Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА IV. МАРАЗМИ, НОВИНИ ПОДАТКІВ

КОМІТЕТ ВР УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДТРИМУЄ ТА ПІДТВЕРДЖУЄ ПОЗИЦІЮ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПРАВОМІРНОСТІ СТЯГНЕННЯ З ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ НЕПОДАТКОВИХ ДОХОДІВ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ № 2181

Прийняття Закону № 2181 було покликано, зокрема, сприяти покращенню і оптимізації робити податкових органів по виконанню покладених на них завдань. Поте, як свідчить практика, навіть благородні наміри можуть містити негативні моменти, які з часом даються взнаки... для податкових органів. Практика застосування судовими органами положень Закону № 2181 іноді йде не користь бюджету щодо неподаткових платежів при сплаті санкцій щодо РРО, неповернення валютної виручки, правил торгівлі алкоголем та тютюном.

До 1 квітня 2001 року діяв Декрет КМУ від 21 січня 1993 року № 8-93 „Про стягнення не внесених в строк податків та неподаткових платежів”, який поширював свою чинність як на стягнення податків, так і неподаткових платежів. Цей Декрет втратив силу із прийняттям Закону № 2181, проте виходячи із змісту Закону № 2181 його положення регулюють стягнення лише податкових платежів. Принаймні таку позицію в переважній більшості почали займати суди, котрі відмовляли податковим органам, коли останні намагалися стягувати з платників податків неподаткові платежі[1] в порядку, передбаченому Законом № 2181.

З цієї причини ДПА України вирішило шукати підтримки у комітеті ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності, який у відповідь видав лист від 10.12.2004р. № 06-10/10-1322. Цей лист фактично підтримує та підтверджує позицію органів податкової служби щодо правомірності стягнення з платників податків неподаткових доходів шляхом застосування механізмів, передбачених Законом № 2181.

 Як неподаткові платежі стосуються Закону №2181

В обґрунтування своєї позиції комітет ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності наводить наступні аргументи:

І. Преамбулою Закону № 2181 встановлено, що даний Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

ІІ. Статтею 2 Закону України від 4.12.90р. № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” на органи ДПС покладено завдання по здійсненню контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування та своєчасністю сплати в бюджети, державні цільові фонди податків і зборів (податкових платежів), а також неподаткових платежів, встановлених законодавством. Пунктами 7, 8 цього ж Закону органам ДПС надано право застосовувати до платників податків фінансові санкції в порядку та розмірах, встановлених законом, а також стягувати в бюджети та державні цільові фонди суми недоїмки, пені та штрафних санкцій в порядку, передбаченому законами.

ІІІ. Законом України від 23.09.94р. № 185/64-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачено право органів ДПС на стягнення з резидентів пені в передбачених випадках. Застосування передбачених Законом № 2181 механізмів для стягнення пені і штрафних санкцій за порушення строків розрахунків в ЗЕД і порушення валютного законодавства прямо передбачено окрім преамбули також і підпунктом 16.4.2 та пунктом 17.1 Закону № 2181. Аналогічно фінансові санкції, які застосовуються до платників податків за рішенням податкових органів, встановлені Законами України від 6.07.95р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Законом України від 19.12.95р. № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Такі санкції зараховуються до бюджетів, а тому на думку Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності, за своїм економічним змістом мають ознаки податкових надходжень в доходи бюджетів, незважаючи на той факт, що за класифікацією бюджетних доходів вони відносяться до неподаткових надходжень.

З цих підстав і була підтримана позиція ДПА про можливість стягнення неподаткових платежів в порядку, встановленому Законом № 2181. Як бачимо, нічого нового наведена аргументація не містить.

 Чому неподаткові платежі не стосуються Закону №2181

 Натомість у неї є свої слабкі місця. По-перше, Закони України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” ніяким чином не передбачають стягнення передбачених ними санкцій із застосуванням наведеного у Законі № 2181 порядку. А для суду значення має не економічний, а лише юридичний зміст неподаткових платежів. Тому цей аргумент не витримує критики.

