ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

НА ДУМКУ ДПАУ ПІДПРИЄМСТВО,  ЯКЕ  КУПУЄ  У  ФІЗОСОБИ-НЕРЕЗИДЕНТА АКЦІЇ, ПОВИННО ВИКОНАТИ ФУНКЦІЇ ПОДАТКОВОГО АГЕНТА ТА ОДРАЗУ УТРИМАТИ ПОДАТОК З ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРИБУТКУ

Закон про податок з доходів фізичних осіб передбачає лише один випадок (виключення) щодо ситуації, коли підприємство стає податковим агентом щодо доходів фізичних осіб від операцій з інвестиційними активами. Цей випадок обумовлено в підпункті 9.6.9 Закону про податок з доходів фізичних осіб, який говорить, що платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом. Конструкція “має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента” говорить про те, що якщо договору про податкове агентство немає, то навіть професійний торговець цінними паперами не говорячи вже про непрофесійного, не є податковим агентом щодо доходів від операцій з інвестиційним активами. Завдяки цьому інвестиційний дохід не знаходить, як правило, своє відображення у ф.№1ДФ.

В цьому випадку фізособа власноруч веде облік своїх доходів та витрат самостійно як цього вимагає підпункт 9.6.1 Закону про податок з доходів. Такий облік ведеться з урахуванням норм наказу ДПАУ від 16.10.2003 р. N 490 “Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу”. Крім того така фізична особа повинна задекларувати свої оподатковувані інвестиційні доходи. Але якщо платник податку здійснював операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торгівця цінними паперами, уклавши з таким торгівцем договір щодо виконання ним функцій податкового агента, то його обов’язок щодо подання річної декларації вважається виконаним, тобто він звільняється від подання декларації та сплати податку з одержаного інвестиційного прибутку.

Але в Листі від 16.06.2006 р. N 3389/Г/17-0715 ДПАУ говорить, що підприємство, яке купує у нерезидента акції (цінні папери), повинно виконати всі функції податкового агента, визначені у п. 1.15 ст. 1 Закону, по відношенню до виплачених нерезиденту доходів. Тобто утримати податок з інвестиційного прибутку, який утворився у платника податку — нерезидента у зв’язку з даною операцією продажу цінних паперів. Податковий агент у даному випадку, зокрема, зобов’язаний розрахувати інвестиційний прибуток такому нерезиденту на підставі пред’явлених документів, що підтверджують витрати на попереднє придбання цих цінних паперів, та утримати з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.3 ст. 7. Закону (26% до 01.01.2007 року).

Виходить, що купівля у нерезидента інвестиційних активів змушує підприємство ставати податковим агентом, а купівля у резидента – ні ? Це принаймні нелогічно, оскільки статус податкового агента не залежить від резидентства фізичної особи. Адже нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, також є платником податку з доходів фізичних осіб в Україні (підпункт 2.1 Закону про доходи).

Якщо припустити, що ДПАУ права, то як в такому випадку має виконуватися підпункт 9.6.6 Закону про доходи, який передбачає, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року ?

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Тобто інвестиційний прибуток визначається не при здійсненні кожної пари операції купівлі-продажу інвестиційних активів (як хоче зробити ДПАУ для нерезидентів), а за наслідками звітного року !

Таким чином ситуація склалася так, що якщо доводиться купувати акції у нерезидента, то ліпше в ланцюг угод вставити пересічну фізичну особу-резидента (не підприємця), яка спочатку купить акції у нерезидента, а потім за таку само ціну продасть їх юридичній особі. В цьому випадку юридична особа гарантовано не є податковим агентом, та не повинна нічого утримувати та подавати ф.№1ДФ. Крім того в цьому випадку гарантовано працює неоподатковуваний мінімум інвестиційного доходу, який гарантовано підпунктом “а” підпункту 9.6.8 Закону про доходи, який говорить, що не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (обмеження суми для застосування податкової соціальної пільги). Тобто інвестиційний дохід в розмірі, який дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, не оподатковується (в 2006 році – 680 грн.). Тобто ціну викупу пакету акцій у фізичної особи - резидента можна збільшити на 680 гривень (порівняно із ціною закупівлі акцій у нерезидента) і податків з цього перевищення не буде, а посередник отримає своєрідну неоподатковувану премію.

Віталій МОСЕЙЧУК

 

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                   16.06.2006  N 3389/Г/17-0715

                        Про розгляд листа

                             (витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула лист і повідомляє.

Оподаткування доходів, одержаних від продажу акцій (інвестиційних прибутків), регламентується п. 9.6 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон), згідно із якою облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Платник податку, в т.ч. нерезидент, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента (пп. 9.6.9 п. 9.6 ст. 9 Закону.

Разом з тим цінні папери (у т.ч. акції) як об’єкт оподаткування відносяться до рухомого майна (згідно із п. 1.18 ст. 1 Закону рухоме майно — це все майно, відмінне від нерухомого).

Відповідно до ст. 12 Закону, яка регламентує оподаткування рухомого майна, якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Таким чином, підприємство, яке купує у нерезидента акції (цінні папери), повинно виконати всі функції податкового агента, визначені у п. 1.15 ст. 1 Закону, по відношенню до виплачених нерезиденту доходів, тобто утримати податок з інвестиційного прибутку, який утворився у платника податку — нерезидента у зв’язку з даною операцією продажу цінних паперів. Податковий агент у даному випадку, зокрема, зобов’язаний розрахувати інвестиційний прибуток такому нерезиденту на підставі пред’явлених документів, що підтверджують витрати на попереднє придбання цих цінних паперів, та утримати з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.3 ст. 7. Закону (26% до 01.01.2007 року).

Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11 ст. 9 Закону, згідно із пп. 9.11.1 якого доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

     <...>

 Заступник голови                                         С.Лекарь

    ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_fiz/4_53.html