Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

ГЛАВА XXII. МАРАЗМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ, ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ(СОЦВНЕСКУ)

СОЦІАЛЬНІ ВНЕСКИ: СТЯГУЮТЬ ХТО ЯК ХОЧЕ

Проти судового стягненн страхових внесків можна успішно боротися, використовуючи деякі прогалини законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ефективно захиститися від судового стягнення можна передусім при стягненні внесків на безробіття. Та й при стягненні фондами інших видів соцвнесків у фондів соціального страхування також виникають деякі складнощі (див. Постанову ВГСУ від 16.11.2004 р. у справі №30/163).

Як стягують несплачені страхові внески

Проти судового стягнення соціальних внесків можна успішно боротися. Наприклад, є факти оскарження стягнення збору на безробіття державними центрами зайнятості, стягнення внесків виконавчими дирекціями Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві. Щоправда, у Верховному Суді України та Вищому господарському суді України правоту платників зборів наразі не дуже визнають. А шкода: платники мають велику рацію, і це підтверджують своїми рішеннями господарські та апеляційні суди.

Наприклад, Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» взагалі прямо не передбачає права відповідного фонду на судове стягнення вчасно несплачених страхових внесків. Саме тому Вищий господарський суд і апелює до Конституції, мовляв, Фонд та його виконавчі дирекції є юридичними особами, а тому мають право на звернення до суду нарівні з іншими суб’єктами таких правовідносин. Профільна Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України1 (далі — Інструкція) у пункті 5.5 передбачає: «Якщо недоїмка стягується в судовому порядку (можна розуміти, що недоїмка може бути стягнена і не в судовому порядку. — Прим. авт.), то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна страхувальника, а також з моменту визнання його банкрутом».

1 Затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. №12.

Закон від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатнос­ті ...» у статті 30 передбачає, що з 1 січня 2001 року несплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у безспірному порядку, тобто без суду. Але не сказано, чи Фонд має звертатися до державних виконавців, чи безпосередньо до банку страхувальника. А в Інструкції сказано зовсім протилежне (абз. 3 п. 5.1): «Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду із страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов’язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. №1387». Таким чином, може здатися, що Фонд з тимчасової втрати працездатності самостійно відмовився від судового стягнення внесків. Але пункт 2.9 Інструкції говорить протилежне: «Стягнення суми донарахованих органом Фонду страхових внесків (недоїмки), штрафу та пені... реалізуються органами Фонду шляхом звернення до судових органів». Тобто Фонд сам точно не знає, у якому порядку стягуються його внески!

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 38 Закону України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі — Закон про безробіття), у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, вони сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Профільна Інструкція з цього виду соцвнесків у п 9.4 передбачає: «Якщо недоїмка стягується в судовому порядку (знову передбачається, що недоїмка може стягуватися і без суду. — Прим. авт.), то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника...».

Але законодавці в цьому Законі прямо не визначили Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролюючим органом з цих страхових внесків, а визначили ним державні центри зайнятості. Оскільки профільними законами так і не визначено чіткої процедури стягнення несплачених страхових внесків, то слід звернутися до Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон №2181).

Лише центри зайнятості можуть вважатися контролюючими органами щодо соцвнесків

Відповідно до пункту 1.12 Закону №2181, контролюючий орган — це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону, серед них є й органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування — щодо внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах компетенції цих органів, встановленої законом (пп. 2.1.3 Закону №2181). Тому виникає думка, що всі три фонди соцстраху з 1 квітня 2001 року є контролюючими органами щодо соцвнесків. Але розробники Закону №2181 не звернули увагу на те, що відповідно до пункту 1.12 контролюючим органом може бути лише державний орган, а органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування є не державними органами, а некомерційними самоврядними організаціями. Лише щодо внесків на безробіття існує цікавий парадокс: відповідно до частини першої статті 12 Закону про безробіття функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості. А функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Тобто самоврядна організація (Фонд) має державні органи в ролі своїх виконавчих органів. Узаконений парадокс. Але тому саме ці центри зайнятості і є контролюючими органами, оскільки вони контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону про безробіття. Тому внески на безробіття мають стягуватися через органи стягнення — податкові органи, а не безпосередньо Фондом через суд.

З цього випливає побічний висновок про те, що фонди соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та щодо нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання за Законом №2181 не можуть бути контролюючими органами, оскільки ці фонди є некомерційними самоврядними організаціями, а не державними органами. Тому вони мають здійснювати стягнення несплачених внесків за процедурою, передбаченою профільними законами. А вони про цю процедуру визначають неконкретно, тому у них залишається законне право стягувати внески в судовому порядку.

Стягнення внесків на безробіття за законом

Таким чином, процедура стягнення несплачених страхових внесків щодо безробіття має здійснюватися за Законом №2181, а для контролюючих органів, які не є органами стягнення, Закон прописав свою процедуру. Оскільки підпункт 6.2.1 Закону №2181 передбачає, що якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов’язання з платником податків, не є податковим органом (як державні центри зайнятості), такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги та здійснює інші заходи з погашення податкового боргу, в тому числі і через суд. А державні центри зайнятості тому й не повинні судитися з платниками соцвнесків з безробіття безпосередньо — це справа податківців. Точніше, позови подавати вони мають право (кожен має таке право), але господарські суди повинні залишати такі позови без розгляду, про що виноситься відповідна ухвала.