По-друге, Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ „Про систему оподаткування” містить вичерпний перелік податків та зборів, і фінансові санкції, передбачені розглядуваними законами (неподаткові платежі) до них не входять. Закон № 2181 визначає поняття „пеня” та „штрафна санкція” як відповідальність за порушення власне податкового зобов’язання, а під податковим зобов’язанням розуміється зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом № 2181 або іншими законами України. Таким чином, передбачений Законом № 2181 механізм застосовується лише до податкових платежів. І цей аргумент достатньо сильний.

 Фактично, єдине, до чого можуть апелювати податкові органи, так це преамбула Закону № 2181, яка гласить, що цим Законом регулюється, зокрема, і порядок нарахування та сплати пені та штрафних санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Проте, самі норми цього Закону свідчать про протилежне. Таку позицію і займають в переважній більшості випадків суди.

Підсумовуючи аналіз позиції комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності щодо розглядуваного питання слід зазначити, що наведена позиція, яка фактично збігається з точкою зору податкових органів, є швидше за все способом впливу на судові органи, щоб останні змінили практику розгляду справ у даній категорії спорів. Як це вплине насправді на позицію судових органів – спрогнозувати важко. Зазначимо лише, що розглядуваний лист комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності не може розглядатися як доказ в розумінні Господарського процесуального кодексу.

 Тарас Колянковський
ЮФ „Боровець, Єсіпов і партнери”

Куток споживача. Куток покупця. Куточок споживача. Куточок покупця

Кутки споживача від 99 до 399 грн. + все торговельне законодавство

Вантажний велосипед. Грузовой велосипед. Велорикша Украина

Універсальний вантажний велосипед + ручний вантажний візок в подарунок

Рекламна стійка, інформаційний стенд вертиться, вертящаяся стійка, стенд-листалка, стенд-вертушка

Ротаційна (гортальна) настільна система (промо-стійка), 11 прозорих кишень А4, 250 грн.

 


ДПА України вважає, що штрафні санкції, передбачені Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважаються податковим боргом і погашаються відповідно до Закону N 2181


Є досить неприємний Лист для платників податків - від 07.05.2004 р. №8196/7/23-2217 “Про визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України щодо застосування РРО”. Особливо він неприємний правникам. Зокрема абзац четвертий цього Листа містить досить кушунствені слова про главнество Інструкцій над Законами. Наведемо ці слова дослівно: “Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби №110 передбачено, що дія Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розповсюджується щодо штрафних (фінансових) санкцій, які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль за виконанням вимог яких покладено на органи державної податкової служби…”. Іншими словами ДПА України говорить ніби таке “Нашою Інструкцією встановлено, що цей Закон має застосовуватися так, а не інакше, а що про це говорить власне Закон – нас не цікавить”. Неприємно читати таке. Шкода, що деякі суди вважають подібно до податкової і тим самим ДПА України мотивує правильність застосування Закону №2181 до неподаткових платежів, хоча стаття 4 Господарського процесуального кодексу говорить про те, що Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарський суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Як бачимо, господарські суди не зобов’язані застосовувати Інструкції, якщо це прямо не передбачено законодавчими актами. Більше того господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. І добре, що такі суди знаходяться. Зокрема є Рішення Господарського суду м. Києва № 29/590 від 16.12.2003 “Про визнання недійсним повідомлення-рішення” в якому містяться докази неправомірного застосовування Закону №2181 до штрафних санкцій щодо РРО та інші рішення господарських судів.
Згідно із преамбулою Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, цей Закон не є законом про оподаткування. В преамбулі Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже, він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" передбачено, що фінансові санкції застосовуються на підставі рішення відповідного органу, тобто визначена форма реагування державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї компетенції - рішення. Прийняття податкового повідомлення-рішення Законом України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" взагалі не передбачено. Більше того Законом №2181 передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити податкове зобов'язання платнику податків (п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4), а саме: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; згідно з законами запитань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган. При виписування повідомленнь-рішень податкові органи не користуються жодною з перелічених підстав, а тому їхні повідомлення рішення визнаються недійсними.

