ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ДПАУ наполягає на поданні декларацій українцями лише за місцем реєстрації

В податковій системі України існує міф про те, що пересічний платник податку–фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи лише до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку), визначеного у паспортному документі. Цей міф постійно підкріплюється усними та письмовим консультаціями. Виходить так, що людина, яка знаходиться у відпустці, в санаторії, на лікуванні, працює не за місцем свої реєстрації або селянин ніби позбавлені права безпосереднього подання декларації до найближчого податкового органу. Цю думку ДПАУ розповсюджує у своїх листах, зокрема від 12.02.2007  N 2732/7/29-3017. Ми рекомендуємо в такій ситуації подавати декларації поштою, але стидаються сказати, що другий примірник із відміткою податкового органу про прийняття декларації назад податківцями не повертається, і його можна отримати лише при безпосередньому відвіданні податкового органу.

Чи насправді це так?

Платник податку дійсно повинен виконувати свій конституційний обов’язок щодо подання декларації. Так, згідно зі статтею 67 КОНСТИТУЦІЇ, громадянин України зобов'язаний сплачувати податки і збори та щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Статтями 29 та 310 Цивільного кодексу України визначається, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, та що фізична особа може мати кілька місць проживання, а також те, що фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.
Статтею 2 Закону 1382 (Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні) передбачено, що громадянам України гарантуються вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом, а також те, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами України, або підставою для їх обмеження. А статтею 24 самої КОНСТИТУЦІЇ також встановлюється, що не може існувати обмежень за ознаками місця проживання.
У ст. 5 Закону 320/94 (Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) зазначено, що реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, – за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Отже, зазначу наступне.

Що ж таке «податкова адреса фізичної особи»? Крім розшифровки, наведеній у цьому Міфі, де в лапках зазначається «місце постійного або переважного проживання платника податку», воно визначається у п.1.14 ст.1 Закону 889 (Про податок з доходів фізичних осіб) додатково іще і як «місце податкової реєстрації платника податку». Треба зауважити, що єдиним «місцем податкової реєстрації» для всіх фізичних осіб являється вищий податковий орган (який реєструє дані, присвоює та надає ідентифікаційний номер), а податковий орган, який виконує посередницьку (представницьку) функцію ДПА України і видав такому платнику КАРТКУ чи ДОВІДКУ та веде облік такого платника податку, – це саме той податковий орган, місцезнаходження (адреса) якого і являє дійсне місце, куди надходить (повинна надходити) інформація про доходи від платника податку (тобто і податкова декларація). Тільки це і має суттєве значення для платника податку, щоб зрозуміти, що таке «податкова адреса». А що стосується місць «постійного або переважного проживання платника податку» то воно надається Законами (використовується як елемент особливостей існуючого правового порядку) в державі для надання можливості платникам податку (в даному випадку) зареєструватися, як зазначено у ст. 5 Закону 320/94. А оскільки громадяни звертаються до найближчого (до місця свого проживання) податкового органу за реєстрацією платником ПДФО, то в такому органі вони й обслуговуються (там ведеться їх облік). Тобто місцезнаходження зазначеного (облікового) податкового органу і являє собою «місце податкової реєстрації» платника податку задля цілей Закону 889, а посилання на такий податковий орган слід вживати як на «податковий орган за місцем реєстрації платника податку».

До чого тут паспортний документ? Закони України не встановлюють обмежень (чи передумов) щодо місць звернень громадян до органів владних повноважень. Тому фізична особа може звернутися (для подання декларації) до будь-якого податкового органу України за місцем свого перебування в Україні. Паспорт тут потрібен лише для посвідчення особистості і, можливо, для засвідчення свого підпису в декларації, а не (як того бажають податківці) для перевірки запису реєстрації. Реєстрація (місця проживання) у паспорті може зовсім не співпадати з місцем проживання (чи переважного проживання) громадянина, а в деяких випадках і взагалі бути відсутньою.

Щодо вибору місця звернення та подання свідчень про доходи. Слід нагадати також, що у разі мого (вашого) особистого звернення до органу державної податкової служби не за своїм місцем проживання, моя заява (в т.ч. декларація) повинна бути обов'язково прийнятою та розглянутою (згідно статті 7 Закону 393 "Про звернення громадян"), і якщо питання, порушені в одержаному державним органом або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу державної податкової служби за місцем мого проживання, про що мені (як фізичній особі, яка подала звернення) повідомляється.

Незайвим буде також повідомити платників податку, що згідно підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 (Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами), прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Таким чином, норму із статті 67 КОНСТИТУЦІЇ (із врахуванням та усвідомленням інших норм цього ж документу, як основного Закону в державі, на базі якого видаються всі інші Закони) щодо обов’язку подання декларацій до податкового органу за місцем свого проживання, із поглядом на існуючий, встановлений стосовно податків в державі Законами, правовий порядок, я розумію так: законно-правовий варіант подання свідчень про дохід (декларації про дохід), враховуючи відсутність всіляких законних обмежень щодо вибору місця знаходження (проживання) громадянина – лише за місцем звернення, безпосередньо до канцелярії будь-якого податкового органу!; платник податку може виконати свій (такий) обов’язок в зручний для нього час або просто направити поштою свої відомості (декларацію); автор і відправник інформації – платник податку, а обробник і кінцевий отримувач свідчень (декларації) – податковий орган за місцем реєстрації платника податку.

