ЯК ВИРІШУЄТЬСЯ ПРОБЛЕМА ПЕРЕВИЩЕННЯ ОБСЯГУ ВИРУЧКИ У ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ПОДАТКУІноді юридичні особи-платники єдиного податку та фізичні особи-підприємців наприкінці року стикаються з проблемою перевищення обсягу виручки в 1 млн.грн. та 500 тис. грн. відповідно. Перевищення цієї межі виручки викличе позбавлення статусу платника єдиного податку в наступному календарному році. Які методи виходу з такої ситуації ? По-перше, юридичні особи шукають та реєструють “своїх” підприємців на єдиному податку, які викуповують у них продукцію за низькими цінами, а реалізують за справедливими. А потім віддають готівку юридичній особі. Це незаконно, і цим юридична особа порушує як Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі – Указ) так і законодавство про касові операції. Підприємцям на єдиному податку також доводиться реалізовувати надлишок продукції через подібних підприємців, які не досягли граничних меж виручки. Але потім знову проводиться незаконна передача чорного налу. Як зробити цю операцію законною ? Відповідно до ст. 1 Указу суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами. Однак юридичні особи –платники єдиного податку не позбавлені права отримувати та надавати позики, в тому числі товарні. Схема виходу із ситуації перевищення граничної межі виручки можуть бути такими. 1 – отримання грошової позики від покупця, відвантаження продукції в позику, та наступне взаємне погашення позик. 2 – отримання товарної позики щодо необхідних товарів, видача покупцю товарної позики, які взаємно погашають в наступному році. Перший спосіб здається більш принадливим. Але якщо Держпідприємництво і вважає, що зворотна (поворотна) фінансова допомога повинна бути повернена платником єдиного податку позикодавцю у повному обсязі, а тому вона не може вважатись ані доходом підприємця — платника єдиного податку, ані виручкою від реалізації, а тому не оподатковується єдиним податком (Лист Держпідприємництва від 28.10.2004 р. № 7489 “Щодо оподаткування та обліку сум зворотної фінансової допомоги, що надійшла на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності”). То ДПАУ вважає, що підприємства для оподаткування єдиним податком враховують всі надходження, отримані на їх розрахункові рахунки та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації (Лист ДПАУ від 27.06.2000 р. № 8921/7/15-1317 “Про застосування окремих норм Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"). Тому отримання позикових коштів від покупця з наступним відвантаженням продукції для платників єдиного податку викликає збільшення виручки або спір з податковими органами. Другий спосіб є більш безпечним. Як гарантію наступної оплати продукції продавець може отримати від покупця товарну позику у вигляді необхідної сировини, матеріалів, комплектуючих (цю позику можна і не отримувати при довірі або наявності гарантій). Отримана товарна позика не обліковується на поточному рахунку, а тому ніяким чином не враховується в обсяг виручки від реалізації. Потім продавець відвантажує продукцію у вигляді своєї товарної позики продавцю. В наступному році проводиться взаємне погашення наданих товарних позик грішми. Це збільшує обсяги реалізації наступного року, але залишає за підприємством право щодо застосування спрощеної системи оподаткування. Отримані товарні позики не оподатковуються протягом терміну позовної давності (для внутрішніх операцій – 3 роки), а далі цікавіше - ДПАУ в Листі від 23.06.2006 № 6904/6/15-0416 висловилася про те, що до бази оподаткування єдиним податком потрібно включати всі надходження на розрахунковий рахунок або в касу, включаючи позареалізаційні доходи з урахуванням кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності. ДПАУ на виконання статті 4 Указу прийняла Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затверджений наказом від 12.10.1999 року N 554, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 року за N 713/4006. У пункті 5 Порядку вказано, що у графі 5 “Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, , а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств"). Але базу оподаткування визначає абз. 5 п. 1 Указу № 727: це «сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)». У разі спору з податківцями слід посилатися на Указ № 727 і постанову ВГСУ від 23.06.2005 р. у справі № 29/521а. У ній судді підтвердили, що єдиний податок нараховується на суму виручки, отриману безпосередньо від реалізації продукції (робіт, послуг), а не на всі суми, отримані СПД на розрахунковий рахунок та в касу. Але це вже крайній випадок. Таким чином самий надійний спосіб не перевищення обсягу реалізації – це продаж своєї продукції через надання товарного кредиту з отриманням від покупця товарного кредиту у вигляді необхідної продавцю сировини та матеріалів. Віталій МОСЕЙЧУК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ 23.06.2006 N 6904/6/15-0416
Про окремі питання застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності Державна податкова адміністрація України розглянула лист редакції бухгалтерського тижневика “Дебет-Кредит” від 09.06.2006 р. N ДК 02-220 щодо застосування окремих положень Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (у редакції Указу від 28.06.99 р. N 746/99 (далі — Указ) і повідомляє таке. Відповідно до статті 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва. Згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі — Порядок), затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99 р. N 554 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.99 р. за N 713/4006, у дохідній частині Книги відображаються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб’єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. Згідно із Порядком до позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації відносяться суми, фактично отримані суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, затвердженим наказом ДПА України від 28.02.2003 р. N 98 (зі змінами та доповненнями), у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб’єкта малого підприємництва, яка підлягає оподаткуванню єдиним податком. Таким чином, платникам єдиного податку — юридичним особам для визначення бази оподаткування єдиним податком необхідно включати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб’єкта малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації з урахуванням кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, та виручку від іншої реалізації.
Перший заступник голови Г.Оперенко
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|