Поява коментованого Листа є свідченням досить неприємного для ДПА України процесу – фактично цей Лист засвідчує, що у ДПА України можна виграти (велика кількість касацій) будь-які справи щодо застосування штрафних санкцій щодо застосування РРО та інших штрафних санкцій, якщо остання до них застосовуватиме адміністративні процедури, передбачені Законом №2181 (а інших фактично немає, хиба через суд), навіть якщо порушення дійсно є і податкові органи формально праві. Щоправда ДПА буде домагатися свого рішення навіть в касаційній інстанції, але це означає, що рішення апеляційної інстанції на користь платника податку вже буде виконано.

Віталій МОСЕЙЧУК

 

ЛИСТ ДПАУ

від 07.05.2004 р. №8196/7/23-2217

Про визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України щодо застосування РРО (витяг)

 Державна податкова адміністрація України надає роз'яснення щодо застосування норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-III (далі - Закон №2181) до штрафів, нарахованих відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. №265/95-ВР (далі - Закон №265), та повідомляє таке.

Відповідно до статті 15 Закону №265, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Стаття 25 цього Закону встановлює, що суми фінансових санкцій, які визначено статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Пунктом 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби №110 передбачено, що дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розповсюджується щодо штрафних (фінансових) санкцій, які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль за виконанням вимог яких покладено на органи державної податкової служби, у частині процедури узгодження належних до сплати штрафних (фінансових) санкцій, порядку виписки та вручення податкового повідомлення.

Нині в Україні має місце судова практика, коли господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог платникам податку.

Так, у справі <...> Вищий господарський суд України задовольнив касаційну скаргу ДПІ <...>. При задоволенні касаційної скарги суд виходив з того, що "...однак, попередні судові інстанції, встановивши, що податкові органи не мають права визначати штрафні санкції за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" як податкове зобов'язання, не звернули увагу на те, що вказана обставина не є підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення в цілому, оскільки обов'язковому з'ясуванню підлягає правомірність прийняття відповідачем рішення про стягнення з позивача штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". За наявності визначених судом повноважень та відсутності законодавчо встановлених вимог до форми рішення, яким такі повноваження реалізуються компетентним органом, є підстави для висновку про правомірність встановлення такої форми самим компетентним органом".

Також необхідно зазначити, що Вищим господарським судом України у справах №2-7/8241-2002 від 12.05.2003 р., №2/74а від 08.09.2003 р., №2-4/12606-2002 від 26.09.2003 р., №7-2-14/415-2001-К від 25.09.2002 р., №2-5/7143-2002 від 05.12.2002 р. касаційні скарги органів державної податкової служби були задоволені.

 

Заступник голови                                                                           С. ЛЕКАР

 

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ УКРАИНЫ

 ПИСЬМО

 от 19.11.2004 г. N 519/2/10-1111/2752

 

Комитету Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности 

 На сегодня в органах государственной налоговой службы остро стоит вопрос относительно порядка взыскания штрафных санкций, пени (неналоговых доходов), в частности, за нарушение норм Законов Украины "О внешнеэкономической деятельности", "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг", "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий" и других нормативно-правовых актов, контроль за исполнением которых возложен на органы государственной налоговой службы.

 До 1 апреля 2001 года по данному вопросу действовал Декрет Кабинета Министров Украины от 21 января 1993 года N 8-93 "О взыскании не внесенных в срок налогов и неналоговых платежей", который четко определял круг отношений, на которые он распространялся, а именно взыскание налоговых и неналоговых платежей.

