (стоянки) позначають спеціальними дорожніми знаками з літерою P (parking)

Порядок справляння збору за паркування автотранспорту визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки i збори». Відповідно до ст. 3 цього Декрету платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору за паркування автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину паркування, її граничний розмір не повинен перевищувати трьох відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях i одного відсотка – у відведених місцях. Збір за паркування автотранспорту сплачується водіями на місці паркування.

При цьому організація, на яку покладено функції з утримання збору за парковку автотранспорту, акумулює зазначений збір та в установлені місцевими органами влади терміни перераховує його до місцевого бюджету. Таким чином організація-власник чи упорядник парковок є податковим агентом щодо збору за паркування автотранспорту.

Згідно із Законом України від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування збір за паркування автотранспорту належить до місцевих податків i зборів (обов’язкових платежів) i зараховується до місцевих бюджетів у порядку, визначеному відповідною радою народних депутатів.

Але є суттєві відмінності від місцем парковки та місцем стоянки автомобілів. Відповідно слід відрізняти послуги з паркування автотранспортних засобів та послуги зі зберігання транспортних засобів на автостоянках.

Місце для паркування відводиться органами місцевого самоврядування за погодженням з ДАІ на комунальній землі. Місце для паркування позначають спеціальними дорожніми знаками з літерою P (parking): за Правилами дорожнього руху це знаки 5.38 “Місце для стоянки” та 5.39 “Зона стоянки”, насправді слово "стоянка" має бути замінено в назвах цих знаків на слово "парковка". А автостоянки можуть розташовуватися як на власній землі, так і на орендованій, вони не позначаються спеціальними дорожніми знаками з літерою P (parking). Крім того – місця паркування – це місця тимчасової стоянки на декілька годин, а на автостоянках, як правило, автомобілі зберігаються мінімум добу. Наприклад, Рішенням Міської ради Чернівців від 30.10.2003 N 320"Про затвердження Правил паркування та стоянки транспортних засобів у місті Чернівцях" визначено, що паркування автотранспорту – це тимчасова стоянка автотранспорту у відведених або спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту, визначених рішенням виконавчого комітету міської ради, без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місць для паркування необхідним обладнанням.

Аналогічно відповідно до Положення про збір за парковку автомобілів у м. Києві, яке затверджено рішенням Київради від 17 травня 1994 р. N 9а, Платниками збору за парковку автомобілів є юридичні  особи та громадяни,  які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Спеціально  обладнані  місця  -  це  місця  для парковки автотранспорту,  розміщені за межами смуг  руху  проїзної частини  доріг  та  мають  розмітку,  обладнані дорожніми знаками, спеціальними технічними пристроями (огорожею, в'їзними та виїзними бар'єрами,  шлагбаумами,  приміщеннями  для  охоронців тощо),  які можуть    використовуватися     для     запобігання     викраденню автотранспорту;   відведені   місця   -   це  місця  для  парковки автотранспорту,  визначені  дорожніми  знаками,  які  можуть  мати дорожню  розмітку  і  бути оснащеними пристроями для контролю часу паркування.  Перелік платних місць паркування транспортних засобів у м. Києві затверджено Розпорядженням Київміськдержадміністрації від 11.06.2001 р. № 1158. Таким чином місця парковки мають три атрибути – це тимчасова стоянка, позначення спеціальним дорожнім знаком з літерою Р, знаходження на землях комунальної власності. Тому ані організація, що зберігає транспортні засоби, ані особи, які зберігають свої автомобілі на звичайній автостоянці, не повинні сплачувати збір за паркування автотранспорту.

Організацію та порядок надання послуг зі зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів та причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, регламентовано Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 за № 115. Правила поширюються на всі охоронювані автостоянки — юридичні особи (крім автостоянок — гаражних кооперативів) незалежно від форм власності, які є суб’єктами господарської діяльності, а також автостоянки, що належать юридичним особам.

Таким чином, якщо діяльність підприємства пов’язана з наданням послуг зі зберігання транспортних засобів на автостоянках, слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 за № 115 «Про затвердження Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», а в разі здійснення підприємницької діяльності, пов’язаної з наданням послуг з паркування автотранспортних засобів — згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 за № 56-93 «Про місцеві податки і збори» та рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 17.05.94 за № 9-а «Про впровадження збору за парковку автомобілів у м. Києві».

А маразм полягає в тому, що автомобільні стоянки, гаражні кооперативи тощо не мають відповідного дорожнього знака.  Тобто у нас стоянки всюди, де немає забороняючого знаку...

Віталій МОСЕЙЧУК

 ____________

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/transport/8_93.html