ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

Податківці при перевірках стали вимагати фінансову та статистичну звітність. Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики – проти

В Листі від 28.05.2008  N 10912/7/23-4017/178 ДПАУ зазначає, що при проведенні перевірок  суб’єктів господарювання з питань обчислення податків та зборів (обов’язкових платежів), зокрема податку на прибуток, працівники органів державної податкової служби мають право вимагати та використовувати при проведенні перевірки регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність суб’єктів господарювання.

Наскільки це законно, щоб окрім податкової звітності, документів податкового обліку, податківцям надавати ще і регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність? По-перше, абзацом третім  п.  16.4 ст.  16  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”,  зокрема,  передбачено,  що  у  разі  коли платник податку  вважає   за   доцільне   роз'яснити   окремі   результати фінансово-господарської діяльності,    зазначені    у   податковій декларації з цього  податку,  такий  платник  податку може  надіслати  податковому  органу  таке  пояснення,  складене у довільній формі.  Податковий орган не може вимагати  надання  форм звітності  чи   обліку,   прямо   не   передбачених   цим  Законом,  у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності,   інших,  не  передбачених  цим  Законом, балансів чи звітності. Податківці кажуть що норма щодо вимоги форм бухгалтерської звітності стосується лише процесу подання звітності, а не процесу перевірки. Зазначимо, що існує така перевірка, як камеральна яка здійснюється лише за поданою звітністю, тобто вимога подання бухгалтерської звітності не стосується принаймні камеральних перевірок.

По-друге, згідно із частиною першою ст. 9 Закону України від 25.06.1991 р. N 1251 “Про систему оподаткування”,  платники податків і зборів  (обов'язкових  платежів) зобов'язані  вести  бухгалтерський  облік,  складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання  у терміни,  встановлені  законами,  а  також  зобов'язані  допускати посадових  осіб  державних  податкових  органів   для   проведення перевірок   з   питань  обчислення  і  сплати  податків  і  зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене вище, при проведенні перевірок таких суб’єктів господарювання з питань обчислення податків та зборів (обов’язкових платежів) працівники органів державної податкової служби, на думку ДПАУ, мають право вимагати та використовувати при проведенні перевірки регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність суб’єктів господарювання.

Однак ДПАУ тут дуже сильно лукавить, адже при складанні податкової звітності, фінансова звітність чи бухгалтерська не застосовуються, оскільки завдяки цій самі ДПАУ у нас податковий облік не співпадає з бухгалтерським, а все грунтується на первинних документах і ці види звітності складаються паралельно, примушуючи бухгалтерів робити подвійну роботу щодо одних документів. І тепер ДПАУ пожинає ті плоди, які сама і посіяла. Якщо би для складання податкової звітності необхідна була би фінансова звітність, то претензії податківців були би цілком законними.

По-третє, деякі підприємства, заради економі часу та коштів, просто не складають фінансової звітності або складають її приблизно, оскільки вона подається лише в статистичні органи, а не ДПАУ. А тому вимагати про надання цієї звітності при перевірках або не може бути задоволена або від цього задоволення ДПАУ нічого не отримає, оскільки звітність буде перекручена і податківці за це не мають права карати (оскільки за відсутність бухобліку санкції накладає КРУ, а за відсутність фінансової звітності чи її перекручення карають органи статистики)

По-четверте, Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на численні звернення платників податків виступив на захист платників податків у листі від  27.11.2008  N 04-27/947. Де зокрема зазначається, що статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. У зв’язку з цим платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності. Таким чином таку звітність податковим органам можна не подавати, навіть на їхню вимогу, оскільки вам за це нічого не буде і обов’язку по відношенню до податківців у вас нема.

Але з 2011 року за Податковим кодексом разом з декларацією по прибутку підприємств слід обов'язково подавати фінансову звітність.

Віталій МОСЕЙЧУК

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                28.05.2008  N 10912/7/23-4017/178

У зв’язку із надходженням до Державної податкової адміністрації України звернень підпорядкованих державних податкових адміністрацій щодо ненадання суб’єктами господарювання регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності із посиланням на п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (далі — Закон N 334) при проведенні їх перевірок з питань обчислення податків та зборів (обов’язкових платежів) ДПА України повідомляє таке.

Зазначаємо, що  статтею  16  Закону  N  334  встановлюється  порядок  нарахування  та  строки сплати податку на прибуток,  де п.  16.4 ст.  16, зокрема, встановлені строки сплати податку  та  порядок  заповнення і подання декларації з податку на прибуток .

У свою чергу,  абзацом третім  п.  16.4 ст.  16  Закону N 334,  зокрема,  передбачено,  що  у  разі  коли платник податку  вважає   за   доцільне   роз'яснити   окремі   результати фінансово-господарської діяльності,    зазначені    у   податковій декларації з цього  податку,  такий  платник  податку може  надіслати  податковому  органу  таке  пояснення,  складене у довільній формі.  Податковий орган не може вимагати  надання  форм звітності  чи   обліку,   прямо   не   передбачених   цим  Законом,  у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності,   інших,  не  передбачених  цим  Законом, балансів чи звітності.

Таким чином,  норма  ст.  16  Закону  N  334 не регулює порядок проведення перевірок  суб'єктів  господарювання  з питань  обчислення  податків та зборів (обов'язкових платежів),  а наведені   в    абзаці    третьому  п.  16.4  ст.  16 Закону N 334 обмеження  щодо права вимоги від платників податків подання до органів державної податкової служби  звітності,  що  не передбачена цим Законом,  стосується процесу подання податкової декларації.

В той же час до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій згідно із ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” (далі — Закон N 509) віднесено, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а також здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також проведення перевірок достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

При цьому права органів державної податкової служби встановлені ст. 11 Закону N 509. Так, п. 1 ст. 11 Закону N 509, зокрема, передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подання), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

У свою чергу, обов’язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби встановлені ст. 13 Закону N 509. Так, згідно зі ст. 13 Закону N 509 встановлено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Посадова особа органів державної податкової служби зобов’язана дотримувати комерційної та службової таємниці.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, фінансова, податкова та статистична звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку та мають тісний взаємозв’язок між собою.

У  свою  чергу, згідно із частиною першою ст. 9 Закону N 1251,  платники податків і зборів  (обов'язкових  платежів) зобов'язані  вести  бухгалтерський  облік,  складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання  у терміни,  встановлені  законами,  а  також  зобов'язані  допускати посадових  осіб  державних  податкових  органів   для   проведення перевірок   з   питань  обчислення  і  сплати  податків  і  зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене вище, при проведенні перевірок таких суб’єктів господарювання з питань обчислення податків та зборів (обов’язкових платежів) працівники органів державної податкової служби мають право вимагати та використовувати при проведенні перевірки регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність суб’єктів господарювання.

При цьому слід зазначити, що ст. 163 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність керівників та інших посадових осіб суб’єктів господарювання за невиконання платниками податків законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також у разі неприпинення ними дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.

Даний лист надсилається ДПА України підпорядкованим підрозділам органів державної податкової служби для використання в роботі.

Заступник Голови Н.Рубан

КОМIТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛIТИКИ

ЛИСТ

                     27.11.2008  N 04-27/947

У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на численні звернення платників податків розглянуто питання щодо відповідності законам України про оподаткування листа Державної податкової адміністрації України від 28.05.2008 р. N 10912/7/23-4017/178 щодо використання документів при проведенні перевірок суб’єктів господарювання, надісланого за підписом заступника Голови Державної податкової адміністрації України Рубан Н.I. на адресу державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі — лист ДПАУ).

Проведений аналіз податкового законодавства України не дає підстав для того, щоб погодитися з аргументацією та висновками, викладеними у зазначеному листі, з таких причин.

Відповідно до частини першої статті 67, пункту З частини першої статті 85, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України та частини третьої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” є спеціальним законом з питань оподаткування за конкретним видом податку.

При цьому відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 16 вищезазначеного Закону встановлено порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі загальний порядок заповнення і подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, у абзаці другому пункту 16.4 цієї статті прямо зазначено, що платники податку в строки, визначені законом, подають до податкового органу декларацію з податку на прибуток за формою, що встановлюється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Зазначене повністю узгоджується з положеннями статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, посилання платників податку на пункт 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у частині надання лише податкової звітності є правомірним, оскільки, зокрема, абзацом третім цього пункту передбачено, що у разі коли платник податку вважає за доцільне роз’яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі.

Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. У зв’язку з цим платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності. У цьому контексті під термін “податкова відповідальність” підпадає також адміністративна відповідальність посадових осіб платника, які ведуть податкову, статистичну та бухгалтерську звітності у зв’язку зі сплатою цього податку.

Щодо посилання у листі Державної податкової адміністрації України на Закон України “Про державну податкову службу в Україні” зазначаємо таке.

Відповідно до преамбули вищезазначеного Закону цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи її діяльності.

Статтею 10 цього Закону, яка регламентує функції органів державної податкової служби на місцях, передбачено, зокрема, таку функцію, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування й сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а також здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також проведення перевірок достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Однак обов’язку з подання платником податку на прибуток підприємств бухгалтерських звітів і балансів законом не передбачено.

Права органів державної податкової служби встановлено статтею 11 вищевказаного Закону. Так, пунктом 1 цієї статті передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування й сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, Закон України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає загальні контрольні функції та порядок їх здійснення органами державної податкової служби.

У свою чергу, порядок нарахування і сплати податку на прибуток підприємств, надання податкової звітності платниками цього податку конкретизовано у спеціальному законі щодо окремого виду податку, зокрема в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Тобто передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” механізми контролю та порядок його проведення повинні враховувати норми спеціального закону про оподаткування, а саме положення пункту 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Статтею 15 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об’єкти оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, у зв’язку з викладеним вище вважаємо, що органи державної податкової служби на місцях матимуть право вимагати від платників податку обов’язкового надання бухгалтерської звітності лише після вирішення цього питання у законодавчому порядку, тобто після внесення відповідних змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім того, посилання у листі ДПАУ на норми інших законів України, а саме на пункт 2 статті З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, частину першу статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” і, тим більше, на статтю 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоречними, виходячи з контексту проаналізованих питань.

Слід також зазначити, що лист ДПАУ має усі ознаки податкового роз’яснення, але при його виданні не враховано вимоги окремих положень податкового законодавства, встановлені підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також загальні правила щодо конфлікту інтересів, встановлені підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 цього Закону.

Просимо розглянути та узгодити лист ДПАУ від 28.05.2008 р. N 10912/7/23-4017/178 з урахуванням норм законів України про оподаткування щодо конкретних видів податків.

Голова Комітету С.Терьохін

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_prib/4_52.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.