На думку ДПАУ внесені до статутного фонду підприємства права користування майном не підлягають амортизації

В Листі від 17.04.2009  N 8177/7/15-0517 ДПАУ висловила думку про те, що внесені до статутного фонду підприємства права користування майном не підлягатимуть амортизації відповідно до ст. 8 Закону про оподаткування прибутку підприємств (далі - Закон). Спробуємо розібратися з амортизацією цього виду прав. Стаття 8 Закону стосується амортизації, зокрема відповідно до підпункту 8.3.9 Закону для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Пунктом 1.2 ст. 1 Закону  визначено, що нематеріальний актив — це об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку (п. 1.2 ст. 1 Закону ). Зважаючи на те, що поняття “промислова власність” чинним законодавством не визначено, ДПАУ робить висновок про те, що Закон під нематеріальним активом визнає права, які мають бути аналогічними правам інтелектуальної власності, але при цьому свій подальший аналіз веде виключно із застосуванням прав інтелектуальної власності без застосування їхніх аналогів! Проблему можна сформулювати таким чином: “Чи є речові права на майно аналогом прав інтелектуальної власності?”. На наш погляд ці права аналогічні, зокрема при чужій власності.

Річ у тім, що права інтелектуальної власності та права володіння чужим майном знаходяться в одному розділі Цивільного кодексу – розділі II “Речові права на чуже майно” книги третьої, тим самим законодавець визнає аналогічність прав інтелектуальної власності та права користування майном. Більше того, виходить так, що Цивільний кодекс розглядає і інтелектуальну власність і речові права на майно в основному під кутом їхньої належності третім особам, оскільки  говорить про чуже майно в назві розділу. Це досить смішно, але не скасовує аналогії прав інтелектуальної власності та прав користування майном. З іншого боку це констатація факту – дійсно, в нашій країні власники інтелектуальної власності майже не можуть користуватися власною інтелектуальною власністю – мусять віддавати права на їхнє використання у вигляді ліцензій, ліцензійних договорів тощо в кращому випадку. Зокрема статті 395-413 стосуються речових прав на чуже майно, а наступні статті цього розділу - 418-508, стосуються прав інтелектуальної власності. Зокрема поняття користування чужим майном визначено у статті 401 ЦК - право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Таким чином ЦК містить аналог прав інтелектуальної власності щодо прав користування нерухомим майном – сервітут, також його аналогами є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Як доказ можна застосувати і П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” (затверджено Наказом Мінфіну від 18.10.1999 р. № 242), за його визначенням Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Пункт 5 цього П(С)БО передбачає, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування  будівлею,  право  на оренду приміщень тощо);

права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);

незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Як бачимо, П(С)БО 8 визнає права користування майном на рівні з авторськими правами та правами на об’єкти промислової власності, тобто вони є аналогічними, а тому  поєднуються в нематеріальні активи. Звісно П(С)БО стосується перш за все бухгалтерського обліку, а не податкового, але ДПАУ застосовує це визначенні і щодо змісту нематеріальних активів його визначення цих активів аж ніяк не суперечить визначенню у Законі про оподаткування прибутку підприємств. З іншого боку і ДПАУ можна зрозуміти – збільшення амортизації прав користування майном призводить до зниження податку на прибуток, але права користування майном, якщо вони використовуються у виробничий діяльності, є нематеріальними активами і підлягають амортизації як і об’єкти права інтелектуальної власності... До речі на відміну від бухгалтерського обліку в податковому обліку нарахування амортизації витрат на придбання нематеріальних активів здійснюється з наступного кварталу після початку їх використання у господарській діяльності, але об’єкти там аналогічні. Додатково див. консультацію “Як нарахувати амортизацію нематеріального активу в податковому обліку” у “Консультант податковий, банківський, митний” №  30 (665), 04/08/2008.

В консультації Юрія НАПІРKО, головного державного податкового ревізора-інспектор Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України, у “Консультант податковий, банківський, митний”  № 8 (435) 23/02/2004 прямо сказано “у податковому обліку амортизації підлягає справедлива вартість нематеріальних активів у вигляді прав на використання майна та фірмових назв”.

Неправоту ДПАУ можна довести і від зворотного. За логікою ДПАУ виходить так, що є такі нематеріальні активи, які, хоч і використовуються у виробничий діяльності, але амортизації не підлягають. Але це прямо суперечить статті 8, зокрема підпункту 8.1.4, який містить виключний перелік об’єктів, що не підлягають амортизації.

Віталій МОСЕЙЧУК

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                   17.04.2009  N 8177/7/15-0517

                                      Державним податковим

                                      адміністраціям в АР Крим,

                                      областях, містах Києві

                                      та Севастополі

                  Про порядок податкового обліку

                         окремих операцій

У зв’язку з надходженням запитів від платників податку та органів державної податкової служби, а також з метою належної організації адміністрування податку на прибуток Державна податкова адміністрація України повідомляє про порядок податкового обліку (амортизації) прав на користування виробничими та офісними будівлями, спорудами, устаткуванням та обладнанням, внесених до статутного фонду підприємства.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі — Закон) визначено, що нематеріальний актив — це об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку (п. 1.2 ст. 1 Закону ).

Зважаючи на те, що поняття “промислова власність” чинним законодавством не визначено, Закон під нематеріальним активом визнає права, які мають бути аналогічними правам інтелектуальної власності. В свою чергу, право інтелектуальної власності складає окрему групу відносин, урегульовану цивільним правом.

Так, відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Тобто об’єктом інтелектуальної власності є нематеріальний об’єкт (результати інтелектуальної і творчої діяльності).

Статтею 420 Цивільного кодексу України визначено, що до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин; породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Враховуючи вищевикладене, зазначені у запиті права користування майном не є правами інтелектуальної власності або іншими аналогічними правами і тому не можуть бути визнані нематеріальними активами для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Таким чином, внесені до статутного фонду підприємства права користування майном не підлягатимуть амортизації відповідно до ст. 8 Закону.

Головам Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз’яснення до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Заступник Голови                                                       С.Чекашкін

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_prib/4_55.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.