В УКРАЇНІ Є ПОДАТОК НА ПОВІТРЯЗгідно з частиною 1 статті 43 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року N 1264-XІІ (див. Вісник Верховної Ради, №41, ст. 546 або газету "Голос України" від 24.07.91р.) запроваджено збір за спеціальне використання природних ресурсів на основі нормативів збору і лімітів їх використання. Відповідно до цієї статті затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 1 березня 1999 р. N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" Порядок стягнення збору (див. газету "Урядовий кур'єр" від 08.04.99р.). Згідно з п. 2 цього Порядку збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів. Те що це саме податок, закамуфльований словом "збір", доводиться тим, що якщо звичайний громадянин почне палити багаття в недозволенному місці або викине сміття там само, то його ОШТРАФУЮТЬ, а не візьмуть якійсь збір як у нашому випадку якщо він є підприємцем (те, що це податок підтверджує і наявність штрафів і покарань на громадян при незаконному поводженні з відходами в Кодексі про адміністративні правопорушення (статті з 82-1 до 82-5, 91-3), а також в Карному кодексі (статті з 228-8 по 228-10)). За забруднення весь світ штрафує та судить, а не поповнює бюджети та заробляє на цьому. Це підтверджує і абзац 3 п. 13 Порядку: "Сплата збору не звільняє юридичних і фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства". Більше того, в кінці кінці цей збір сплачує кінцевий споживач - населення, адже згідно частиною 4 статті 44 вищезгаданого Закону збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, але не більше 0,15 відсотка валових витрат для гірничо-металургійних підприємств, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян. Як тут не згадати слова з Повісті временних літ: "Хазари брали дань з полян, і із сіверян, і з в'ятичів по срібляній монеті і по білці з диму".
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|