ЗБІР ДО ДЕРЖАВНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ФОНДУ ТРЕБА БУЛО НАРАХОВУВАТИ, АЛЕ НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО СПЛАЧУВАТИТри роки тривали суперечки на сторінках газет та у судових залах з цього приводу, надійшло багато звернень і до редакції Книги маразмів України. Але підприємці, врешті-решт, перемогли: цей збір можна не сплачувати. "Як це так не сплачувати?" - спитаєте ви. Щоб з'ясувати, чому так сталося, розглянемо докладно порядок сплати інноваційного збору. Немає строків сплати - немає самої сплати По-перше, статтею 11 Закону України від 17.02.2000 р. №1458-III "Про Державний бюджет України на 2000 рік" (далі - Закон про Держбюджет-2000, див. "Документи для роботи" №13/2000) встановлено, що з метою формування Державного інноваційного фонду суб'єкти підприємницької діяльності, які, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є платниками податку на прибуток підприємств, незалежно від форм власності сплачують до Державного бюджету України збір у розмірі 1 відсотка обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору. А Закон про Держбюджет-2000 визначив ставку збору, коло платників, проте таку істотну дрібницю, як строки сплати, не передбачив. Саме це і дає змогу не сплачувати інноваційний збір. Можливо, для когось це - дрібниця, однак для підприємств, які не мають коштів на власні інноваційні проекти, але змушені сплачувати інноваційний збір, це - рятівне коло. Річ у тому, що, відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. А закон строків сплати інноваційного збору не встановив - тож вини підприємців тут немає. Доказовим також є факт, що абзацом п'ятим пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №774 "Про заходи щодо організації виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" було доручено Міністерству фінансів разом з Міністерством економіки, Державною податковою адміністрацією, Фондом державного майна в установленому порядку подати узгоджений проект законодавчого акта про внесення доповнень до порядку сплати дивідендів, нарахованих на акції, що належать державі, а також встановлення терміну сплати та подання органам податкової служби розрахунків за зборами до Державного інноваційного фонду. Однак цього не зроблено. Нарахований інноваційний збір ніколи не стане недоїмкою і за нього не застосовуватимуть штрафні санкції Відповідно до частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. №8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", який податківці намагаються застосувати до неплатників інноваційного збору, після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені. Тож нарахований інноваційний збір ніколи не стане недоїмкою і за нього не застосовуватимуть штрафні санкції. По-друге, загалом строки сплати інноваційного збору було визначено (незаконно) абзацом другим пункту 2 Порядку обліку доходів та видатків Державного інноваційного фонду, затвердженого наказом Міннауки від 01.10.98 р. №258 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.98 р. за №668/3108. Нагадаємо зміст цього абзацу: "Підприємства, установи, організації - платники обов'язкового збору до Держіннофонду (далі - платники) подають установі банку, в якій вони обслуговуються, платіжні доручення на перерахування бюджетних надходжень на вищезазначені рахунки. Обов'язковий збір сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Платіжні доручення на перерахування коштів до Держіннофонду заповнюються з обов'язковим зазначенням коду бюджетної класифікації та символу звітності банку". З 18 січня 2000 року інноваційний збір можна не сплачувати, але треба продовжувати його нараховувати Але цей абзац спіткала важка доля (як і наказ загалом). Відповідно до рішення Вищого арбітражного суду від 18.01.2000 р. (справа №8/7), абзац другий пункту 2 Порядку обліку доходів та видатків Державного інноваційного фонду визнано недійсним. А висновком від 07.04.2000 р. №4/8 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" (див. "Документи для роботи" №32/2000, с. 58) Мін'юст скасував державну реєстрацію Порядку обліку доходів та видатків Державного інноваційного фонду. Таким чином, з 18 січня 2000 року інноваційний збір можна не сплачувати, але треба продовжувати його нараховувати, згідно з Законом про Держбюджет-2000. Фонд ліквідовано - як можна сплачувати до нього внески По-третє, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2000 р. №654 "Про утворення Української державної інноваційної компанії" скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 06.08.98 р. №1242 "Про затвердження Порядку формування та використання коштів Державного інноваційного фонду", а сам Державний інноваційний фонд ліквідовано, відповідно до Указу Президента України від 15.12.99 р. №1573 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (див. "Документи для роботи" №52/99). І тоді ж постало запитання: як можна сплачувати збір до неіснуючого фонду? Це виглядає так само безглуздо, як продовжувати сплачувати податки до бюджету СРСР. По-четверте. Інноваційний збір треба нараховувати і його можуть стягнути заднім числом. Річ у тому, що, відповідно до Рішення Конституційний Суду від 09.02.99 р. №1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)", якщо в нормативно-правовому акті буде вказано про його зворотну силу, то він буде чинним щодо юридичних осіб, які і є платниками інноваційного збору. Тому можна припустити майже фантастичну ситуацію, що з'явиться Закон, який регламентуватиме строки сплати збору до Державного інноваційного фонду і матиме зворотну силу, і доведеться цей збір сплачувати... А поки що збір до Державного інноваційного фонду залишається, як це не дивно, добровільним платежем. А якщо справа дійде до суду (у переважній більшості випадків так воно і буде), то в цій статті досить аргументів, які дозволяють не лише довести свою правоту перед податківцями, але і стягнути моральні збитки за вимогу сплачувати законодавчо не врегульовані платежі та втрачений прибуток, а також збитки за відволікання від роботи. А посилання ДПА України на Порядок формування і використання спеціального фонду позабюджетних коштів цільового призначення, який затверджено Мінфіном, Мінекономіки та Комітетом з науково-технічного прогресу при Кабінеті Міністрів України від 21.02.2000 р. №12-02; 57-86/37; 1-8/176, в якому нібито наказано сплачувати інноваційний збір не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, є некоректними, адже згідно з пунктом 3 частини 1 статті 9 платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у терміни, встановлені ЗАКОНАМИ, а не всілякими наказами, порядками та положеннями. А відповідно до частини другої статті 4 Арбітражного процесуального кодексу, арбітражний суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. По-п'яте, формально можна довести незаконність встановлення механізму справляння інноваційного збору в Законі про Держбюджет-2000. Адже, відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування", зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Якщо ставка інноваційного збору порівняно з 1999 роком змінена не була, то твердження, що механізм справляння інноваційного збору було встановлено Законом про Держбюджет-2000 в статті 11 (ставка, база оподаткування, суб'єкти оподаткування, звільнення від оподаткування), заперечень не викликає (щоправда, без строків сплати). Але ж встановлення механізму будь-яким законом про держбюджет, в тому числі і Законом про Держбюджет-2000, є незаконним. Тому інноваційний збір фактично є поза законом. P.S. На думку редакції, сплачувати чи не сплачувати збір до Інноваційного фонду - добровільна справа підприємців, але ризик у тому, що податківці цей збір нікому не подарують. На щастя, з 2001 році збору до Державного інноваційного фонду вже немає. Уряд зрозумів неефективність цього збору та небажання підприємців витрачати гроші на будь-що, окрім інвестицій, і в Державному бюджеті на 2001 рік інноваційного збору вже не передбачено. ____________ Постійна адреса статті
в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax/4_85.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|