ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Відповідно до п. 12.2 ст. 12 Закону України від 22.05.2003 № 889 “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) при продажу об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати податку з доходів фізичних осіб, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу, що сплачується за нотаріальне посвідчення державною нотаріальною конторою договору купівлі-продажу.

Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 64) довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, тобто не передбачає перехід права власності на об’єкт, що відчужується.

За договором купівлі-продажу (ст. 224 ЦКУ) продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму, тобто оформляється перехід права власності.

При передачі права користування та розпорядження транспортним засобом фізичною особою-власником транспортного засобу (довірителем) на підставі доручення іншій особі, право власності на транспортний засіб залишається незмінним, тобто не здійснюється відчуження майна і право розпорядження власністю (транспортним засобом) залишається за довірителем-власником.

Отже, безпосередньо при посвідченні довіреності на право користування та розпорядження майном (транспортним засобом), не виникає обставин, які тягнуть оподаткування, тому немає і об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Однак згідно з п. 1.2. ст. 1 Закону, якщо майно платника податку передається іншій особі за довіреністю, умови якої передбачають право такої (іншої) особи продати майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності, то у таких випадках звичайна вартість майна, що передається, включатиметься до доходу платника податку з метою оподаткування. Але справа в тому, що доручення на будь-яку людину можна виписати без згоди цієї людини, а тому без згоди людини на отримання майна її можуть оподаткувати.

У разі якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то сума таких коштів не включатиметься до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного, але процедуру цього виключення ніде не передбачено. Щоправда ДПАУ чомусь вважає, що лише позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включатиметься до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду. На наш погляд у довірителя має оподатковуватися в такому разі вся сума доходу.