ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

НА ТЕРИТОРІЯХ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, СПЕЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ "ЗАКАРПАТТЯ" ТА ТЕРИТОРІЯХ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОДАТКОВІ ПІЛІЬГИ ОТРИМУВАЛИСЯ БЕЗ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ ПРО ПДВ

Відповідно до пункту 11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" пільги щодо оподаткування ПДВ не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.

Однак суб'єкти господарювання на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області, спеціальної економічної зони "Закарпаття" та територіях пріоритетного розвитку в Закарпатській області отримували податкові пільги лише на підставі відповідних законів без внесення змін до законів про оподаткування. Такі можливості ім. давали до 31 березня 2005 року Закон України від 22.03.2001 р. №2322-III "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття"", Закон  України від 24.12.98 р. №357-XIV "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" та Закон України від 18.11.2003 р. №1250-IV "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області".

Законом України від 25.03.2005 р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" статті щодо пільгового оподаткування із вищезазначених Законів було усунуто. Відповідно маразм – ліквідовано. 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 18.04.2005 р. N 2892/0/2-05

Голові Верховного Суду України В. Т. Маляренку

Шановний Василю Тимофійовичу!

31 березня 2005 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон).

Згідно з пунктами 13, 23 - 39 розділу I та пунктами 6 - 17 розділу II "Прикінцеві положення" Закону для суб'єктів господарювання, що діють у технологічних парках, спеціальних економічних зонах (СЕЗ) та на територіях пріоритетного розвитку (ТПР), скасовано пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та гарантії стабільності встановленого правового режиму функціонування цих парків, зон і територій. При цьому пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" визначено особливості оподаткування прибутку підприємств, згідно з якими норми Закону поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності Законом.

Кабінет Міністрів України стурбований тим, що при розгляді можливих спорів, пов'язаних із скасуванням пільгового режиму оподаткування, суди прийматимуть рішення на користь суб'єктів господарювання через неоднозначне розуміння норм Закону.

Ця стурбованість знаходить своє підтвердження, оскільки, незважаючи на прийняття Конституційним Судом України Рішення від 29 січня 2002 р. N 1-рп/2002 у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" та частини першої статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями), згідно з яким положення частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними, інвестиціями незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації, суди продовжують приймати рішення на користь зазначених суб'єктів.

У зв'язку з цим тільки у 2004 році бюджет недоотримав близько 6,35 млрд. гривень.

Крім того, просимо враховувати під час розгляду судами спорів щодо застосування пільгового режиму оподаткування для суб'єктів господарювання, що діють у технологічних парках, СЕЗ та на ТПР, вимоги статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" та пункту 11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якими пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.

Проаналізувавши це питання, слід зазначити, що суб'єкти господарювання на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області, спеціальної економічної зони "Закарпаття" та територіях пріоритетного розвитку в Закарпатській області отримували податкові пільги лише на підставі відповідних законів без внесення змін до законів про оподаткування.

Також, на нашу думку, під час вирішення спорів у судах слід враховувати норми статті 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність", яка передбачає, що державні гарантії захисту інвестицій не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності, сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів), а згідно із статтею 13 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економіч них зон" система державних гарантій захисту інвестицій регулюється законодавством про інвестиційну діяльність та поширюється на всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності СЕЗ. Водночас статтею 3 Закону "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" до СЕЗ, зокрема, віднесено технологічні парки, тобто після скасування Законом податкових пільг для суб'єктів господарювання СЕЗ, ТПР та технологічних парків виникають підстави як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих їм пільг.

Особливої уваги потребує вирішення питання щодо однакового підходу судами під час розгляду справ про звільнення від оподаткування суб'єктів господарювання, розташованих у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю, яке передбачалося статтею 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ці справи також треба розглядати з урахуванням статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" та пункту 11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки норми щодо встановлення цих пільг до законів про оподаткування не включалися.

Внаслідок прийняття судами рішень на користь суб'єктів господарювання на підставі статті 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" державі завдано лише у 2004 р. збитків на суму 2,9 млрд. гривень.

Прийняття судами необґрунтованих рішень щодо підтвердження права на податкові пільги суб'єктів господарювання СЕЗ, ТПР, технологічних парків та розташованих у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю може призвести у подальшому до значного скорочення запланованих надходжень до державного бюджету і як наслідок - до незабезпечення в необхідних обсягах фінансування важливих для суспільства соціальних та інших програм.

Враховуючи вищенаведене, прошу Вас довести до відома суддів, що у зв'язку із зміною податкового та митного режимів здійснення господарської діяльності в СЕЗ, ТПР, технопарках, на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішення судів України в частині звільнення вищезгаданих суб'єктів господарювання від сплати податків і зборів, постановлених до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", не є обов'язковими до врахування під час здійснення правосуддя та не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оскільки пільгові податкові та митні умови здійснення господарської діяльності припинено, як наслідок, особливий статус "неплатника податків" відмінний від загального, що наданий суб'єктам господарювання на підставі рішень судів України, - скасовано.

Зважаючи на викладене вище, прошу Вас відповідно до пункту 2 частини другої статті 47 Закону України "Про судоустрій України" надати судам роз'яснення з питань застосування законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", а також винести на розгляд Пленуму Верховного Суду України питання стосовно практики розгляду справ щодо податкових пільг підприємствам з іноземними інвестиціями і надання роз'яснення з питань застосування законодавства у цій сфері.

З повагою,

 

Прем'єр-міністр України

Ю. Тимошенко

НПО "Поверхность"
(www.mdoffice.com.ua)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про спеціальну економічну зону "Закарпаття"

Цей Закон визначає порядок створення, функціонування та ліквідації спеціальної економічної зони "Закарпаття".

Стаття 1. Створення спеціальної економічної зони "Закарпаття"

Метою створення спеціальної економічної зони "Закарпаття" є залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури.

Спеціальна економічна зона "Закарпаття" створюється на території Закарпатської області на строк 30 років площею 737,9 гектара згідно з картою території, яка є невід'ємною частиною цього Закону.

На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" на строк, зазначений у частині другій цієї статті, встановлюються спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності згідно з цим Законом.

Стаття 2. Особливості дії законодавства України у спеціальній економічній зоні "Закарпаття"

Законодавство України у спеціальній економічній зоні "Закарпаття" діє з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" і цим Законом.

Якщо внаслідок зміни законодавства України змінюється режим, передбачений цим Законом, на вимогу платника податку застосовуються умови, що діяли на момент його державної реєстрації на території спеціальної економічної зони "Закарпаття".

Стаття 3. Органи управління спеціальною економічною зоною "Закарпаття"

Органами управління спеціальною економічною зоною "Закарпаття" є:

Закарпатська обласна рада та Закарпатська обласна державна адміністрація;

орган господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття".

Стаття 4. Повноваження Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної державної адміністрації щодо управління спеціальною економічною зоною "Закарпаття"

Закарпатська обласна рада та Закарпатська обласна державна адміністрація здійснюють свої повноваження відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

До повноважень Закарпатської обласної ради, крім повноважень, передбачених іншим законодавством, також належать:

внесення пропозицій щодо змін режиму економічної діяльності на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" в порядку, встановленому законодавством України;

укладення з органом господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" угод про передачу в його користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території зони, та природних ресурсів місцевого значення.

Стаття 5. Орган господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття"

Органом господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" (далі - орган господарського розвитку) є юридична особа, уповноважена або спеціально створена Закарпатською обласною державною адміністрацією в організаційно-правовій формі відповідно до законодавства України.

До повноважень органу господарського розвитку належать:

розроблення і забезпечення реалізації стратегії та поточних програм розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття";

укладення договору (контракту) з інвестором (інвесторами);

розроблення та здійснення комплексу організаційних заходів по залученню фінансових ресурсів, у тому числі власних коштів підприємств та організацій (включаючи іноземні), а також благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб;

організація підготовки та перепідготовки кадрів;

здійснення разом з відповідними органами заходів щодо забезпечення законності, правопо рядку, економічної та екологічної безпеки на території зони;

облаштування території спеціальної економічної зони "Закарпаття";

будівництво об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури;

розвиток мережі комунікаційних зв'язків;

укладення договорів на виконання підрядних робіт, пов'язаних з облаштуванням території спеціальної економічної зони "Закарпаття", будівництвом об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, розвитком мережі комунікаційних зв'язків;

укладення договорів на експлуатацію об'єктів інфраструктури;

укладення договорів оренди земельних ділянок та об'єктів інфраструктури в спеціальній економічній зоні "Закарпаття" із суб'єктами підприємницької діяльності у межах повноважень, наданих органами місцевого самоврядування;

реалізація інших повноважень, передбачених цим Законом та делегованих органами місцевого самоврядування.

Стаття 6. Особливості провадження підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони "Закарпаття"

На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" провадяться всі види підприємницької діяльності, крім прямо заборонених законодавством України.

Створення суб'єктів підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" проводиться за погодженням з органом господарського розвитку.

Суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за межами зони.

На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок.

На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" можуть розміщуватись об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури.

На території спеціальної економічної зони "Закарпаття" забороняються створення казино, інших гральних домів (місць) та гральний бізнес.

Провадження на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відповідних дозволів (ліцензій), що видаються згідно із законодавством України.

За державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" вноситься плата, розмір якої встановлюється Закарпатською обласною державною адміністрацією за погодженням з Міністерством фінансів України. Розмір зазначеної плати є однаковим для всіх суб'єктів підприємницької діяльності одного виду діяльності.

Стаття 7. Митне регулювання та умови сплати податку на додану вартість і акцизного збору у спеціальній економічній зоні "Закарпаття"

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється режим спеціальної митної зони.

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:

а) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" для використання в межах зони ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;

б) у разі ввезення товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття", на митну територію України з цієї зони оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України як при імпорті товарів в Україну;

в) у разі ввезення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеці альній економічній зоні "Закарпаття", на митну територію України з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" податок на додану вартість і акцизний збір справляються як для внутрішнього споживання в Україні;

г) у разі вивезення товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю, або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" за межі митної території України вивізне мито і акцизний збір з цих товарів не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

д) у разі вивезення з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;

е) у разі вивезення товарів та інших предметів з митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

є) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" з метою транзиту оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України;

ж) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.

Повністю виробленими або достатньо переробленими у спеціальній економічній зоні "Закарпаття" вважаються товари, які відповідають критеріям, викладеним у статті 18 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

Строк перебування товарів та інших предметів на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" не обмежується, крім випадків перебування товарів та інших предметів з обмеженим строком зберігання.

До митної вартості товарів та інших предметів, зазначених у пункті "б" частини другої цієї статті, не включається вартість послуг щодо перевантаження, зберігання товарів, їх доробки, сортування, пакетування тощо, здійснюваних на території спеціальної економічної зони "Закарпаття". Зазначені послуги не підлягають обкладенню податком на додану вартість.

Дія цієї статті не поширюється на товарообмінні (бартерні) операції.

Митний контроль за переміщенням товарів та інших предметів через межі спеціальної економічної зони "Закарпаття" повинен забезпечувати дотримання державними органами, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами, а також громадянами порядку переміщення товарів та інших предметів відповідно до законодавства, що діє при перетинанні митного кордону України, з урахуванням пільг, визначених цим Законом.

Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проникненню на територію спеціальної митної зони або за її межі фізичних осіб, транспортних засобів, а також ввезенню і вивезенню товарів та інших предметів територія спеціальної митної зони повинна бути огороджена по периметру і облаштована відповідно до вимог Державної митної служби України.

Території зон митного контролю для спеціальної економічної зони "Закарпаття", їх межі та режим переміщення товарів, транспортних засобів, громадян встановлюються Державною митною службою України.

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" митні збори справляються відповідно до законодавства України.

Організація робіт з облаштування митної інфраструктури та огородження спеціальної митної зони і фінансування відповідних робіт здійснюються органом господарського розвитку.

Режим спеціальної митної зони запроваджується з дня затвердження Державною митною службою України акта здавання-приймання в експлуатацію об'єктів митної інфраструктури.

Імпорт суб'єктами підприємницької діяльності товарів для потреб власного виробництва на території спеціальної економічної зони "Закарпаття" та експорт повністю вироблених або достатньо перер облених у спеціальній економічній зоні "Закарпаття" товарів не підлягає ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

На зовнішньоекономічні операції, що здійснюються у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", поширюється спеціальний режим експорту (імпорту) товарів та інші заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.

Кабінет Міністрів України може встановлювати обмеження на ввезення на митну територію України з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" та вивезення з митної території України у спеціальну економічну зону окремих видів товарів.

Стаття 8. Оподаткування та валютне регулювання у спеціальній економічній зоні "Закарпаття"

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування:

а) прибуток платників податку на прибуток, зареєстрованих на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування;

б) доходи, одержані нерезидентами з джерелом походження з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" від провадження господарської діяльності, оподатковуються у розмірі 2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13.6 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду.

Передбачений цією статтею спеціальний пільговий режим оподаткування застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", в обсягах господарської діяльності, що провадиться на цій території.

Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", звільняються від обов'язкового продажу.

Стаття 9. Порядок в'їзду у спеціальну економічну зону "Закарпаття" та виїзду з неї

Кабінет Міністрів України може встановлювати спеціальний порядок перетинання кордону України іноземцями та особами без громадянства, які прямують у спеціальну економічну зону "Закарпаття", а також спеціальний порядок в'їзду у спеціальну економічну зону "Закарпаття" і виїзду з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства.

Стаття 10. Відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності у разі невиконання умов договору, укладеного з органом господарського розвитку

У разі неналежного виконання або невиконання інвестором чи суб'єктом підприємницької діяльності умов договору (контракту), укладеного з органом господарського розвитку, такий інвестор (суб'єкт підприємницької діяльності) несе відповідальність, передбачену законодавством України та відповідним договором (контрактом).

Стаття 11. Дострокова ліквідація підприємства

У разі ліквідації підприємства, створеного на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", або його реорганізації (за рішенням власника або уповноваженого ним органу) до строку, зазначеного у договорі (контракті) між інвестором та органом господарського розвитку, інвестор (уповноважена ним особа) зобов'язаний у десятиденний строк після прийняття відповідного рішення повідомити органи управління спеціальної економічної зони про причини ліквідації (реорганізації) підприємства.

Стаття 12. Порядок ліквідації спеціальної економічної зони "Закарпаття"

Спеціальна економічна зона "Закарпаття" вважається ліквідованою із закінченням строку, на який її було створено, якщо його не буде продовжено в установленому порядку.

Спеціальна економічна зо на "Закарпаття" може бути ліквідована до закінчення строку, на який її було створено, в порядку, передбаченому законодавством України.

Стаття 13. Гарантії забезпечення інтересів інвесторів та суб'єктів підприємницької діяльності у разі ліквідації спеціальної економічної зони "Закарпаття"

Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав інвесторів та суб'єктів підприємницької діяльності, що діють у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", у разі її ліквідації.

Спори між органами управління спеціальної економічної зони "Закарпаття", суб'єктами підприємницької діяльності, що діють у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", інвесторами та ліквідаційною комісією, що можуть виникнути у зв'язку з ліквідацією зони, підлягають розгляду судами України, а спори за участю іноземного суб'єкта господарської діяльності - в судах за погодженням сторін, у тому числі за кордоном.

  

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 22 березня 2001 року N 2322-III

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законом України
 від 7 лютого 2002 року N 3036-III

Цей Закон визначає спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області.

Стаття 1. Згідно з цим Законом запроваджується на строк 15 років спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області (далі - спеціальний режим інвестиційної діяльності) щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього Закону податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту. Форма типового договору затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

1) звільнення не більш як на 5 років від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування (обладнання), крім підакцизних товарів, для реалізації інвестиційного проекту.

Перелік та обсяги ввезення на митну територію України зазначених устаткування (обладнання) є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.

Під терміном устаткування (обладнання) слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту.

У разі відчуження зазначеного устаткування (обладнання) до закінчення строку реалізації інвестиційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість справляються як при імпорті товарів.

(пункт 1 частини другої статті 2 
у редакції Закону України від 07.02.2002 р. N 3036-III)

2) звільнення на 2 роки від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі у процесі реструктуризації, підприємства, інвестиція в яке є еквівалентною не менш як 250 тисячам доларів США, а також прибутку діючого підприємства, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його модернізацію, якщо така інвестиція дорівнює не менш як 250 тисячам доларів США.

З третього по п'ятий рік прибуток підприємства, зазначеного в абзаці першому цього пункту, оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Пільга, передбачена абзацом першим цього пункту, застосовується з моменту одержання першого прибутку.

Порядок обчислення прибутку діючого підприємства, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його модернізацію, що звільняється від оподаткування, визначається Державною податковою адміністрацією України;

3) звільнення на 2 роки новостворених підприємств від сплати збору до Державного інноваційного фонду;

4) невключення до валового доходу підприємства з метою оподаткування одержаної згідно з інвестиційним проектом суми інвестиції у вигляді:

коштів;

матеріальних цінностей;

нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) держави інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау.

У разі, коли протягом звітного податкового періоду відбувається часткове або повне відчуження передбаченої пунктами 2 і 4 цієї статті інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав інвестицію, зобов'язаний сплатити у повному обсязі податок з прибутку, одержаного у такому звітному (податковому) періоді.

Стаття 3. Установити, що інвес тиційні проекти, які реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності, є пріоритетними для залучення кредитів, що надаються під державні гарантії, від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, іноземних банків, інших фінансово-кредитних установ.

Стаття 4. На період до 2004 року не підлягають оподаткуванню доходи громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, одержані від надання туристичних послуг у населених пунктах Закарпатської області, яким надано статус гірських.

Стаття 5. У разі зміни спеціального режиму інвестиційної діяльності, визначеного цим Законом, на вимогу суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються умови, що діяли на момент укладення договору з місцевою державною адміністрацією щодо реалізації інвестиційного проекту.

Стаття 6. Прикінцеві положення

1. Кабінету Міністрів України:

визначити перелік пріоритетних видів економічної діяльності, щодо яких запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності;

затвердити форму типового договору між суб'єктами підприємницької діяльності та місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту.

2. Державній податковій адміністрації України визначити порядок обчислення прибутку діючого підприємства, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його модернізацію, що звільняється від оподаткування відповідно до пункту 2 статті 2 цього Закону.

 

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ  24 грудня 1998 року N 357-XIV

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області

Цей Закон визначає спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області.

Стаття 1. Згідно з цим Законом спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області (далі - спеціальний режим інвестиційної діяльності) запроваджується до 1 січня 2030 року.

До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах Городнянський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський, Щорський райони.

Стаття 2. Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього Закону податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які в установленому законодавством порядку зареєстровані на територіях пріоритетного розвитку, в межах їх господарської діяльності, пов'язаної з реалізацією на цих територіях інвестиційного проекту у пріоритетних видах економічної діяльності.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується після укладення зазначеним суб'єктом підприємницької діяльності та відповідним органом місцевого самоврядування (місцевою державною адміністрацією) території пріоритетного розвитку договору (контракту) щодо реалізації у пріоритетних видах економічної діяльності відповідного інвестиційного проекту кошторисною вартістю, еквівалентною не менше ніж:

200 тис. доларів США - у сільському господарстві, харчовій, переробній, легкій, целюлозно-паперовій промисловості, обробленні деревини, виробництві виробів з деревини та меблів, у сфері охорони здоров'я, освіти, культури;

300 тис. доларів США - у будівництві, туристсько-рекреаційній сфері;

500 тис. доларів США - у видобувній промисловості, виробництві машин і устаткування, неметалевих мінеральних виробів, хімічному виробництві, транспорті.

Перелік пріоритетних видів економічної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Законодавство України на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності діє з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 4. Органами управління територіями пріоритетного розвитку є:

Рада з питань територій пріоритетного розвитку (далі - Рада), утворювана Чернігівською обласною державною адміністрацією за погодженням з Чернігівською обласною радою;

відповідні органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації у межах своїх повноважень.

До складу Ради входять представники, делеговані органами місцевого самоврядування, представники місцевих державних адміністрацій, а також центральних органів виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України.

До повноважень Ради належить:

схвалення інвестиційних проектів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

розроблення та здійснення комплексу заходів щодо забезпечення залучення фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів;

здійснення відповідного контролю за інвестиційною діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності на територіях пріоритетного розвитку в межах своїх повноважень згідно з цим Законом;

підготовка пропозицій відповідним органам місцевого самоврядування щодо ставок орендної плати, тарифів, плати за комунальні та інші послуги, які надаються підприємствами комунальної форми власності;

розгляд у досудовому порядку спорів, що виникають між суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку, та відповідними органами місцевого самоврядування;

прийняття у межах своєї компетенції рішень, обов'язкових для виконання на територіях пріоритетного розвитку під час реалізації інвестиційних проектів;

надання Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерству фінансів України інформації про наслідки запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності.

До повноважень відповідних органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій належить укладення договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності щодо реалізації схваленого Радою інвестиційного проекту.

Стаття 5. На територіях пріоритетного розвитку можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України.

Спеціальний режим підприємницької діяльності, встановлений на територіях пріоритетного розвитку, поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності виключно під час реалізації ними на цих територіях інвестиційних проектів, затверджених у встановленому цим Законом порядку.

Затвердження Радою інвестиційного проекту та видача свідоцтва про його затвердження є підставою для укладення відповідним органом місцевого самоврядування (місцевими державними адміністраціями) договору (контракту) з суб'єктом підприємницької діяльності щодо умов реалізації інвестиційного проекту, укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Чернігівською обласною радою.

У разі невиконання або неналежного виконання суб'єктом підприємницької діяльності умов договору (контракту), укладеного з органом місцевого самоврядування (місцевою державною адміністрацією), такий суб'єкт підприємницької діяльності несе відповідальність, передбачену законом та відповідним договором (контрактом).

У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності законодавства України, установчих документів, договору (контракту) з органом місцевого самоврядування (місцевою державною адміністрацією) щодо умов реалізації затвердженого в установленому цим Законом порядку інвестиційного проекту Рада може скасувати рішення про затвердження інвестиційного проекту та внести пропозиції органу місцевого самоврядування (місцевій державній адміністрації) про розірвання в установленому законодавством порядку договору (контракту), укладеного з суб'єктом підприємницької діяльності.

Рішення Ради про скасування рішення про затвердження інвестиційного проекту та рішення органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації) про розірвання договору (контракту), укладеного з суб'єктом підприємницької діяльності, можуть бути оскаржені в суді.

Стаття 6. Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

1) звільнення під час ввезення (пересилання) на митну територію України з метою використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на п'ять років, від обкладення ввізним митом устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів), а також від обкладення податком на додану вартість - устаткування, обладнання, а також комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів).

У разі нецільового використання зазначених устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала б бути сплачена під час ввезення (пересилання) на митну територію України таких товарів, сплатити пеню, нараховану на таку суму податку на додану вартість, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період від дати ввезення таких товарів до дати збільшення податкового зобов'язання, а також сплатити ввізне мито згідно з чинним законодавством України.

Порядок контролю за цільовим викори станням устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них, що ввозяться відповідно до цього Закону, встановлюється Державною податковою адміністрацією України разом з Державною митною службою України;

2) перелік та обсяги ввезення на митну територію України зазначених устаткування (обладнання) та комплектуючих до них є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.

Під терміном "устаткування (обладнання)" слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту.

Під терміном "комплектуючі до устаткування (обладнання)" слід розуміти частини, виготовлені згідно із самостійним комплектом документів і призначені для застосування у складі цього устаткування (обладнання);

3) звільнення на три роки від оподаткування прибутку, одержаного новоствореним, у тому числі в процесі реорганізації, підприємством від реалізації інвестиційних проектів, а також діючим підприємством, на якому проведено реконструкцію або модернізацію, в частині, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого (бухгалтерського, податкового) обліку.

У разі коли інвестиція у таке підприємство є еквівалентною не менше 500 тис. доларів США, з четвертого по шостий рік прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Зазначена пільга застосовується з моменту одержання першого прибутку.

Положення цієї статті не поширюються на частину прибутку, одержаного від здійснення інвестицій за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, у тому числі за рахунок коштів спеціалізованих державних небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ.

Порядок обчислення прибутку діючого підприємства, на якому проведено реконструкцію або модернізацію, одержаного від освоєння інвестицій, визначається Державною податковою адміністрацією України;

4) невключення до валового доходу підприємства з метою оподаткування суми інвестиції, одержаної від реалізації інвестиційного проекту у вигляді:

коштів;

матеріальних цінностей;

нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) держави інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

У разі коли протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді;

5) звільнення на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури тощо), визначений інвестиційним проектом, але не більше ніж на п'ять років, від плати за землю.

Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у двомісячний строк подати пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити в межах своїх повноважень видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

3. У зв'язку з набранням чинності цим Законом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України дія Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 729/99 "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області".

 

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 18 листопада 2003 року N 1250-IV

___________

 Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_pdv/4_22.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.