ОБЧИСЛЕННЯ ЗБОРУ ЗА ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНІ РОБОТИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РОБІТ ЗА ВЛАСНІ КОШТИ ПОЧИНАЮЄТЬСЯ З ТОГО КВАРТАЛУ, В ЯКОМУ БУЛО ПОДАНО ДОВІДКУ МІНПРИРОДИ, А НЕ ТОДІ, КОЛИ ЗДІЙСНЕНО ВИТРАТИ. ОБСЯГИ ВЛАСНИХ ВИТРАТ НЕ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІР ЗБОРУВідповідно до пункту 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 115 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння” (далі – Порядок), збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. За пунктом 2 цього Порядку збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази (важко зрозуміти, чому на розвиток, а не на розвідку, адже розвивати руду неможливо, а розвідати її можна). За пунктом 3 Порядку надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього заздалегідь передбачені коефіцієнти незалежно від реальної пропорції державних та власних коштів. Підставою для застосування коефіцієнта є довідка Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Але і тут надрокористувачів обдурюють, оскільки ДПАУ копія такої довідки подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується під час обчислення збору за геологорозвідувальні роботи починаючи з того кварталу, в якому її було подано. Тобто квартал, в якому витрати власних коштів реально відбулися в обрахунок збору не потрапляє ! І це не теперішній винахід ДПАУ, це ще було передбачено пунктом 5.4 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 N 105/309, зареєстрованим у Мін’юсті України 16.07.99 за N 474/3767. Крім того надрокористувачів чекає подвох при попутному видобутку. Відповідно до пункту 6 Порядку якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. Здавалося би коефіцієнт 0,2 мав би стосуватися нормативу відповідного виду попутних корисних копалин. А вже ж ! За пунктом 5.5 Інструкції якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2. Таким чином якщо збір за попутну сировину в п’ять разів менше, то надрокористувач програє, на щастя такого майже не буває. Але якщо одночасно йде видобуток залізної руди багатої або золоторудної сировини разом із цегельно-черепичною сировиною або сировиною для виготовлення цементу, то втрати стають реальними.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ 13.09.2006 N 10237/6/15-0816 Про збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджетуДержавна податкова адміністрація України розглянула лист щодо сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, і повідомляє наступне. Справляння збору за геологорозвідувальні роботи регламентується Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 115 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння” зі змінами та доповненнями (далі — Порядок N 115) та Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.99 N 105/309, зареєстрованим у Мін’юсті України 16.07.99 за N 474/3767 зі змінами та доповненнями (далі — Інструкція N 105/309). Відповідно до пункту 2.1 Інструкції N 105/309 ( z0474-99 ) платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах: раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння; з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння. Відповідно до пункту 4 Порядку N 115 ( 115-99-п ) надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти для родовищ, де виконано: - загальні й детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок держбюджету, а детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,6; - дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів — 0,6; - загальні й детальні пошукові роботи за рахунок держбюджету, а попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,4; - загальні пошукові роботи частково за рахунок держбюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів — 0,2. Оскільки товариство частково виконувало геологорозвідувальні роботи за рахунок власних коштів, то при обчисленні податкових зобов’язань по збору за геологорозвідувальні роботи воно повинно застосовувати один із вказаних коефіцієнтів. Підставою для застосування коефіцієнта є довідка Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Для її одержання надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду завірені копії документів, які підтверджують небюджетне фінансування виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторису витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр і 2-гр. Слід зауважити, що копія такої довідки подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується під час обчислення збору за геологорозвідувальні роботи починаючи з того кварталу, в якому її було подано. Зважаючи на викладене, пропонуємо звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України для одержання довідки про необхідність застосування коефіцієнта до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи при обчисленні податкових зобов’язань з цього збору. Заступник голови ДПА України Л.Боєнко ____________ Постійна адреса статті
в Інтернеті:
http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax/4_83.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|