ГЛАВА V. МАРАЗМИ ПРОМИСЛОВОСТІ

ДПАУ ПРИМУШУЄ ЗДІЙСНЮВАТИ РОЗРАХУНКИ ВИКЛЮЧНО ПЛАТІЖНИМИ КАРТКАМИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ РРО. ЗАСТОСУВАННЯ ТОРГОВЦЯМИ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК, ПЛАТІЖНИХ ЧЕКІВ, ЖЕТОНІВ ТОЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАСТОСУВАННЯ РРО

Законом України від 06.10.2004 р. №2056-IV "Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"" Закон про застосування РРО в статті 9 щодо незастосування РРО та розрахункових книжок було доповнено, зокрема, пунктом 12. Відповідно до нього РРО та розрахункові книжки з 03.11.2004 р. не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. Оптовики та виробники ці зміни зрозуміли так, що РРО їм не потрібно, якщо, наприклад, за товар сплачено безготівковим шляхом або готівковим – при оплаті в касу підприємства щодо реалізації власної продукції і покупець отримує товар на складі, на складі не повинно бути РРО.

Однак ДПАУ зрозуміла ці зміни трохи інакше - якщо у підприємства місце отримання покупцями товарів не співпадає з місцем проведення готівкових розрахунків, видача продавцем товару повинна здійснюватись за наявності відповідного розрахункового документа, який був роздрукований на зареєстрованому у встановленому порядку РРО. Тобто фактично виходить так, що прийняття Закону нічого не змінило. Адже і раніше в місцях видачі товарів РРО не ставили, якщо за них було заплачено через РРО в іншому місці.

На нашу думку ДПАУ погано зрозуміла нововведення. РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. Таким чином якщо в місці отримання товарів здійснюються виключно безготівкові розрахунки (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), то РРО не застосовуються. Тобто ці зміни до Закону про РРО були запроваджені саме для популяризації серед продавців платіжних карток та інших засобів безготівкових розрахунків. Тобто в Україні з 03.11.2004 р. продаж товарів із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо е потребує РРО (адже не дарма ці зміни запроваджені саме Законом "Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"", який в основному і стосується платіжних карток та систем).

А взагалі ситуація сумна. Відповідно до пункту 1 статті 3 Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо передбачає застосування РРО, хоча з фіскальної точки зору всі ці платежі буде відображено в банківських виписках платника податку. Тобто застосування РРО при безготівкових розрахунках є зайвим. В той же час система з РРО та POS-терміналу полегшує розрахунки. Але навіть якщо і застосовувати РРО з платіжними картками, то лише в якості калькулятора, тобто у нефіскальному режимі.

Чому би не звільнити від застосування РРО тих торговців, які проводять розрахунки виключно у безготівковому режимі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо ?

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.12.2004 р. N 11459/6/23-2119

Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України розглянула листи <...> та повідомляє наступне.

Статтею 3 Закону України від 01.06.2000 N 1776-III "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Разом з тим, статтею 9 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. При цьому, Законом не звільнено суб'єктів підприємницької діяльності від застосування реєстраторів розрахункових операцій під час проведення розрахунків у готівковій формі.

Таким чином, якщо у підприємства місце отримання покупцями товарів не співпадає з місцем проведення готівкових розрахунків, видача продавцем товару повинна здійснюватись за наявності відповідного розрахункового документа, який був роздрукований на зареєстрованому у встановленому порядку реєстраторі розрахункових операцій.

Заступник Голови

С. І. Лекарь

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 29, ст. 137) такі зміни:

1. У статті 1:

1) у пункті 1.7 слово "платником" виключити, а слово "грошей" замінити словами "коштів, поданих разом з цим документом";

2) пункти 1.10 та 1.11 виключити;

3) у пункті 1.18 друге речення виключити;

4) пункт 1.19 викласти в такій редакції:

"1.19) міжбанківський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа";

5) доповнити пунктами 1.19¹ та 1.19² такого змісту:

"1.19¹) меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України;

1.19²) моніторинг - діяльність емітента/еквайра щодо контролю за операціями, які здійснюються із застосуванням спеціальних платіжних засобів, з метою виявлення та запобігання помилковим та неналежним переказам. За дорученням емітента/еквайра моніторинг за умови дотримання вимог щодо збереження конфіденційності інформації може проводити юридична особа, яка надає емітенту/еквайру послуги з обробки даних (послуги процесингу)";

6) абзац другий пункту 1.23 викласти в такій редакції:

"Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі";

7) пункт 1.24 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі";

8) у пункті 1.27 слова "пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та" виключити;

9) абзац третій пункту 1.29 викласти в такій редакції:

"Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу";

10) абзац другий пункту 1.32 викласти в такій редакції:

"Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів";

11) доповнити пунктом 1.32¹ такого змісту:

"1.32¹) платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу";

12) абзац другий пункту 1.34 виключити;

13) пункт 1.38 викласти в такій редакції:

"1.38) списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом";

14) пункт 1.45 виключити.

2. Статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Форми та види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу

4.1. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Види безготівкових розраху нків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України".

3. У статті 9:

1) пункт 9.3 після слів "Правила внутрішньодержавної платіжної системи" доповнити словами "та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент", а слова "цієї внутрішньодержавної" замінити словом "цієї";

2) абзац перший пункту 9.5 викласти в такій редакції:

"9.5. Для формування та обробки документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, документів на переказ, документів на відкликання платіжні системи, а також банки повинні використовувати системи захисту інформації та мають право використовувати спеціальні платіжні засоби, ідентифікатори держателя спеціального платіжного засобу, програмно-технічні засоби і телекомунікаційні канали зв'язку".

4. У пункті 10.3 статті 10:

1) абзац другий після слова "переказом" доповнити словами "та відкликання цього дозволу";

2) доповнити абзацом третім такого змісту:

"Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, і які уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи".

5. Статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Міжнародні платіжні системи в Україні

12.1. Банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах. Банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, зобов'язані зареєструвати укладені договори в порядку, встановленому Національним банком України.

Умови договорів між банками, небанківськими фінансовими установами та платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про членство або участь щодо обмеження прав банків, небанківських фінансових установ та їх представників бути членами або брати участь у інших міжнародних платіжних системах та заснованих за їх участю організаціях, є недійсними.

12.2. Платіжні організації внутрішньодержавних платіжних систем та інші організації, засновниками (учасниками) яких є банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, що укладають договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про колективну участь їх членів у цих системах, зобов'язані зареєструвати такі договори в Національному банку України в порядку, встановленому Національним банком України.

12.3. Для реєстрації договорів, зазначених у пунктах 12.1, 12.2 цієї статті, Національний банк України має право вимагати документи щодо порядку проведення банками і небанківськими фінансовими установами переказів коштів у межах цих міжнародних платіжних систем на території України.

12.4. Платіжні організації міжнародних платіжних систем - резиденти зобов'язані повідомляти Національний банк України про укладені договори з нерезидентами щодо їх членства та участі в цих системах у порядку, встановленому Національним банком України".

6. Статтю 14 доповнити пунктом 14.7 такого змісту:

"14.7. Торгівці, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг та які відповідно до закону повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, зобов'язані забезпечити можливість здійснення держателями спеціальних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням цих спе ціальних платіжних засобів (як мінімум трьох міжнародних та/або внутрішньодержавних платіжних систем).

Умови переведення торгівців на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги), винятки щодо виконання таких розрахунків окремими категоріями торгівців визначаються Кабінетом Міністрів України".

7. У статті 15:

1) у пункті 15.2 слова "за винятком наперед оплачених платіжних карток, що можуть продаватися емітентами без обов'язкового оформлення договору в письмовій формі" виключити;

2) пункти 15.3 та 15.4 викласти в такій редакції:

"15.3. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

15.4. Порядок проведення емісії платіжних карток та здійснення з ними операцій, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими на виконання вимог законів України";

3) абзац четвертий пункту 15.5 викласти в такій редакції:

"Національний банк України веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків - емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем";

4) доповнити пунктами 15.8 та 15.9 такого змісту:

"15.8. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунка платіжної картки.

15.9. Банки-резиденти, які емітують платіжні картки, не мають права укладати договори про розповсюдження емітованих ними платіжних карток з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Банки - члени платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, що не є членами цих платіжних систем, про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банківські автомати.

Платіжні організації небанківських платіжних систем - нерезиденти можуть укладати з банками-резидентами та небанківськими фінансовими установами - резидентами угоди про розповсюдження серед клієнтів таких фінансових установ платіжних карток цих систем, видачу готівкових коштів за ними, а також з торгівцями про приймання ними платіжних карток цих систем для проведення розрахунків за надані ними товари чи послуги".

8. У статті 18:

1) назву та пункт 18.1 викласти в такій редакції:

"Стаття 18. Правовий статус електронного документа на переказ

18.1. Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом";

2) абзац перший пунктів 18.2, 18.3 та пункт 18.4 виключити.

9. У статті 22:

1) пункт 22.1 доповнити підпунктом 5 такого змісту:

"5) меморіальний ордер";

2) у абзаці другому пункту 22.6 слова "на строк до двох робочих днів" замінити словами "на строк до чотирьох робочих днів".

10. Пункти 23.1 і 23.4 статті 23 викласти в такій редакції:

"23.1. Платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання.

