ЗАКОН ЩОДО ПДВ ЗМІНЮЄТЬСЯ ЧАСТІШЕ, НІЖ НАБУВАЮТЬ ЧИННОСТІ ЗМІНИ ДО НЬОГОЗміни до абзацу
одинадцятого пункту 11.5 статті 11 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану
вартість" слугують відвертим показником діяльності вітчизняних
законодавців і показують, у яких нестабільних умовах працюють вітчизняні
підприємці та бухгалтери. Станом на 2 жовтня 2003 р. абзац одинадцятого пункту 11.5 статті 11 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" мав таку редакцію: "Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, що відносяться до товарних груп 1 - 24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, кабельно-провідникових товарів (коди УКТ ЗЕД 7403 11 00 00, 7408 11 00 00, 7408 19 10 00, 7408 19 90 00, 7413 00 91 00, 7614 10 00 00, 7614 90 00 00, 8544), а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій". 2 жовтня 2003 р. прийнято Закон України N 1218-IV "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачалось викласти одинадцятий абзац п. 11.5 у новій, редакції: "Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1 - 24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій". Запровадження в дію нової редакції було передбачено зробити з 1 січня 2004 р., але інші зміни до того самого абзацу запровадили раніше - 23 жовтня 2003 р. прийнято Закон України N 1240-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо зернових культур", який набрав чинності з 12 листопада 2003 р., дня його опублікування, і яким передбачено виключення з абзацу наступних слів: "а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій".
Таким чином, з 1 січні 2004 р. в абзаці виключені слова будуть знову присутні, а це буде суперечити Закону N 1240-IV, дію якого встановлено до 1 липня 2004 р. Зважаючи на те, що виключення слів передбачено з нової
редакції одинадцятого абзацу пункту 11.5., а також враховуючи роз'яснення,
надані у листі Міністерства юстиції України від 30.12.2003 р. N 20-91-1061,
зміни до зазначеного абзацу в
інформаційно-пошуковій системі “ЛІГА” внесено за хронологією прийняття
відповідних законів, а не за хронологією набрання ними чинності. 06.04.2004
23:57 МІНІСТЕРСТВО
ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ЛИСТ 30.12.2003 N 20-91-1061
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2003 року до N 82065 у Міністерстві юстиції України розглянуто ваш лист від 15 грудня 2003 року N 01-3325 щодо права підприємства з іноземними інвестиціями — платника податку на додану вартість на надання податкового векселя при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України та повідомляється. Згідно з пунктом 3 статті 2 Закону України від 20 грудня 2001 року N 2899-III “Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)” встановлено заборону на застосування податкового векселя підприємствами з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій при ввезенні (пересиланні) ними товарів на митну територію України. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 10 та статті 15 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами, ратифікованої Верховною Радою України згідно з Законом України від 10 листопада 1994 року N 237/94-ВР ( 237/94-ВР ), Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння у торгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТТ. Вироби, що походять з території однієї Сторони й імпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів. Крім того, цим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той, який наданий подібним товарам національного походження щодо всіх законів, правил і вимог, які впливають на їх внутрішній продаж, пропонування для продажу, купівлі, транспортування, розподіл або використання. Положення цього пункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх зборів з транспортування, що базуються виключно на засадах економічної експлуатації транспортних засобів, а не на державній належності виробу. Також, статтею 2 Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про заохочення і взаємний захист інвестицій, ратифікованої Верховною Радою України згідно з Законом України від 18 січня 1996 року N 5/96-ВР ( 5/96-ВР ), передбачено, що кожна Договірна Сторона згідно з діючим на території її держави законодавством заохочує і створює сприятливі умови для інвесторів іншої Договірної Сторони по вкладенню інвестицій на своїй території і надає їм права на розпорядження цими інвестиціями. Відповідно до статті 3 вказаної Угоди інвестиціям, що здійснюються інвесторами кожної із Договірних Сторін, надається режим не менш сприятливий ніж для інвестицій своїх власних громадян або ж інвестицій інвесторів будь-якої території країни, якщо це буде більш вигідним у відповідності із законодавством Договірної Сторони, на території якої здійснюються інвестиції. Кожна із Договірних Сторін забезпечує на своїй території по відношенню до юридичних та фізичних осіб іншої Договірної Сторони до того, що стосується їх діяльності у зв’язку з інвестиціями, режим не менш сприятливий, ніж по відношенню до власних інвесторів або інвесторів будь-яких третіх країн, що з цього є більш сприятливим. Умови, передбачені цією статтею, не тлумачитимуться з тим, щоб зобов’язати одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони вигоду від будь-якого режиму, преференції або привілеїв, що можуть бути поширені останньою Договірною Стороною, які випливають із: укладених або тих, що укладатимуться у майбутньому угод про економічні зони, економічний або митний союзи, зони вільної торгівлі, інші форми регіонального співробітництва, членом яких є або може бути кожна з Договірних Сторін; угоди про запобігання подвійному оподаткуванню або іншої міжнародної угоди повністю або частково пов’язаної з оподаткуванням, а також в межах діючого законодавства про оподаткування держав кожної із Договірних Сторін. При цьому, частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Разом з цим, зазначаємо, що згідно з Законом України від 23 жовтня 2003 року N 1240-IV “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо зернових культур” внесені зміни до статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, в абзаці одинадцятому пункту 11.5 слова “а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій” виключено. Проте, слід враховувати, що відповідно до пункту 1 розділу II цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та діє до 1 липня 2004 року. Заступник Міністра
Л.В.Єфіменко
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|