ГЛАВА XXVII. МАРАЗМИ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

ОРЕНДНА ПЛАТА ЗА ДЕРЖАВНУ ЧИ КОМУНАЛЬНУ ЗЕМЛЮ З 31 БЕРЕЗНЯ 2005 РОКУ СТАЛА ПОДАТКОМ, АЛЕ ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ВІД НЕЇ НЕ ЗВІЛЬНИЛИ

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунально власності завжди вважалися складовою загальнодержавного обов’язкового платежу, визначеного ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, - плати за землю, проте його ніколи не наділяли усіх ознак, притаманних стандартним податкам. Орендну плату за земельні ділянки сплачують протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця. Проте, раніше розрахунки цієї плати не подавалися, а податкові органи контролювали внесення до місцевих бюджетів суми цієї плати тільки за наслідками документальної перевірки орендарів.

Тепер, відповідно до Закону України від 25.03.2005 р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", який набув чинності 31 березня 2005 року,  орендарям земельних ділянок державної і комунальної власності належить звітувати податковим органом про суми нарахованої ними орендної плати. Податкові декларації щодо такої орендної плати будуть подаватися, так само як і декларації з земельного податку, щороку до 1 лютого на поточний рік. Все це на користь державі. Але вот про платників єдиного податку , які орендують державні та комунальні землі, знову забули.

Справа в тому, що згідно з Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених цим Указом, зокрема плати (податку) за землю.

Але податкові органи і досі розмежовують плату за землю з одного боку та орендну плату за державні та комунальні землі з іншого боку. Зокрема ДПА України вважає, що платники, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", звільняються від сплати земельного податку і сплачують орендну плату за землю відповідно до укладеного договору оренди землі. Тобто суб'єкти малого підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподатковування, не звільняються від орендної плати за землю.

На жаль позицію ДПА України з цього питання було підтримано Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 26.03.2002 р. N 2-222/1716. І ця позиція чомусь не змінюється, хоча орендна плата стала цілковитою платою за землю...

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 30.10.2002 р. N 7342/6/11-1316

Щодо порядку нарахування та сплати плати (податку) за землю

(Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваше звернення щодо порядку нарахування та сплати плати (податку) за землю ТзОВ, яке провадить підприємницьку діяльність на умовах Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", і повідомляє таке.

Згідно з Указом Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених цим Указом, зокрема плати (податку) за землю.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" (зі змінами і доповненнями, внесеними законами України), плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відносини щодо оренди землі в Україні регулюються Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (зі змінами і доповненнями, внесеними законами України), статтею 3 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 14 цього Закону, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду).

Частиною п'ятою статті 19 названого Закону встановлено, що орендна плата за земельні ділянки не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Отже, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі сплачують земельний податок, а орендарі сплачують за користування земельною ділянкою орендну плату.

Таким чином, ДПА України вважає, що платники, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", звільняються від сплати земельного податку і сплачують орендну плату за землю відповідно до укладеного договору оренди землі.

Позицію ДПА України з цього питання було підтримано Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі Держпідприємництва від 24.05.2000 р. N 1-222/1347.

Що стосується листа ДПА України від 07.08.2000 р. N 4467/6/15-1316, то повідомляємо, що цей лист було відкликано листом ДПА України від 24.10.2000 р. N 5856/6/18-0616 як такий, що не відповідає чинному законодавству.

Враховуючи наведене, ТзОВ "..." повинне вносити орендну плату за земельну ділянку відповідно до укладеного договору оренди землі.

 

Заступник Голови

С. Гуржій

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.03.2005 р. N 1300/Р/17-3115

Державна податкова адміністрація України розглянула лист, що надійшов із Секретаріату Президента України, щодо пільг платникам єдиного податку по сплаті орендної плати за оренду земельної ділянки, і повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - Кодекс), згідно з яким всі землі України поділяються відповідно до їх основного цільового призначення. Земельні відносини належать до повноважень відповідної ради і, зокрема, розпорядження землями. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення, зокрема про передачу цих земель у власність або надання у користування, в тому числі в оренду (стаття 20 Кодексу).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (із змінами та доповненнями, далі - Закон), який визначає розміри та порядок плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Кодексом і Законом встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно із Законом (стаття 5) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті особи (фізичні або юридичні), яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Кодексом (розділ III) визначено умови виникнення права власності на землю та права користування землею, в тому числі права оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем Державного акта, форма якого затверджена Кабінетом Міністрів України.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди, який реєструється відповідно до закону.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Громадяни, які одержали Державний акт на право власності або постійного користування на земельні ділянки, або оформили це право, але не одержали з якоїсь причини Державний акт, сплачують земельний податок за ставками відповідно до категорій земель, визначених у Державному акті.

Орендні відносини регулюються Законом України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі", відповідно до якого орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради і власники землі (ст. 5 зазначеного Закону).

Договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, визначені статтями 22 - 24 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.

Орендна плата за землю - це платіж, внесений орендарем орендодавцю за користування земельною ділянкою.

У випадку, якщо орендодавцем виступає власник землі (власник земельної частки (паю)), то орендар, уклавши при цьому договір на оренду землі з власником, сплачує власнику орендну плату за землю, а власник, у свою чергу, сплачує на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, земельний податок, крім випадків, коли земельні ділянки, земельні частки (паї) передані в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

У випадку, якщо орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада, орендар, уклавши з нею договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю на рахунок відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка. При цьому договір на оренду землі є підставою для сплати орендної плати за землю. Пільг для платників по внесенню орендної плати законодавством не передбачено.

Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99), яким регулюється порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, визначено, що суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема плати (податку) за землю, тобто в дужках дається визначення (уточнення) від якої саме плати за землю звільняється такий суб'єкт.

Враховуючи зазначене, а також те, що розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, як визначено Законами України "Про плату за землю" (ст. 19) і "Про оренду землі" (ст. 19), суб'єкти малого підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподатковування, не звільняються від орендної плати за землю.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727" (пункт 6), роз'яснено, що такий платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю лише за ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності. Таким чином, відповідно до положень Указу суб'єкта малого підприємництва, що сплачує єдиний порядок, звільнено від плати за землю у вигляді саме податку, а не у вигляді орендної плати, за ті ділянки, які надані йому в установленому чинним законодавством порядку саме для здійснення підприємницької діяльності, і доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком.

 

Заступник Голови

С. І. Лекарь

 

З інформаційних ресурсів Інтернету.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 26.03.2002 р. N 2-222/1716

Про розгляд листа

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист 07.03.2002 та повідомляє.

Відповідно до статті 6 Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, плати (податку) за землю, тобто у дужках дається уточнення, від якої саме плати за землю звільняється такий суб'єкт.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII "Про плату за землю" податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками; оренда -  засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою. Статтею 2 цього Закону передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Таким чином, Указом Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкта малого підприємництва, що сплачує єдиний податок, звільнено від плати за землю у вигляді саме податку, а не від плати за землю у вигляді орендної плати.

 

Т. в. о. Голови

В. Загородній

 

 ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_zem/27_3.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.