ВАРТІСТЬ НЕПОВЕРНЕНОЇ ЗВОРОТНОЇ ТАРИ ФАКТИЧНО Є ВАРТІСТЮ ПРОДАНОЇ ТАРИ, ЯКА НЕ ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ ПДВВідповідно до пункту 4.6 статті 4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.06 № 1038 «Про встановлення строку повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна)» установлено, що строк повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна), визначається суб’єктом господарювання тривалістю не більш як 12 календарних місяців. Таким чином з метою оптимізації оподаткування ПДВ, отримання безкоштовних фінансових ресурсів від покупців та заощадливого відношення покупців до зворотної тари стає вигідним завищувати вартість зворотної тари навіть при незмінності вартості продукції, що упаковується в цю тару. А при торгівлі з неплатниками ПДВ стає вигідним занижувати вартість продукції, що упаковується і збільшувати вартість зворотної тари. Адже в цьому випадку якщо неплатник ПДВ не повертає цю тару, то він нічого не втрачає, він в будь-якому випадку заплатив би за продукцію з тарою таку само суму. Плюс при неповерненні тари у нього не виникає оподатковуваного обороту, оскільки він не є платником ПДВ. Крім того, неповернення тари може бути цілком прогнозованим, наприклад, якщо покупець використовуватиме отриману тару в своїй господарський діяльності для упаковування своїх товарів. Або звичайним форс-мажором, адже тара ламається, її крадуть, вона може згоріти або просто зламатися чи зіпсуватися, через що вартість застави залишиться у продавця продукції. Наприклад, при вартості продукції в 100 гривень та вартості зворотної тари в 5 гривень з метою заохочення до збереження тари її заставну вартість можна збільшити до 10 гривень, при цьому зменшуючи вартість продукції на ті самі 5 гривень. Таким чином при вартості продукції в 100 гривень ПДВ складає 16,67% від цієї суми, тобто 16,67 грн. Продаж цієї продукції дає приплив на рахунок підприємства 105 грн., з яких 5 грн. є вартість зворотної тари, при цьому у підприємства є податкові зобов’язання з ПДВ на 16,67 грн. В другому випадку при вартості продукції в 95 гривень ПДВ складе 15,84 грн., а підприємство отримає на рахунок ті самі 105 грн. При цьому відбувається економія на ПДВ в розмірі 0,83 грн. (16,67 грн.-15,84 грн.). Невелика сума, але законна. Цей метод заниження вартості продукції за рахунок збільшення вартості зворотної тари доцільно застосовувати лише у випадку, коли гарантовано відомо, що протягом договірних строків тару повернуто не буде з будь-яких причин, відомих продавцю. При цьому зменшена ціна на продукцію має бути в межах звичайних цін. Адже відповідно до пункту 4.1 статі 4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). При продажу товарів платникам ПДВ та невідомості щодо долі зворотної тари, доцільно не чіпати вартість продукції, а збільшувати вартість зворотної тари понад її закупівельну ціну. При цьому таке збільшення має бути в розумних межах, як правило вартість зворотної тари не перевищує 10% вартості продукції, що упакована, але і це не межа. Сенс такої процедури полягає в тому, що 100 відсоткового повернення зворотної тари ніколи не буває. Таким чином вартість неповерненої зворотної тари фактично є вартістю проданої тари, яка не оподатковується ПДВ. Крім того, в договорі бажано обумовити великі строки щодо повернення коштів за повернуту тару стають безкоштовним кредитом для підприємства-продавця. Але не слід сильно завищувати вартість зворотної тари, оскільки покупці можуть просто налякатися сумами, які тимчасово відволікаються з їхнього обігу. І вони звернуться до продавця з менш дорогою тарою. Але для продавців унікальних товарів є можливість встановлювати унікальні ціни на унікальну зворотну тару... Віталій МОСЕЙЧУК
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 27 липня 2006 р. N 1038 Київ Про встановлення строку повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна) Відповідно до пункту 4.6 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ: Установити, що строк повернення тари, яка за умовами договору (контракту) є зворотна (заставна), визначається суб’єктом господарювання тривалістю не більш як 12 календарних місяців. Прем’єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ Інд. 21 ___________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_pdv/4_53.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|