Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА IV. МАРАЗМИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ

ДПС примушує ЖЕКи, які збирають сміття, платити екологічний податок

Якщо комунальне підприємство, що надає послуги із вивезення побутових відходів, безпосередньо здійснює розміщення (в даному випадку захоронення) відходів, воно є платником екологічного податку за розміщення відходів.

У випадку, коли комунальне підприємство передає зазначені відходи іншій організації (наприклад організації, що експлуатує полігон) для здійснення операції захоронення, експлуатуюча організація є платником екологічного податку за розміщення відходів.

Тобто саме той суб’єкт господарювання, що безпосередньо здійснює операцію розміщення відходів, повинен сплачувати екологічний податок за фактично розміщений (захоронений) обсяг відходів.

Об'єктом та базою оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів (пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Таким чином, комунальне підприємство (спеціалізоване підприємство), яке виконує послуги в частині збирання та вивозу побутових відходів (за умови, що не має власних об'єктів розміщення відходів) та у подальшому по договору передає їх для розміщення іншим власникам відходів, які здійснюють діяльність щодо видалення та утилізації відходів мають орендовані, власні звалища (полігони) не є платником екологічного податку до бюджету. Хоча ПКУ ця група осіб не визначена, що не є платником податку.

            В цьому випадку платником екологічного податку є суб'єкт господарювання, який безпосередньо здійснює розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (в т.ч. орендованих, власних звалищах (полігонах) тощо).

В листі від 04.08.2011 № 14364/07/10-11 Міністерством екології та природних ресурсів України зазначено, що основне призначення спеціально відведених місць чи об'єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження. Зазначені у листі місця тимчасового зберігання відходів, а саме контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.

Крім того, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в листі від 04.08.2011 р. N 7/12-8463 зазначило, що на цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.

Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, встановлено, що житлові масиви і внутрішньо дворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів; власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють їх розміщення. Але ДПАУ в Листі від 07.09.2011 р. N 24090/7/15-2117 вважає за інакше.

 

ВИСНОВОК:

Податковий кодекс України та Закон України «Про відходи» мають однакові визначення ключових понять у сфері поводження з відходами.

Головною відмінністю, яка існує між підходами податківців та нашою думкою (яка в свою чергу відповідає позиції Мінекології та Мінрегіонрозвитку та ЖКГ), є трактування визначення «розміщення відходів». Позиція ДПА, що викладена в литі від 07.09.2011 №24090/7/15-2117, ґрунтується на тому, що акумулювання (збір) відходів в сміттєвих баках – є тимчасовим зберіганням відходів, що є підставою для нарахування та сплати екологічного податку.

Профільні міністерства дотримуються позиції, що зберігання відходів в сміттєзбірних баках не потребує отримання дозволу спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами (яким є сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо).

Таким чином, не можна трактувати зберігання сміття в баках до їх вивезення до спеціально відведених місць чи об'єктів для подальшого зберігання, сортування або утилізації, як операцію, що є об’єктом оподаткування згідно вимог ПКУ.

Крім того, необхідно звернути увагу на об’єкт оподаткування : сміття утворюють мешканці, які сплачують за вивезення сміття на користь ЖЕКів; ЖЕК сплачує транспортній компанії за вивезення та утилізацію (захоронення) відходів (в собівартості послуг закладений екологічний податок); компанія перевізник сплачує за утилізацію чи захоронення відходів (в собівартості послуг закладений екологічний податок); компанія «власник полігону» сплачує екологічний податок.

Відповідно платниками є мешканці будинків (що утворюють відходи), а компанія «власник полігону» є податковим агентом щодо сплати екологічного податку.

Вимога щодо сплати екологічного податку ЖЕКами призводить до подвійного оподаткування самого об’єкту оподаткування (певної маси відходів), яка транзитом проходить від виробника (утворювача) до утилізатора (зберігача).

ЖЕКІ не є виробниками сміття (не підпадають під визначення п. 14.1.57 ПКУ);

ЖЕКІ не зберігають відходи у спеціально відведених місцях чи об’єктах що потребують дозволу уповноважених органів;

ЖЕКІ сплачують вартість послуг з перевезення та утилізації (захоронення) відходів іншим суб’єктам господарювання, у собівартість яких входить екологічний податок.

Дмитрий Локтев [diomen @ bigmir.net]

Налог за размещение отходов часто уплачивается дважды
 
В ПКУ відсутня норма, яка б забороняла подвійне оподаткування на митній території України
 
Проблему було вирішено в наказі ДПС №258 від 16 грудня 2011 року «Про затвердження 
Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за 
розміщення побутових відходів».

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

04.08.2011  N 14364/07/10-11

Міністерство екології та природних ресурсів розглянуло лист Мінрегіону від 28.07.2011 р. N 7/12-8274 стосовно спеціально відведених місць чи об’єктів для розміщення відходів та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема, суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів — це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Стаття 5 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відходи” :

розміщення відходів — зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;

спеціально відведені місця чи об’єкти — місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Статтею 23 Закону України “Про відходи” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища не віднесено питання надання вказаних дозволів. Таким чином, на цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.

Крім того, відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. N 3392-VI “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” такий документ не включено до переліку документів дозвільного характеру.

Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 р. N 1070, встановлено, що власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Тобто фактичного розміщення відходів власники та балансоутримувачі не здійснюють.

Основне призначення спеціально відведених місць чи об’єктів -

видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження.

Зазначені у листі місця тимчасового зберігання відходів, а саме контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів.

 

Перший заступник Міністра                                          М.Романов

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

07.09.2011  N 24090/7/15-2117

(Витяг)

     <...>Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі — Кодекс) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).

При цьому в умовах пункту 240.5 статті 240 Кодексу не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.

Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об’єктом та базою податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

     <...> Досліджуючи  терміни,  які  наявні  в підпункті 240.1.3 пункту 240.1  статті  240  Кодексу,  зазначимо,  що відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи":

- відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

При практичному застосуванні терміна “розміщення відходів” в умовах розділу VIII “Екологічний податок” Кодексу слід враховувати поняття “розміщення відходів — це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами” (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У зв’язку з цим обов’язком платника податку є обчислення, нарахування та сплата до бюджету екологічного податку, а також складання податкової звітності у разі наявності фактичних обсягів розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації чи видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів в умовах, визначених підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу.

Тобто у житлово-комунальних підприємств (ОСББ, ЖБК, ЖЕК) є об’єктом та базою щоквартального оподаткування відходи (в тому числі небезпечні відходи, побутові відходи, інші відходи, які утворилися у процесі діяльності та підлягають утилізації чи видаленню), що тимчасово розміщуються (зберігаються), незалежно від терміну, до їх передачі на утилізацію або розміщення іншому суб’єкту господарювання (комунальному або спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення відходів.

 

Перший заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступник Голови ДПА України О.Клименко

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

                     04.08.2011  N 7/12-8463

За результатами засідання робочої групи з питань розроблення роз’яснень “Про деякі питання оподаткування діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, управлінців та управлінських компаній у сфері житлово-комунального господарства” з питання обґрунтованості стягнення екологічного податку з балансоутримувачів житлових будинків, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо, яке відбулося у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 27.07.2011 р. за участю, зокрема, представників Міністерства фінансів та Державної податкової адміністрації, Мінрегіон опрацював з Мінприроди питання стягнення екологічного податку та повідомляє.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема, суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів — це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відходи” :

розміщення відходів — зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;

спеціально відведені місця чи об’єкти — місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

На цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.

Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 р. N 1070, встановлено, що житлові масиви і внутрішньо дворові території, дороги загального користування та інші об’єкти благоустрою населених пунктів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів; власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об’єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють їх розміщення.

Разом з цим направляємо копію листа Мінприроди від 04.08.2011 р. N 14364/07/10-11 та просимо терміново направити територіальним органам Державної податкової адміністрації роз’яснення щодо нарахування екологічного податку.

Перший заступник Міністра О.Аліпов

ДЕРЖАВНА  ПОДАТКОВА  СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

Н А К А З

 

16. 12. 2011 р.                                                                   №  258

 

 

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів

 

Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів (додається).

 

2. Департаменту оподаткування юридичних осіб (Любченко О.М.) наказ у триденний термін від дня реєстрації передати до Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.

 

3. Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (Семченко О.В.) наказ у десятиденний термін від дня реєстрації довести до відома платників податків через засоби масової інформації та розмістити на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України у мережі Інтернет.

 

4. Головам комісій з проведення реорганізації державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій.

 

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Лекаря С.І.

 

 

 

Голова                                                                                                                                                    О.В. Клименко

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ ДПС України

16.12.2011 №258 

 

 

Узагальнююча податкова консультація

щодо сплати екологічного податку, що справляється

за розміщення побутових відходів

 

 

В Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, вживаються такі скорочення:

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI – Кодекс;

Закон України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР „Про відходи” – Закон;

Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 452/2011, – Положення.

 

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів (включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників), під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).

Розміщення відходів – зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п.п.14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Побутові відходи – відходи, що утворюються у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення (Закон).

Спеціально відведені місця чи об'єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами (Закон).

Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до компетенції (ст. 22 Закону).

Видача дозволів на зберігання та видалення відходів у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку належить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях у сфері поводження з відходами (п. „р” ст. 23 Закону).

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері поводження з відходами є Міністерство екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення).

Відповідно до листа Мінприроди України від 06.12.11 № 23982/07/10-11 основне призначення спеціально відведених місць чи об’єктів – видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження, тобто проведення остаточних операцій видалення. Згідно із статтею 21 Закону рішення про відвід (відведення) земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об’єктів поводження з відходами приймають органи місцевого самоврядування, оскільки саме розміщення відходів є найбільш небезпечним фактором впливу на стан навколишнього природного середовища оточуючих земельних ділянок, зокрема ґрунтів.

Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів.

Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

 

 

 

Директор Департаменту

оподаткування юридичних осіб                                                                                                 О.М. Любченко

 

 ____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/tax_brud/4_11.html


Попередня статтяНаступна стаття



Notice: Undefined index: hiddenDir in /home/marazm/domains/marazm.org.ua/public_html/script/show_form.php on line 9

Notice: Undefined index: hiddenField in /home/marazm/domains/marazm.org.ua/public_html/script/show_form.php on line 10

Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2020. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"