  

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 16.11.2004 р. 

Справа N 30/163

 Про стягнення недоїмки страхових внесків щодо нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2004 р. у справі N 30/163 у задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі до ВАТ "Р" м. Кривий Ріг про стягнення недоїмки в сумі 35643,67 грн. відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі подало апеляційну скаргу, у якій просило рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2004 р. у справі N 30/163 скасувати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2004 р. у справі N 30/163 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2004 р. у справі N 30/163 залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Не погоджуючись з цією постановою, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2004 р. у справі N 30/163.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О. В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги виходячи з такого.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність у Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі права вживати заходів щодо погашення боргу зі зборів (обов'язкових платежів) шляхом звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Р", м. Кривий Ріг, було зареєстровано відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі як страхувальник та платник внесків до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань з присвоєнням йому реєстраційного номера 0439000042.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 цього Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору на зазначені вимоги законів уваги не звернули, не розглянули позов по суті, чим обмежили позивача у здійсненні його права на судовий захист.

Окрім того, висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі не має права стягувати суми заборгованості щодо сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

За таких обставин судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2004 р. у справі N 30/163 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2004 р. у справі N 30/163 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Постановив:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2004 р. у справі N 30/163 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2004 р. у справі N 30/163 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2004 р. у справі N 30/163 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

____________

Надруковано:
"Галицькі контракти - Дебет-Кредит",
N 10, 7 березня 2005 р.

ВЕРХОВНЫЙ СУД УКРАИНЫ
СУДЕБНАЯ ПАЛАТА ПО ХОЗЯЙСТВЕННЫМ ДЕЛАМ

(Постановление Верховного Суда Украины
от 22 июня 2004 г.
Председательствующий - Шицкий И. Б.
Судья-докладчик - Барбара В. П.) 


Государственные центры занятости имеют право взыскивать суммы задолженности по оплате страховых взносов в Фонд общеобязательного государственного страхования на случай безработицы

При рассмотрении дел с участием государственных органов, суды должны принимать во внимание, что их юрисдикция распространяется на все правоотношения, возникающие в государстве. Кроме того, судами должны быть объективно определены полномочия сторон.

22 июня 2004 года Судебная палата по хозяйственным делам Верховного Суда Украины, рассмотрев в открытом судебном заседании кассационную жалобу Керченского городского центра занятости на постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 17 февраля 2004 года по делу по иску Керченского городского центра занятости к открытому акционерному обществу Керченского производственного объединения рыбной промышленности "Керчьрыбпром" о взыскании суммы, установила следующее.

В августе 2003 года Керченский городской центр занятости обратился с иском к открытому акционерному обществу Керченского производственного объединения рыбной промышленности "Керчьрыбпром" о взыскании суммы просроченной задолженности по оплате страховых взносов в Фонд общеобязательного государственного страхования на случай безработицы. Иск мотивирован тем, что ответчик не выполнял обязательств, возложенных на него Законом Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы" в части уплаты страховых взносов, а потому несет ответственность за несвоевременность их уплаты.

Открытое акционерное общество Керченское производственное объединение рыбной промышленности "Керчьрыбпром" иск не признавало, указывая на то, что долг по уплате страховых взносов подлежит списанию в соответствии с Законом Украины "О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами".

Решением хозяйственного суда Автономной Республики Крым от 8 сентября 2003 года, оставленным без изменений постановлением Севастопольского апелляционного хозяйственного суда от 3 ноября 2003 года, Керченскому городскому центру занятости в удовлетворении иска отказано на том основании, что, в соответствии с действующим законодательством, истец не имеет права взыскивать налоговый долг, которым является задолженность по уплате страховых взносов на общеобязательное государственное страхование на случай безработицы, поскольку Керченский городской центр занятости не является органом взыскания.

Постановлением Высшего хозяйственного суда Украины от 17 февраля 2004 года оставлено без изменений постановление суда апелляционной инстанции на том же основании.

Определением от 20 мая 2004 года Верховным Судом Украины по кассационной жалобе Керченского городского центра занятости возбуждено кассационное производство по пересмотру постановления Высшего хозяйственного суда Украины от 17 февраля 2004 года по мотивам его несоответствия нормам материального права и разного применения Высшим хозяйственным судом Украины положений одного и того же закона по аналогичным делам.

Открытое акционерное общество Керченское производственное объединение рыбной промышленности "Керчьрыбпром" не использовало предоставленного законом права на участие своего представителя в судебном заседании.

Заслушав доклад судьи-докладчика, пояснения представителя истца и проверив материалы дела, решение и постановления нижестоящих инстанций, Судебная палата считает, что кассационная жалоба подлежит удовлетворению на следующих основаниях.