 

Висновок
Отже, масове розповсюдження державними податковими органами такого міфу свідчить про суттєві проблеми в роботі державної податкової системи із заявами громадян і, зокрема із їхніми деклараціями, а взагалі – про відсутність усвідомлення про існуючий правовий порядок в державі. Насправді будь-який податковий орган зобов’язаний прийняти декларацію від будь-якого громадянина незалежно від місця його податкової реєстрації, і якщо його електронна система дозволяє (а на цю електронну систему, ми, платники податків, витратили десятки мільйоні гривень), ввести всі необхідні дані у себе, а якщо ні – переслати декларацію за місцем податкової адреси фізичної особи із повідомленням останньої про здійснену операцію. Це називається законний и цивілізований порядок, а нині діючий – незаконний і варварський...

Анатолій Донський, Петро ПАТЛАТИЙ

Наведемо відомі нам публікації цього міфу (далеко невичерпний перелік):

- відповіді, наприклад, на питання, підготовлені за сприяння Тетяни Добродій, начальника відділу розгляду звернень платників Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України (див. ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ із Актуальні запитання-відповіді щодо реалізації платником податку права на податковий кредит з веб-сайту ДПА України, з тематичного випуску «Декларування доходів громадян» “Віснику податкової служби України”, датовані станом на лютий/березень 2008р., та з Переліку роз’яснень у вигляді додатку до листа ДПА України від 13.08.07р. №9813/5/17-0716 в Міністерство освіти та науки України);
- будь-які відповіді на тотожні питання, яких ви знайдете безліч самостійно;
- (опосереднено) податкове роз’яснення від Департаменту оподаткування фізичних осіб «Податковий кредит для фізичних осіб» з офіційного веб-сайту ДПА України, датовано 01.02.2008р.;
- матеріали на допомогу платникам податку «Декларування доходів громадян за 2006 рік» (Київ, 2007 рік) та «Декларування доходів громадян у запитаннях та відповідях» (Київ, 2008 рік) від Департаменту масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян та Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України з офіційного сайту ДПА України, опубліковано станом на початок 2008р. (БРОШУРИ);
- податкове роз’яснення від ДПА України № 2732/7/29-3017 від 12.02.2007р. «Про обслуговування громадян не за місцем їх реєстрації».

Декларації про доходи держслужбовців є конфіденційними. 80% чиновників декларують доходи неправдиво

Судді не повинні щорічно звітуватися перед громадянами та державою щодо своїх доходів та майна

Українці зобов’язані подавати декларацію про доходи та майно, але не про доходи, майно та витрати

БІЛЬШЕ ОДНОГО ПРИМІРНИКА БЛАНКУ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО ДОХОДИ В ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЯХ НЕ ДАЮТЬ

НЕ УСІ ГРОМАДЯНИ ЩОРІЧНО ПОДАЮТЬ ДО ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЙ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО СВІЙ МАЙНОВИЙ СТАН ТА ДОХОДИ ЗА МИНУЛИЙ РІК

ЗАМІСТЬ ОДНІЄЇ ФОРМИ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЇХ ІСНУЄ АЖ 7 ВИДІВ. ОСНОВНУ ДЕКЛАРАЦІЮ З ДОХОДІВ НІЯК НЕ МОЖУТЬ ОНОВИТИ ПІСЛЯ 2004 РОКУ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                   12.02.2007  N 2732/7/29-3017

 

                                      Державним податковим

                                      адміністраціям у АР Крим,

                                      областях, містах Києві

                                      та Севастополі

 

                   Про обслуговування громадян

                    не за місцем їх реєстрації

У зв’язку з надходженням запиту Державної податкової адміністрації у м. Києві від 26.01.2007 N 309/8/29-210 щодо звернень громадян за інформацією про суми та/або джерела їх доходів до органів державної податкової служби не за своїм місцем проживання (реєстрації) і про подальші дії органів державної податкової служби у таких випадках Державна податкова адміністрація України у межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Законом України “Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів” зазначено, що реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Статтею 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, (далі — Закон N 1382) передбачено, що місце проживання фізичної особи в Україні підлягає реєстрації. Згідно зі статтею 6 Закону N 1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Статтею 15 Закону N 1382 зазначено, що особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 1.14 статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено поняття податкової адреси фізичної особи: місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством.

Відповідно до норм чинного законодавства інформація про доходи фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню, надходить до податкового органу за місцем проживання платника податку та до такого органу державної податкової служби платником податку подаються податкові декларації про доходи.

Статтею 5 Закону України “Про звернення громадян” (далі — Закон N 393) визначаються вимоги до звернення громадян, а саме: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Також, абзацом  третім  статті  7  Закону N 393 ( 393/96-ВР ) визначено,  що  якщо  питання,   порушені   в  одержаному  органом державної   влади,   місцевого   самоврядування,   підприємствами, установами,   організаціями   незалежно   від   форм    власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до  їх  повноважень,  воно  в  термін   не   більше   п'яти   днів пересилається  ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі,  про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі  якщо  звернення  не містить даних,  необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою,  воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Підсумовуючи викладене зазначимо, що фізичні особи повинні зареєструватися за своїм місцем проживання, і така реєстрація повинна бути відображена у їх паспорті.

За довідкою про свої доходи/джерела доходів фізична особа повинна звертатися особисто до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання з пред’явленням паспорта.

У разі звернення фізичної особи до органу державної податкової служби не за своїм місцем проживання, заява фізичної особи розглядається (абзац третій статті 7 Закону України “Про звернення громадян” і пересилається до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи, про що повідомляється особа, яка подала звернення. Відповідь на своє звернення особа отримає від органу державної податкової служби, який розглянув звернення.

При наданні громадянам інформації про доходи/джерела доходів слід звертати їх увагу на ту обставину, що надана інформація потребує обов’язкової перевірки у джерел виплати доходів.

Зобов’язую довести зазначене до підпорядкованих органів державної податкової служби.

Заступник Голови ДПА України                                                   Л.Боєнко

 ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_fiz/4_92.html