ДОРОГИ В МІСТАХ СТАНУТЬ ГІРШИМИ: ЛІКВІДОВАНО МІСЦЕВІ ДОРОЖНІ ФОНДИЗаконом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства" від 16 липня 1999 року №986-XІV внесено ряд суттєвих змін до двох Законів: "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" та "Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". Розглянемо почергово позитивні та негативні риси внесених змін. В Законі "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" позитивне: 1) визнано існування сільських доріг, більше того, вони можуть бути не лише державними, а приватними або колективними (ст. 1 ч. 3). Уперше в Україні дозволено існування приватних доріг (сільських), що повинно сприяти їх відбудові, однак в умовах відсутності такого положення в Земельному кодексі і в Законі "Про власність" та при забороні купівлі-продажу землі, без якої дорога - не дорога, це положення нівелюється. Негативне: 1) дозволяється використання коштів дорожніх фондів на кредитні, депозитні операції, надання позичок тощо, в тому числі на фінансування державних органів, а також їх апарату, що в попередній редакції Закону заборонялося; 2) управління коштами дорожніх фондів перейшло від Міністерства транспорту до визначеного Кабінету Міністрів порядку (який ще не визначено), хоча зрозуміло, що без Міністерства транспорту тут не обійтися (ст. 2 ч. 5). Одночасно згідно зі ст. 4 Закону кошти територіальних дорожніх фондів спрямовутимуться по напрямах, визначених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами та міською радою міста Севастополя, тому хто розпоряджатиметься коштами - невідомо; 3) ліквідовано дорожні фонди в бюджетах місцевого самоврядування та районів. Всі кошти акумулюватимуться в бюджетах верхні рівнів: Державному, республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджеті міста Севастополя (ст. 4). Дивує те, що навіть столицю - Київ позбавлено дорожнього фонду чи може там із дорогами все гаразд, але чомусь Севастополь - ні. Напевно вперше в законодавчій практиці Севастополь отримав переваги над Києвом, хоча ще з часів СРСР вони отримували їх на однаковому рівні. В Законі "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" позитивне: 1) податок розраховуватиметься в гривнях, а не в ЕКЮ, що полегшує розрахунки та страхуватиме від девальвації гривні (ст. 3 ч. 1); 2) від податку звільнено не лише державні підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах, а і приватні та колективні підприємства (ст. 4 п. а); 3) від сплати звільнено учбові автомобілі, які використовуються за призначенням та які належать бюджетним навчальним закладам (ст. 4 п. б); 4) особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" отримали звільнення від оподаткування щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см (раніше було до 2200 куб.см. і лише 2500 куб. см. для ГАЗ-24), а для інвалідів І і ІІ груп незалежно від об'єму циліндрів двигуна (раніше було лише для автомобілів з ручним керуванням). Або можна отримати пільги на один мотоцикл з об'ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м, чого раніше взагалі не було. Таке саме розширення пільг отримали особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ст. 4 п. в,г); 5) 50 відсотків пільги отримали громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі, вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно (ст. 4 п.е). При цьому незрозуміло, наприклад, чим винні багатодітні родини, які мають старі мікроавтобуси РАФ. 6) детально розписано строки та порядок сплати податку для фізичних та юридичних осіб. За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу, а не за весь рік незалежно від дати придбання як було раніше (ст. 5 ч. 2); 7) власник викраденого автомобіля не сплачує податок при порушенні за фактом викрадення карної справи (ст. 6 ч. 4); 8) у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом (ст. 7 ч. 1). Раніше штраф визначався двократною сумою податку, а зараз визначатиметься згідно з п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в розмірі однократної суми податку, однак згідно з п. 7 ст. 11 на керівника організації може накладатися штраф розміром від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 9) за відсутність обліку об'єктів оподаткування або ведення цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також за неподання, несвоєчасне подання податковим органам розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування і сплати податку, юридичні особи сплачують до відповідного бюджету додатково 10 відсотків належних сум податку (раніше було 50 відсотків, ст. 7 ч. 2).
Негативне: 1) ставки податку з власників вантажних автомобілів зросли в 5-10 разів у залежності від об'єму двигуна; 2) у зв'язку з ліквідації попередньо розглянутим законом місцевих дорожніх фондів податок з власників наземних транспортних засобів спрямовується до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя. Раніше цей податок зараховувався до бюджетів місцевого самоврядування. Місцевим бюджетам доведеться користуватися лише 15% від зазначених фондів і лише для доріг, які суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення (навіть не кожна центральна вулиця міст підпаде під цю категорії, особливо якщо вона визначена як пішохідна зона) та податком з власників водних транспортних засобів (ст. 3 ч. 2); 3) позбавлено пільг установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, а саме: установи та організації Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Прокуратури України. Вони платитимуть податок на загальних засадах; 4) всі юридичні особи сплачуватимуть податок щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, раніше це відбувалося один або два рази на рік перед проходженням техогляду (ст. 5 ч. 1); 5) у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування із власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф. Пеня стягується у розмірі 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, що діє на день складання акта (довідки) документальної перевірки платника податку, від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати (ст. 7 ч. 3); 6) з 1 січня 2000 року управління та експлуатація транспортних засобів, ввезених на митну територію України під зобов'язання щодо їх зворотного вивезення (тимчасово) дозволяється виключно особам-нерезидентам (п. 2 Прикінцевих положень). Це сприятиме здешевленню запасних частин та автомобілів, купівлі документів на автомобілі для поагрегатного розмитнення та акціям протесту водіїв.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|