ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ЄДИНОГО ТА ФІКСОВАНОГО ПОДАТКІВ

ДПАУ вважає, що платники єдиного податку за ставкою 10 відсотків при отриманні послуг від нерезидента, який не має постійного представництва на території України, не повинні реєструватися як платники ПДВ, але зобов’язані нараховувати ПДВ на вартість таких отриманих послуг і перерахувати його до бюджету

ДПАУ в Листі від 03.06.2008 р. № 5273/6/16-1515-26 “Щодо необхідності сплати податку на додану вартість з окремих видів послуг при отриманні їх від нерезидента платником єдиного податку” вважає, що платники єдиного податку за ставкою 10 відсотків при отриманні послуг від нерезидента, який не має постійного представництва на території України, не повинні реєструватися як платники податку на додану вартість, але зобов’язані нараховувати податок на додану вартість на вартість таких отриманих послуг і перерахувати його до бюджету.

Ще якось можна зрозуміти нарахування ПДВ при імпорті товарів та послуг платником єдиного податку, але при отриманні послуг на Україні від нерезидента без постійного представництва на Україні досить важко.

Спробуємо розглянути цю ситуацію. По-перше, розглянемо питання чи може нерезидент надавати послуги без створення постійного представництва, скажимо через тимчасове представництво.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Міністерство економіки України здійснює реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України. Ця стаття передбачає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність. Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

На виконання вищезазначеного Закону Міністерством розроблено Інструкцію про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, яка затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.96 N 30 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.01.96 р. за N 34/1059. Ця Інструкція в пункті 2 говорить, що іноземний суб’єкт господарської діяльності, що бажає відкрити представництво без наміру здійснення господарської діяльності на території України, подає до Міністерства економіки України для реєстрації пакет  документів. Таким чином якщо нема наміру здійснення господарської діяльності, то від такого нерезидента, навіть зареєстрованого, на території України послуги отримувати буде м’яко кажучи протизаконно. Але ПДВ з протизаконної діяльності все одно є.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 N 970 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 631” встановлено розмір плати, що стягується Міністерством економіки України за реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, у сумі 2500 доларів США.

У випадку здійснення представництвом нерезидента господарської діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку, такі суб’єкти повинні реєструватись як платники податку на прибуток згідно з Положенням про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.98 N 23. Тобто ДПАУ одержує і податок на прибуток з представництв нерезидентів, які зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності на території України. І це при тому, що представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України.

Крім того Міністерство економіки не поділяє представництва нерезидентів на постійні та тимчасові. Ці “постійні” представництва нерезидентів видумала ДПАУ (чому це вони постійні, якщо все у цьому світі досить тимчасове, тим більше у сфері бізнесу).

Таким чином діяльність нерезидентів на території України без реєстрації представництв протизаконна, і навіть з реєстрацією представництв вони формально не можуть здійснювати таку діяльність, хоча їх і реєструють платниками податку на прибуток.

По-друге, відповідно до загального правила щодо визначення місця поставки послуг, встановленого пунктом 6.5 статті 6 Закону про ПДВ, місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована як платник цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом — місце розташування його представництва, а за відсутності такого — місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого — місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. Таким чином у разі відсутності представництва нерезидента України будь-який споживач їхніх послуг ніби стає податковим агентом з ПДВ, навіть пересічна фізична особа, а не лише платник єдиного податку. Але проблема в тому, що Закон про ПДВ не передбачає декларування ПДВ податковими агентами з ПДВ, а тому не відбувається узгодження податкових зобов’язань. Ситуація подібна з податком з доходів фізичних осіб, але там при неутриманні податковим агентом податку в дію вступає підпункт 17.1.9 Закону №2181, за яким у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу). Для єдинників-покупців послуг від незареєстрованих нерезидентів цей пункт не діє, оскільки вони не є продавцями, а є покупцями. Таким чином у ДПАУ немає законодавчих підстав штрафувати за неутримання ПДВ при купівлі послуг від нерезидентів, а покупці цих послуг не повинні декларувати відповідний ПДВ, відсутній і механізм сплати такого ПДВ. Таким чином покупці таких послуг можуть його нарахувати, але тримати у себе у якості безкоштовного ресурсу до законодавчих роз’яснень цих питань протягом 1095 днів. А потім це стане подарунком від держави.

Віталій МОСЕЙЧУК

При поставці послуг від нерезидента від вас вимагатимуть сплатити ще і ПДВ, навіть якщо ви неплатник ПДВ

Запроваджено штраф за невірне неотримане відшкодування ПДВ

Ввезення активів як внесків до статутного фонду оподатковується на митниці  ПДВ до початку діяльності підприємства

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

                 03.06.2008  N 5273/6/16-1515-26

Державна податкова адміністрація України розглянула лист Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 11.12.2007 р. N 286 щодо необхідності сплати податку на додану вартість з окремих видів послуг при отриманні їх від нерезидента платником єдиного податку за ставкою 10% і повідомляє.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі — Закон) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, незалежно від того, ким (резидентом чи нерезидентом) такі послуги поставляються.

Відповідно до загального правила щодо визначення місця поставки послуг, встановленого пунктом 6.5 статті 6 Закону, місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована як платник цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом — місце розташування його представництва, а за відсутності такого — місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого — місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Винятки із загального правила становлять операції з надання послуг особливого виду, для визначення місця поставки яких встановлено окремі правила.

Отже, отримання від нерезидента послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 10.1 статті 10 Закону визначено, що і особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону, а у разі надання послуг нерезидентом — його постійне представництво, а за відсутності такого — особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість.

Враховуючи зазначені норми законодавства, платники єдиного податку за ставкою 10 відсотків при отриманні послуг від нерезидента, який не має постійного представництва на території України, не повинні реєструватися як платники податку на додану вартість, але зобов’язані нараховувати податок на додану вартість на вартість таких отриманих послуг і перерахувати його до бюджету.

Заступник Голови С.Чекашкін

 
Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax_edin/4_39.html

[an error occurred while processing this directive]

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.