В соответствии с частью 2 статьи 124 Конституции Украины, юрисдикция судов ра спространяется на все правоотношения, возникающие в государстве. Согласно статье 2 Закона Украины "О судоустройстве", суд осуществляет правосудие в соответствии с принципом верховенства права, обеспечивает защиту гарантированных Конституцией Украины и законами прав и законных интересов юридических лиц. Частью 3 статьи 3 указанного Закона установлено, что судебная система обеспечивает доступность правосудия для каждого лица в порядке, установленном Конституцией Украины и законами. В соответствии с частью 1 статьи 6 этого же Закона, всем субъектам правоотношений гарантируется защита их прав и законных интересов независимым и непредубежденным судом. В соответствии с частью 3 указанной статьи, никто не может быть лишен права на рассмотрение его дела в суде, к подсудности которого оно отнесено процессуальным законом.

Решением Конституционного Суда Украины от 9 июля 2002 года определено, что часть 2 статьи 124 Конституции Украины предусматривает право юридического лица на защиту судом своих прав, устанавливает юридические гарантии их реализации, предоставляя возможность любому защищать свои права любыми не запрещенными законом средствами. Каждое лицо имеет право свободно избирать не запрещенное законом средство защиты прав, в том числе судебную защиту. Субъекты правоотношений, в том числе юридические лица в случае возникновения спора могут обращаться в суд за его решением. Юридические лица имеют право на обращение в суд для защиты своих прав непосредственно на основании Конституции Украины. Государство должно обеспечивать защиту прав всех субъектов правоотношений, в том числе в судебном порядке. Право юридического лица на обращение в суд за решением спора не может быть ограничено законом и другими нормативно-правовыми актами.

Хозяйственные суды при решении данного спора на указанные требования Конституции Украины и законов внимания не обратили, не рассмотрели иск по существу, чем ограничили истца в осуществлении его права на судебную защиту.

Кроме того, вывод хозяйственных судов первой и апелляционной инстанций, с которым согласился Высший хозяйственный суд Украины, о том, что Керченский городской центр занятости не имеет права взимать суммы задолженности по оплате страховых взносов в Фонд общеобязательного государственного страхования на случай безработицы, противоречит положениям статей 8, 34, 38 Закона Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы".

Учитывая, что при рассмотрении данного дела хозяйственные суды неверно применили к спорным правоотношениям нормы материального права, постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 17 февраля 2004 года, постановление Севастопольского апелляционного хозяйственного суда от 3 ноября 2003 года и решение хозяйственного суда Автономной Республики Крым от 8 сентября 2003 года подлежат отмене, а дело - направлению на новое судебное разбирательство.

При новом рассмотрении следует всесторонне и полно выяснить все обстоятельства дела, в частности, полномочия истца относительно взыскания задолженности по уплате страховых взносов на общеобязательное государственное страхование на случай безработицы, дать им надлежащую юридическую оценку, в зависимости от установленного, правильно применить к спорным правоотношениям нормы материального права и вынести законное и обоснованное решение.

Руководствуясь статьями 11117 - 11120 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, Судебная палата постановила следующее.

Кассационную жалобу удовлетворить.

Постановление Высшего хозяйственного суда Украины от 17 февраля 2004 года по делу N 2-13/12765-2003, постановление Севастопольского апелляционного хозяйственного суда от 3 ноября 2003 года и решение хозяйственного суда Автономной Республики Крым с 8 сентября 2003 года - отменить, а дело передать на новое судебное разбирательство в суд первой инстанции.

Постановление оконч ательное и обжалованию не подлежит.

___________

Напечатано:
"Юридическая практика",
N 32, 10 августа 2004 г.
Публикация носит неофициальный характер.

 

Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/strax_all/22_6.html 


Попередня статтяНаступна стаття



Ваше ім`я:  Захисний код:  <=>
символів залишилось

Головна сторінка | Українська національна ідея. Українократія | КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою |  ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки | Уголки потребителя для всех городов с литературой | Информационные стенды, щиты, доски | Перекидні системи Перекидные системы | Штендеры, Штендери | Буклетницы Буклетниці | Коментар Податкового кодексу, Митного Комментарий Налогового кодекса, Таможенного| НОВИНИ | RSS | Реклама | Контакт | Журнали з охорони праці та інші | Календар бухгалтера Календарь бухгалтера | Інструкції з охорони праці |Оперативна поліграфія, тиражування |  Фотоприколы | Термінологічний словник | Книги, словник, реферати з історії, ЗНО з історії України

Скачати Книгу маразмів України одним файлом

(C) Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2018. All rіghts reserved. Тел. (032) 243-43-23, (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється  цитування матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу маразмів України та сайт www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України (www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України  (www.marazm.org.ua). Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу автора з дотриманням вищезгаданих посилань.

Розсилка новин
Підтримка проекту:
U634971969297
Z404288205014
E208021446192

Новини
маразмiв


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
 
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя





Украинские 100x100




Газета "Правовий тиждень"