 С принятием Закона Украины [от 21.12.2000 г. N 2181-III]"О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами" (далее - Закон N 2181) утратил силу вышеуказанный Декрет КМ Украины. Так, в соответствии с преамбулой Закона N 2181 данный Закон является специальным законом по вопросам налогообложения, устанавливающим порядок погашения обязательств юридических и физических лиц перед бюджетами и государственными целевыми фондами по налогам и сборам (обязательным платежам), ... начисления и уплаты [пени и] штрафных санкций, применяемых к плательщикам налогов контролирующими органами. Согласно статье 1 Закона N 2181 понятие налогового обязательства определяется как обязательство плательщика налогов уплатить в бюджеты или государственные целевые фонды соответствующую сумму денежных средств в порядке и в сроки, которые определены данным Законом и другими законами Украины. То есть в сферу регулирования Закона N 2181 относятся как налоговые, так и неналоговые платежи. Кроме того, данное положение закреплено в приказе ГНА Украины от 21.06.2001 N 253 "Об утверждении Порядка направления органами государственной налоговой службы Украины налоговых уведомлений плательщикам налогов", зарегистрированном в Министерстве юстиции Украины 06.07.2001 за N 567/5758, а именно подпункт 2.2 пункта 2 к налоговому обязательству относит обязательство плательщика налогов уплатить в бюджеты или государственные целевые фонды соответствующую сумму денежных средств (налогов, сборов, обязательных платежей, неналоговых доходов, штрафных (финансовых) санкций, в том числе пени за нарушение сроков расчетов в сфере внешнеэкономической деятельности) в порядке и в сроки, которые определены Законом [N 2181] или другими законами Украины. Однако на сегодня судебная практика сложилась таким образом, что плательщики налогов и хозяйственные суды суммы штрафных санкций, пени (неналоговых доходов) за нарушение нормативно-правовых актов, контроль за исполнением которых возложен на органы государственной налоговой службы, не относят к налоговому обязательству и в соответствии со сферой действия Закона N 2181.

 Таким образом, сложилась ситуация невозможности применения штрафных (финансовых) санкций, установленных законодательством за налоговые правонарушения, что весьма негативно влияет на состояние расчетов и состояние налоговой дисциплины плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами. В частности, различное толкование налогового законодательства относительно определения содержания налогового обязательства привело к непоступлению в 2003 - 2004 годах в государственный бюджет средств в виде штрафов (пени) за нарушение валютного законодательства на общую сумму 117578,1 тыс. грн.

 По тем же основаниям при нарушении Законов Украины "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг", "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий" и других нормативно-правовых актов, контроль за исполнением которых возложен на органы государственной налоговой службы, в 2003 году - I квартале 2004 года Высшим хозяйственным судом Украины и апелляционными хозяйственными судами отменено 961 постановление на общую сумму 61100,0 тыс. грн.

 Следовательно, в 2003 - 2004 годах только по формальным признакам при наличии правонарушений в Государственный бюджет Украины не поступило штрафных санкций (пени) на общую сумму 178678,1 тыс. грн.

 Поэтому для исправления сложившейся ситуации и с целью устранения серьезных препятствий относительно выполнения функций по контролю за полнотой и своевременностью уплаты налоговых сборов и неналоговых платежей Государственная налоговая администрация Украины просит соответствующим письмом подтвердить ее позицию, согласно которой понятием "налоговое обязательство" в понимании Закона N 2181 охватывается взыскание штрафных санкций, пени (неналоговых доходов) за нарушение норм Законов Украины "О внешнеэкономической деятельности", "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг", "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий" и других нормативно-правовых актов, контроль за исполнением которых возложен на органы государственной налоговой службы.

 

Заместитель Председателя 

 

В. Копылов 

  

Напечатано:
"Бухгалтер",
N 48, декабрь, 2004 г.  

 

КОМИТЕТ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ФИНАНСОВ И БАНКОВСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

 ПИСЬМО

 от 10.12.2004 г. N 06-10/10-1322

 

Государственной налоговой администрации Украины 

 В Комитете Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрено письмо Государственной налоговой администрации Украины от 19.11.2004 г. N 519/2/10-1111/2752 (далее - письмо) относительно порядка взыскания штрафных санкций, пени (неналоговых доходов), в частности, за нарушение норм Законов Украины "О внешнеэкономической деятельности", "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг", "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий" и других нормативно-правовых актов, контроль за исполнением которых возложен на органы государственной налоговой службы.

 Преамбулой Закона Украины [от 21.12.2000 г. N 2181-III] "О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами" (далее - Закон N 2181) определено, что "настоящий Закон является специальным законом по вопросам налогообложения, устанавливающим порядок погашения обязательств юридических или физических лиц перед бюджетами и государственными целевыми фондами по налогам и сборам (обязательным платежам), включая сбор на обязательное государственное пенсионное страхование и взносы на общеобязательное государственное социальное страхование, начисления и уплаты пени и штрафных санкций, применяемых к плательщикам налогов контролирующими органами, в том числе за нарушения в сфере внешнеэкономической деятельности, и определяющим процедуру обжалования действий органов взыскания".

 Пунктом 1.2 статьи 1 вышеуказанного Закона Украины определено, что "налоговое обязательство - обязательство плательщика налогов уплатить в бюджеты или государственные целевые фонды соответствующую сумму денежных средств в порядке и в сроки, которые определены настоящим Законом или другими законами Украины". Термины "пеня" и "штрафная санкция" ("штраф") установлены пунктами 1.4 и 1.5 статьи 1, а механизмы их начисления установлены соответственно статьями 16 и 17 Закона N 2181.

 По этим правилам производятся начисление и взыскание пени и штрафных санкций, в случае их применения, по налогам и сборам (обязательным платежам), определенным статьями 14 и 15 Закона Украины "О системе налогообложения", механизм начисления и уплаты которых установлен соответствующими законами о налогообложении по отдельным видам налогов и сборов (обязательных платежей), а также Законом N 2181.

 Статьей 2 Закона Украины [от 04.12.90 г. N 509-XII] "О государственной налоговой службе в Украине" (далее - Закон N 509) на органы государственной налоговой службы возложены задачи по осуществлению "контроля за соблюдением налогового законодательства, правильностью исчисления и своевременностью уплаты в бюджеты, государственные целевые фонды налогов и сборов (обязательных платежей), а также неналоговых доходов, установленных законодательством". Согласно положениям статьи 8 данного Закона Государственная налоговая администрация [Украины] осуществляет, в частности, и функцию по выполнению непосредственно, а также по организации работы государственных налоговых администраций и государственных налоговых инспекций, связанной с "осуществлением контроля за соблюдением законодательства о налогах, других платежах, валютных операциях, порядка расчетов с потребителями с использованием электронных контрольно-кассовых аппаратов, компьютерных систем и товарно-кассовых книг" и т. п., а также проводит работу "по борьбе с незаконным оборотом алкогольных напитков и табачных изделий", [по] применению "в случаях, предусмотренных законодательством, финансовых санкций к субъектам предпринимательской деятельности за нарушение законодательства о производстве и обороте спирта этилового, коньячного, плодового, алкогольных напитков и табачных изделий" и т. п.

 Пунктами 7 и 8 статьи 11 Закона Украины N 509 органам государственной налоговой службы предоставлено право "применять к предприятиям, учреждениям, организациям и гражданам финансовые санкции в порядке и размерах, установленных законом", а также "взыскивать в бюджеты и государственные целевые фонды суммы недоимки, пени и штрафных санкций в порядке, предусмотренном законом".

 Что касается порядка взыскания органами государственной налоговой службы пени и штрафных санкций (неналоговых доходов) за нарушение норм отдельных законов Украины, перечисленных в письме Государственной налоговой администрации Украины, то необходимо отметить следующее.

 Статьей 37 Закона Украины [от 16.04.91 г. N 959-XII] "О внешнеэкономической деятельности" (далее - Закон N 959) предусмотрены специальные санкции за нарушение данного или связанных с ним законов Украины, регулирующих такую деятельность, которые применяются к субъектам внешнеэкономической деятельности.

 К таким санкциям относится и "наложение штрафов в случаях несвоевременного исполнения или неисполнения субъектами внешнеэкономической деятельности и иностранными субъектами хозяйственной деятельности своих обязанностей согласно настоящему или связанным с ним законов Украины". "Размер таких штрафов определяется соответствующими положениями законов Украины и/или решениями судебных органов Украины". Такие санкции, в том числе штраф, "применяются центральным органом исполнительной власти по вопросам экономической политики по решению судебных органов Украины" или по представлению указанных дайной статьей органов, в том числе органов государственной налоговой службы.

 Непосредственно связанным с Законом N 959 является Закон Украины [от 23.09.94 г. N 185/94-ВР] "О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте" (далее - Закон N 185), статьей 4 которого предусмотрено право органов государственной налоговой службы на взыскание с резидентов пени за нарушение ими сроков зачисления выручки в иностранной валюте на свои валютные счета в размере, определенном данным Законом. За такое нарушение органы государственной налоговой службы производят взыскание с резидентов с применением механизмов, предусмотренных Законом N 2181. Применение этих механизмов при взыскании пени и штрафных санкций за нарушение сроков расчетов в сфере внешнеэкономической деятельности и нарушение валютного законодательства прямо предусмотрено кроме преамбулы также подпунктом 16.4.2 пункта 16 статьи 16 и пунктом 17.1 статьи 17 Закона N 2181.

Разделом V Закона Украины [от 06.07.95 г. N 265/95-ВР] "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг"  [в редакции Закона от 01.06.2000 г. N 1776-III с изменениями] (далее - Закон N 265) предусмотрена ответственность субъектов предпринимательской деятельности за нарушения норм данного Закона. За такие нарушения по решению соответствующих органов государственной налоговой службы Украины к субъектам предпринимательской деятельности применяются финансовые санкции в установленных данным Законом размерах.

 Статьей 17 Закона Украины [от 19.12.95 г. N 481/95-ВР] "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий" (далее - Закон N 481) предусмотрена ответственность субъектов предпринимательской деятельности за нарушения норм данного Закона. За такие нарушения определенными законом органами к субъектам предпринимательской деятельности применяются финансовые санкции в виде штрафов в установленных данным Законом размерах.

 Такие санкции в соответствии с законами Украины N 959, N 265 и N 481, а также Бюджетным кодексом Украины зачисляются в бюджеты и по своей экономической сути имеют признаки налоговых поступлений в доходы бюджетов, не принимая во внимание то, что по классификации бюджетных доходов они относятся к неналоговым поступлениям.

 С учетом вышеизложенного считаем целесообразным согласиться с позицией Государственной налоговой администрации Украины относительно возможности применения органами государственной налоговой службы механизмов, предусмотренных Законом N 2181 для взыскания финансовых санкций (неналоговых доходов) за нарушение и в размерах, установленных Законами Украины "О внешнеэкономической деятельности", "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг", "О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий".

 Кроме того, считаем необходимым подчеркнуть то, что преамбулой Закона N 2181 четко определено, что "настоящий Закон не регулирует вопросы погашения и обслуживания кредитов, предоставленных за счет бюджетных средств или займов, привлеченных государством или под государственные гарантии, других обязательств, вытекающих из соглашений, заключенных государственными органами и/или от имени государства, которые регулируются нормами гражданского законодательства и другими законами по вопросам государственного долга и его обслуживания". Долги по таким кредитам, займам и другим обязательствам, а также соответствующие финансовые санкции взыскиваются согласно нормам гражданского законодательства по решениям суда, и на них не распространяются механизмы, предусмотренные Законом N 2181.

 

Председатель 

 

С. Буряк 

 

Напечатано:
"Бухгалтер",
N 48, декабрь, 2004 г.  

 

[1] Під неподатковими платежами розуміються пеня, штрафні санкції, встановлені Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та інші нормативно-правовими актами, контроль за виконання яких покладено на податкові органи.

____________

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/tax/4_60.html 


Попередня статтяНаступна стаття


[an error occurred while processing this directive]


Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв
[an error occurred while processing this directive]


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"