Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА IV. МАРАЗМИ, НОВИНИ ПОДАТКІВ

СУМІСНИКАМ ОПЛАЧУЮТЬСЯ ЛІКАРНЯНІ ЛИШЕ ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ РОБОТИ, А ЗБОРИ СТЯГУЮТЬ З НИХ ВСЮДИ

Відповідно до статті 255 Кодексу законів про працю працівники, а у відповідних випадках і члени їх сімей забезпечуються в порядку державного соціального страхування допомогою по тимчасовій непрацездатності, а жінки, крім того, допомогою по вагітності, родах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.

Державне соціальне страхування поширюється на всіх працівників підприємств, незалежно від того, є вони в штаті чи працюють за сумісництвом. Кошти на державне соціальне страхування надходять до Фонду соціального страхування від підприємств у вигляді збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Платять страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності всі працівники, в тому числі і сумісники згідно із Законом України від 18.01..2001 р. 2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. А відповідно до Закону України від 11.01.2001 р. №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" з кожного працюючого, в тому числі і сумісника, стягують в залежності від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

0,25 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень;

0,5 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень.

Також внески сплачують і роботодавці - 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 18.01..2001 р. 2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Але це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Саме тут всі сумісники України і попали на вудочку, право виходить у них може бути відібрано не відповідно до Законів України, а відповідно до законодавства. І таке негуманне “законодавство” є.

Так відповідно до пункту 2 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №439, оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

А згідно з пунктом 100 Положения о порядке обеспечения пособиями по государственному социальному страхованию, затвердженим постановою Президії ВЦСПС від 12.11.84 р. №13-6, лікарняні виплачуються за тим місцем праці, де зберігається трудова книжка. А через те, що книжка у сумісників одна, то вони можуть отримати лікарняні лише за основним місцем роботи, хоча внески вони сплачували (точніше з них стягували) і за неосновним місцем роботи. Саме так радянська постанова стає важливішою за українські закони. З іншого боку це зайвий доказ того, що працювати багато (в різних місця) - шкідливо, особливо для здоров'я, бо всіх належних тобі лікарняних все одно не отримаєш.

У видачі лікарняних є також такий прикол - видача лікарняних в Україні досі здійснюється за Інструкцією ВЦРПС та Наркомздраву СРСР "Про порядок видачі застрахованим лікарняних листків", яка затверджена Постановою Радою Народних Комісарів СРСР №1382 аж від 14.08.1937 року.

[an error occurred while processing this directive]

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]

Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв