ВЕКСЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ЄДИНОПОДАТНИКА-ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПІД ПИТАННЯМДПАУ в Листі від 25.02.2003 р. №3162/7/17-0517 "Щодо операцій з векселями" висловлює думку, що юрособи, які перейшли на спрощену систему обкладення єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового. Тобто для юридичних осіб - платників єдиного податку, на думку ДПАУ, використання в розрахунках векселів призведе до втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування. Виникає запитання: а чи є розрахунок векселем взагалі розрахунком, зокрема в безготівковій формі? інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. №135, на це запитання відповідає позитивно. Зокрема, в її пункті 13 розділу I сказано: при здійсненні розрахунків (зрозуміло, безготівкових, оскільки інструкція стосується лише їх) можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді. Крім того, відповідно до пункту 14 Інструкції про безготівкові розрахунки, клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією інструкцією платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів. Тому обмежувати клієнтів банків, у т. ч. юридичних осіб - платників єдиного податку, у застосуванні вексельної форми розрахунків ДПА України не має права. Звідси випливає висновок, що думка ДПАУ про те, що вексельна форма розрахунків не належить ані до готівкової, ані до безготівкової, не є коректною. Водночас платники єдиного податку - фізичні особи можуть без проблем застосовувати при оплаті товарів та послуг векселі (до суми виручки в 500 тис. грн). Зауважимо, що в Листі від 15.05.2000 р. N 6562/7/15-1317 ДПАУ не заперечувала проти використання юрособами векселів, аби сума, на яку видано вексель, погашалася грошима, а не товаром. На жаль, НБУ в Листі від 03.10.2005 р. N 25-113/1566-9816, нічого толком не повідомив. Ніби розрахунок векселем – це не розрахунок. Ураховуючи викладене вище, суб'єкт малого підприємництва – платник єдиного податку не може одержувати вексель за реалізовані товари (роботи, послуги).
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ від 15.05.2000 р. №6562/7/15-1317 Про перехід на спрощену систему оподаткування ДПАУ розглянула лист ДПА в області щодо застосування окремих норм Указу Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (у редакції Указу від 28.06.99 р. №746/99) і роз'яснює. Згідно зі ст. 1 зазначеного Указу суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами. Відповідно до абзацу третього п. 1 частини II постанови КМУ і НБУ від 10.09.92 р. №528 «Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків» (зі змінами і доповненнями) векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, НБУ та комерційних банків України. Під час надходження коштів за виданий вексель у разі його погашення (реалізації) ця сума враховується при нарахуванні єдиного податку за датою надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) до каси суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо кошти за виданий вексель не будуть сплачуватися на розрахунковий рахунок або до каси суб'єкта малого підприємництва, а сума, на яку видано вексель, буде погашатися товаром, така операція вважається бартерною і не може застосовуватися при спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. У таких випадках суб'єкт малого підприємництва — платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування.
ЛИСТ від 03.10.2005 р. №25-113/1566-9816 Про вексельні розрахунки єдиноподатника Розглянувши <...> лист щодо надання роз'яснень, які стосуються законодавства про вексельний обіг, повідомляємо таке. Термін «безготівкові розрахунки», який наведено в пункті 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі — Інструкція), затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, вживається в такому значенні тільки в цій Інструкції. Інструкцією встановлено правила використання під час здійснення розрахункових операцій платіжних інструментів, перелік яких наведено в пункті 1.13 Інструкції. Вексель до цього переліку не входить. Таким чином, використання векселів регулюється не зазначеною Інструкцією, а законодавством України, у тому числі іншими нормативно-правовими актами Національного банку України. Згідно зі статтею 21 Закону України від 18.06.91 р. №1201-XII «Про цінні папери і фондову біржу» вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Відповідно до статті 4 Закону України від 05.04.2001 р. №2374-III «Про обіг векселів в Україні» (далі — Закон) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Разом з тим маємо зазначити, що вищезазначеним Законом (стаття 6) та пунктом 3.3 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 р. №508, встановлено, що платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Одночасно повідомляємо, що тлумачення норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого бізнесу» не відносяться до компетенції Національного банку України, а порядок застосування чинного законодавства про цінні папери, відповідно до статей 5 та 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», роз'яснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ від 25.02.2003 р. №3162/7/17-0517 ДПА України розглянула питання, викладене у листі, і повідомляє. Згідно з Указом Президента України від 28.06.99 р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» СПД — фізособи мають можливість перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням способу оподаткування одержаних доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку, при додержанні ними умов, визначених ст. 1 Указу, зокрема, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізосіб встановлюється місцевими радами за місцем їх держреєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності, і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності фізособи — СПД, тобто від розміру чистого доходу за умови, що обсяг виручки платника єдиного податку не перевищує 500 тис. грн. на календарний рік. Згідно із ст. 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Застережень щодо способу розрахунків, і зокрема із застосуванням векселів, для платників єдиного податку — фізичних осіб Указом не передбачено. Водночас СПД — юрособи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового. У разі порушення вимог ст. 1 Указу, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом календарного року 500 тис. грн, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), шляхом подання декларації про доходи за такий звітний період у порядку, встановленому Декретом КМУ від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» із відповідними змінами і доповненнями. Відповідно до Закону України від 05.04.2001 р. №2374-III «Про обіг векселів в Україні», котрий визначає особливості обігу векселів в Україні, і який полягає, зокрема, у здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності (ст. 4), видавати векселі (переказні або прості) можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|