ГЛАВА XV. МАРАЗМЫ, НОВОСТИ ТОРГОВЛИ И СФЕРЫ УСЛУГ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Штрафів за відсутність РРО при відстності продажу за готівку немаєЯк відомо, з 1 січня 2016 року всім платникам єдиного податку на другій групі слід ніби мати реєстратори розрахункових операцій (РРО), тотально. Для третьої групи така норма запрацює вже з 1 липня 2015 року (за Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»). Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО. Але купа підприємців на цих групах працює виключно за перерахунком, тобто за безготівковим розрахунком через банки з такими самими підприємцями, фірмами чи навіть фізичними особами. Особливо це стосується підприємців, які не мають магазинів і працюють у власних квартирах, офісах. Виникає питання - невже їм трати тисячі гривень для встановлення РРО, який не буде використовуватися? За логікою уряду, продиктованою вимогами МФВ це так, але це відверта дурниця. При цьому уряд бажає виконання цієї дурниці за кошт підприємців. Але на урядову дурницю є законний захист, бо Закони у нас також дурні і в сфері покарання. Якщо переглянути штрафи за порушення норм застосування РРО та РК, то ми побачимо, що прямих штрафів за відсутність РРО чи розрахункової книжки при відсутності продажу за готівку просто! Але формально можуть застосувати штраф за п.4 ст.17 - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання - штраф в 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн). Однак слід користвуватися принципом конфлікту інтересів. У положеннях Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства визначених у статті 4 передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Так, згідно із пунктом 56.21 ст.56 Кодексу у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Таким чином ми маємо конфлікт інтересів: суперечність про те, що відповідно до пункту 296.10 ПКУ нібі всі платники єдиного податку на другій та третій групі повинні застосовувати РРО, однак згідно з пунктом 12 статті 9 Закону про РРО реєстратор розрахункових операцій не застосовується якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Однак слід пам'ятати, що одночасно із Закону про РРО виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет. Тобто, суб'єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.
|
Норми Закону про РРО | Можливі порушення | Розмір штрафних санкцій |
---|---|---|
п.1 ст.17 | у разі встановлення протягом
календарного року в ході перевірки факту: - проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); - непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; - невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; - нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання |
вчинене вперше - 1 грн.; вчинене вдруге - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення – 500% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) |
п.3 ст.17 | у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну | 340 грн. |
п.4 ст.17 | у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання | 340 грн. |
п.5 ст.17 | у разі якщо контрольну стрічку не
надруковано або не створено в електронній
формі на реєстраторах розрахункових операцій; не збережено контрольну стрічку протягом трьох років; або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі |
170 грн. |
п.6 ст.17 | у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості | 85 грн. |
п.7 ст.17 | у разі порушення встановленого у пункті
1 статті 9 порядку проведення розрахунків
через каси підприємств, установ і
організацій, в яких ці операції повинні
проводитися з оформленням прибуткових і
видаткових касових ордерів та видачею
відповідних квитанцій, підписаних і завірених
печаткою (за наявності) у встановленому
порядку; у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті; |
170 грн. |
п.8 ст.17 | у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування | 1700 грн. |
п.9 ст.17 | в разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання. | 170 грн. |
ст.20 | реалізація товарів які не обліковані у встановленому порядку. | 200% вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 170 грн. |
ст. 24 | встановлення контролюючими органами факту внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого реєстратора розрахункових операцій, до центра сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування і ремонт цього реєстратора | 5100 грн. |
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
10.05.12 №8132/6/10-1115/1990
облрада
Про надання інформації
Державна податкова служба України розглянула запит та повідомляє наступне.
У положеннях Податкового кодексу України (далі-Кодекс) серед основних засад податкового законодавства визначених у статті 4 передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Окрім того, з метою захисту інтересів платника податків та дотримання законності у діяльності контролюючих органів принцип презумпції правомірності рішень платника закріплено у положеннях Кодексу, що регулюють порядок адміністративного оскарження рішень органів податкових органів.
Так, згідно із пунктом 56.21 ст.56 Кодексу у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
При цьому, специфіка колізій, що виникають у законодавстві, як правило, пов’язана з поділом норм права на загальні та спеціальні і при конкуренції цих норм необхідно керуватися правилом щодо пріоритетності спеціальних норм над загальними.
Зазначимо, що практика застосування норм права судами свідчить, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів і ця суперечність між ними не може бути розв'язана за рахунок застосування загальновизнаних правил врегулювання колізій (надання переваги нормі, яку прийнято пізніше або яка є спеціальною), то у цьому випадку застосовуються правило передбачено пунктом 56.21 статті 56 Кодексу.
Заступник Голови А.П. Ігнатов
____________
Постійна
адреса статті в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/torg/15_121.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України
(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).
Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Підтримка проекту: U634971969297 Z404288205014 E208021446192 |
Новини |