Платіжна вимога на примусове списання коштів може бути відкликана стягувачем у будь-який час до списання коштів з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує цього стягувача, документа на відкликання";

"23.4. Ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор по дає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній, якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором".

11. Пункти 26.1 - 26.3 статті 26 викласти в такій редакції:

"26.1. Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

26.2. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо).

26.3. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком".

12. Статтю 29 виключити.

13. Пункт 30.2 статті 30 викласти в такій редакції:

"30.2. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки".

14. Пункт 31.1 статті 31 після слів "цієї суми" доповнити словами "або зазначеної платником дати валютування".

15. Статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Відповідальність еквайрів та емітентів

37.1. Для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на сто вісімдесят днів.

У разі правомірності переказу еквайр має завершити переказ та відшкодувати отримувачу 0,1 відсотка суми платежу за кожний день такого призупинення, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

37.2. На час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж ста вісімдесяти днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними".

16. У статті 38:

1) пункт 38.2 викласти в такій редакції:

"38.2. Електронні документи на переказ, розрахункові документи та документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, що містять банківську таємницю, під час їх передавання засобами телекомунікаційного зв'язку повинні бути зашифровані згідно з вимогами відповідної платіжної системи, а за їх відсутності - відповідно до законів України та нормативно-правових актів Національного банку України";

2) пункт 38.3 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Порядок захисту та використання засобів захисту інформації членами та учасниками міжн ародних платіжних систем визначається правилами цих систем, а за відсутності в таких правилах відповідних положень - законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України";

3) пункт 38.6 викласти в такій редакції:

"38.6. Розробка заходів охорони, технологічних та програмно-апаратних засобів криптографічного захисту здійснюється платіжною організацією відповідної платіжної системи, її членами або іншою установою на їх замовлення".

17. Статтю 39 доповнити пунктом 39.5 такого змісту:

"39.5. Для належної ідентифікації суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів щодо запобігання або припинення зазначених переказів члени платіжної системи повинні повідомляти інших членів системи про таких суб'єктів та перекази в обсягах, встановлених правилами відповідної платіжної системи або договорами між ними. Відповідно до договору та положень цього Закону зазначену діяльність може здійснювати спеціально визначена юридична особа, засновниками якої є члени платіжних систем. Члени платіжної системи та заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб'єктів помилкових чи неналежних переказів згідно із цим Законом".

18. Розділ VIII доповнити статтею 40¹ такого змісту:

"Стаття 40¹. Порядок проведення моніторингу

Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів.

Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи.

Національний банк України може встановлювати загальні параметри моніторингу для всіх платіжних систем (груп платіжних систем).

За результатами моніторингу еквайр або емітент для належної ідентифікації суб'єкта переказу має право доручити торгівцю здійснити перевірку документів суб'єкту переказу. В інших випадках еквайр не має права зобов'язувати торгівця, а торгівець не має права вимагати від держателя платіжної картки, суб'єкта переказу пред'явлення документів, що посвідчують особу, як засобу ідентифікації держателя, якщо це не передбачено правилами відповідної платіжної системи та/або умовами використання картки, встановленими емітентом".

19. У статті 42:

1) у пункті 42.1 слово "учасниками" замінити словом "членами";

2) пункт 42.2 викласти в такій редакції:

"42.2. Національний банк України має право встановлювати обмеження на обсяги операцій з видачі готівкових коштів із застосуванням спеціальних платіжних засобів, що використовуються в Україні";

3) доповнити пунктом 42.3 такого змісту:

"42.3. Національний банк України має право встановлювати обов'язкові вимоги щодо діяльності банку як еквайра та/або емітента, якщо діяльність цього банку призвела до порушення безпеки переказів з використанням спеціальних платіжних засобів, що мало наслідками фінансові втрати держателів спеціальних платіжних засобів".

20. У назві і тексті Закону слово "гроші" в усіх відмінках замінити словом "кошти" у відповідному відмінку.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 38, ст. 315; 2001 р., N 7, ст. 34; 2002 р., N 5, ст. 32) такі зміни:

статтю 9 доповнити пунктами 12 та 13 такого змісту:

"12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);

13) при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції)".

3. Кабінету Міністрів України, Національному банку України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

4. Членам і учасникам міжнародних платіжних систем протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України зареєструвати у Національному банку України договори відповідно до статті 12 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

Платіжним організаціям міжнародних платіжних систем - резидентам протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України повідомити Національний банк України про укладені договори з нерезидентами щодо їх членства та участі в цих системах.

Президент України
Л. КУЧМА
м. Київ
6 жовтня 2004 року
N 2056-IV

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/torg/15_9.html

[an error occurred while processing this directive]

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв