ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ОБ’ЄКТОМ ОПОДАТКУВАННЯ У СПАДКОЄМЦЯ, ЯКИЙ ОДЕРЖАВ У СПАДЩИНУ КОРПОРАТИВНІ ПРАВА (ЧАСТКУ У СТАТУТНОМУ ФОНДІ ТОВАРИСТВА), Є ВАРТІСТЬ ТАКОЇ ЧАСТКИ, ВИЗНАЧЕНА ТОВАРИСТВОМ НА ДЕНЬ СМЕРТІ СПАДКОДАВЦЯ, А НЕ РИНКОВА ЧИ ПРОФЕСІЙНА ОЦІНКА

Відповідно до частини “в” пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону від 22 травня 2003 року N 889 “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон) оподаткуванню за ставкою 13% на період 2004-2006 роки і далі за ставкою 15% підлягає вартість об’єктів комерційної власності, в т.ч. корпоративних та майнових прав, успадкованих будь-якими спадкоємцями, незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем. Підпункт "в" п. 13.1 статті 13 Закону відносить о об'єкт комерційної власності цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальну (промислову) власність або право на отримання доходу за нею. Таким чином всі акції та частки в товариством з обмеженою та іншою відповідальністю належать до об’єктів комерційної власності.

Згідно із ст. 13 Закону України від 19 вересня 1991 року N 1576-XII “Про господарські товариства” частку учасника та засновника у статутному фонді становить вклад, оцінений у гривнях. Порядок   оцінки  вкладів  визначається  в  установчих  документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Що ж передбачено іншим законодавством України ? А воно містить цікаві речі. Зокрема профільний Закон України від 12.07.2001 р. №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі – Закон про оцінку майна) у ст. 7 передбачає обов'язкове проведення оцінки майна професійними оцінщиками у випадках:

створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

оподаткування майна згідно з законом;

визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Нас, звісно цікавить така підстава, як “оподаткування майна згідно з законом”. Здавалося би, успадкування комерційної власності повністю підпадає під “оподаткування майна згідно з законом”. Тобто ніби виникає колізія між нормами ст. 13 Закону України від 19 вересня 1991 року N 1576-XII “Про господарські товариства”, яка передбачає, що порядок   оцінки  вкладів  визначається  в  установчих  документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України., та ст. 7 Закону про оцінку майна щодо обов’язковості професійної оцінки  щодо оподаткування майна згідно з законом.  Насправді конфлікту немає, має виконуватися Закону про оцінку майна. По-перше, це профільний (спеціалізований) Закон з питань оцінки, по-друге, він набув чинності після Закону про господарські товариства. Щоправда з 1 січня 2004 року діє Господарський кодекс, який у частині другій ст. 86 також передбачає, що вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом. Але Законом про оцінку майна передбачено як раз це інше, тому і за Господарським кодексом має виконуватися саме він …

Але ДПАУ наразі висловлює думку на користь спадкоємців ! В Листі від 08.06.2006  N 3269/Н/17-0715 “Про розгляд листа” вона говорить про те, що об’єктом оподаткування у спадкоємця, який одержав у спадщину корпоративні права (частку у статутному фонді товариства), є вартість такої частки, визначена товариством на день смерті спадкодавця (засновника, учасника). А не вартість комерційної власності, визначена професійним оцінювачем… Це дає легальний шлях оптимізації успадкування об’єктів комерційної власності, вартість яких з моменту внесення в статутні фонди спадкодавцем і до моменту його смерті суттєво зросла. Для цього спадкоємцю часток в ТзОВ чи акцій бажано отримати податкове роз’яснення аналогічного змісту, як в Листі від 08.06.2006  N 3269/Н/17-0715 “Про розгляд листа”, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи про доходи до 1 квітня наступного року, дочекатися надходження податкового повідомлення, і сплатити лише 13% від первинної, а не ринкової вартості об’єкта успадкованої комерційної власності. Де взяти кошти на сплату цієї суми. Наприклад, можна продати частку цієї комерційної власності ще до подання декларації.

А головне, ДПАУ не винна в такій ситуації. Вона просто не може вимагати поголовної професійної оцінки успадкованої комерційної власності. Як це не дивно, але цього їй не дозволяє зробити той самий Закон про оцінку. Його частина перша статті 10 передбачає, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Але жоден Закон не передбачає, що спадкоємець чи податковий орган обов’язково має ставати замовником оцінки успадкованого. А ухвалу суду про оцінку просто так не отримаєш, адже для цього теж слід мати законодавчі підстави, крім того ДПАУ не має можливості судитися і з кожним спадкоємцем. ДПАУ проводить лише попередню оцінку безхазяйного майна, яка проводиться відповідно до пункту 8 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N 1340. А ця оцінка є попередньою тому, що реальну ціну встановлює аукціон чи біржа. А в наших умовах нерозвинутості фондового ринку навіть професійна оцінка акцій є хиткою, а точно оцінити вартість частки в ТзОВ взагалі важкувато. Тому ДПАУ і обирає синицю в руках (оподаткування комерційної власності за вартістю, визначеною товариством), аніж журавель в небі (оподаткування за професійною оцінкою).

Віталій МОСЕЙЧУК

 

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                   08.06.2006  N 3269/Н/17-0715

    Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України розглянула лист з питань оцінки одержаних у спадщину корпоративних прав і повідомляє.

Порядок оподаткування одержуваних громадянами у спадщину об’єктів визначено статтею 13 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон).

Об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на об’єкти нерухомого майна, об’єкти рухомого майна; об’єкти комерційної власності; суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного страхування, пенсійного вкладу; кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Відповідно до частини “в” пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону оподаткуванню за ставкою п. 7.1 ст. 1 Закону (13% на період 2004-2006 роки) підлягає вартість об’єктів комерційної власності, в т.ч. корпоративних та майнових прав, успадкованих будь-якими спадкоємцями, незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем.

Відповідно до статей 54 та 55 Закону України від 19 вересня 1991 року N 1576-XII “Про господарські товариства” (далі — Закон N 1576) у зв’язку зі смертю громадянина — учасника товариства правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства або на одержання у грошовій або натуральній формі частки у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника, тобто виплаті їм підлягає вартість частини майна товариства, пропорційна частці спадкодавця у статутному фонді. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно із ст. 13 Закону N 1576 частку учасника та засновника у статутному фонді становить вклад, оцінений у гривнях. Порядок   оцінки  вкладів  визначається  в  установчих  документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру (ст. 16 Закону N 1576). Збільшення або зменшення розміру статутного фонду залежить від наслідків господарської діяльності, а також від внесення до нього (вилучення з нього) додаткових вкладів засновників і учасників.

Таким чином, об’єктом оподаткування у спадкоємця, який одержав у спадщину корпоративні права (частку у статутному фонді товариства), є вартість такої частки, визначена товариством на день смерті спадкодавця (засновника, учасника).

Заступник голови                                                С.Лекарь

     ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_fiz/4_55.html