КРИМІНАЛЬНІ СТРАШИЛКИ ЗАКОНУ №2181 СУПЕРЕЧАТЬ КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСУ УКРАЇНИПідпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон №2181, набув чинності в основній частині, в тому числі щодо статті 17, з 1 квітня 2001 року) передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону. Але Кримінальний кодекс України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року після основних статей Закону №2181, має більш гуманне відношення до платників податків, якім вперше загрожує кримінальна відповідальність. Тепер згідно статті 212 КК умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. А головне в тому, що Кримінальний кодекс містить у частині четвертій цієї статті 212 умову про те, що особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється при набутті законної сили рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності. Виходить так, що останнє речення підпункту 17.1.9 Закону №2181 протирічить частині четвертій статті 212 Кримінального кодексу України. Адже підпункт 17.1.9 говорить про те, що незважаючи на сплату податку, штрафу та пені, на платника податків невпинно чекає ще і кримінальна відповідальність. Але це не так для тих, хто ухилився та сплатив заборговане вперше... Нагадаємо, що кримінальне переслідування застосовується при несплаті податків на суму в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Оскільки для визначення розміру шкоди застосовується податкова соціальна пільга, яка в свою чергу, дорівнює 50% від мінімальної заробітної плати в 400 грн., тобто 200 грн., то стаття 212 може застосовуватися лише у разі навмисної несплати податків на суми від 200 тис. грн.. Останнє речення підпункту 17.1.9 Закону №2181 “криміналізує” платників податків, вводить їх у уявний безвихідь щодо незворотності покарання та жорстокості законодавства. У платника податків може сформулюватись думка – раз помилився, то все одно “посадять”, і не треба у такому разі ні сплачувати податок, ні штрафи, ні пеню, адже Закон № 2181 знайомий платникам податків більше, аніж Кримінальний Кодекс. Але слід знати про те, що оскільки Кримінальний кодекс набув чинності після Закону №2181, то перевагу мають його норми, і судять за його нормами, а не за нормами Закону №2181, а на останнє речення підпункту 17.1.9 Закону №2181 просто не варто звертати уваги. Віталій МОСЕЙЧУК ____________ Постійна адреса статті
в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax/4_91.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|