КОЛИШНІЙ ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ГОЛОВА АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОР МЕДВЕДЧУК СПРИЯВ СМЕРТІ ПОЕТА ВАСИЛЯ СТУСА І НЕ ПОНІС НІЯКОГО ПОКАРАННЯ ?Вот що сказав письменник та філософ, президент українського Пен-клуба Євген Сверстюк на пам'ятному вечірі, який відбувся на початку вересня 2000 року в київському Будинку вчителя і який був присвячений 15-ій річниці з дня трагічної загибелі Василя Стуса в застінках мордовських лагерей в 1985 році. "Слава Стусова пiднiмається i опускається разом з нами. Нинi український народ знеславлений - i поетове iм'я тихне. Однак вже коли його слава тягне когось за собою, то - назавжди. Будьте обережнi! Скажiмо, був такий, приставлений до Стуса 20 рокiв тому адвокат Вiктор Медведчук. Стус його розкусив i прогнав. Прогнав то й прогнав, кар'єрi того це не зашкодить, навiть навпаки, оцiнять, що нацiоналiст впiзнав i вiдштовхнув ленiнця, молодого i перспективного. Кар'єра бiдолашному настiльки слiпила очi, що вiн i не зрозумiв, до кого його приставили в судi. Вiн подумав: "Це ж i є мiй золотий щабель". А то вже було iм'я, яке крокує в iсторiю. В глухiй залi закритого суду те позначене знаменням iм'я вже вiдкидає свою тiнь... I коли в службовому поривi адвокат виголосив слово звинувачення замiсть захисту, судовi чиновники усе це проковтнули, як момент успiху. Вони i не подумали, що великий транслятор iсторiї передає їхнi убогi тексти у вiчнiсть. I ось у числi 58 "Хроники текущих событий" з'являється повiдомлення про суд над Стусом i з'являється фiгура "адвоката" Медведчука: "За все свои преступления Стус заслужил наказание"... Рiзнi були адвокати в "совєтских" полiтичних судах, а такого ще не бувало, щоб його цитувала скупа iсторична хронiка! Медведчук стає символом кадебiстської адвокатури: по-перше вiн пре "захищати", не дивлячись на всi протести i вiдмови. "Насильно мил не будешь," - цвiрiнькають горобцi. Але орел у службовому поривi вже зарахував собi щаблi. I йому зарахували - вiн не помiтив, що входить у велику iсторiю. "Хронiку" перекладуть на iноземнi мови i будуть вивчати цi "прєступленiя". Це листи до академiка Сахарова, генерала Григоренка, до Лук'яненка, до київських друзiв, це заява в прокуратуру. Це вiршi... ото i всi "прєступлєнiя". Хто ж були тi люди, що робили з поета злочинця? Чи це були особи? Чи й тут була "колективна вiдповiдальнiсть" за беззаконня? Чи хтось дослiджував це все? Мовчимо? I ось на дев'ятому роцi незалежности України, за яку Стус поклав життя, з'явиться список нагороджених Президентом Л. Кучмою. Серед перших героїв - Медведчук! Вiн по своїй драбинi дiйшов-таки до мiсця поряд з президентським! Але драбина - це один рахунок. А слава - то iнший рахунок. I тут слава захисника-ленiнця зустрiлася зi славою захисника... незалежної України. Десь iз Мюнхену чи з Єрусалиму телефонує Мойсей Фiшбейн, лауреат премiї iм. Василя Стуса, i запитує:
- Там у вас з'явився новий герой i борець за незалежнiсть - Медведчук, - це що, той самий адвокат, про якого писалося в 58 числi "Хронiки"?
- Так, той самий.
- А чому всi мовчать?
- Може, бояться: вiн нiбито "усiх у кишенi тримає".
- Не може бути: у нього, крiм партквитка, нiчого в кишенi не було.
- Україна збiднiла, а вiн розбагатiв.
- Чому його бояться?
- Кажуть, "страшний чоловiк".
- То, може, Стуса треба заборонити: все-таки Медведчук квалiфiкував його, як злочинця?
- Як заборонити? У нас же демократiя!
- То нехай демократiя має совiсть i вибирає мiж Стусом i Медведчуком!
Вiд цих питань не заховаєшся.
Якби у наших предкiв не було Бога i його Закону...
Якби у нас не було Сковороди i Шевченка...
Якби не було Лесi Українки, Липинського, Стуса, то можна було б сказати: "Ми - iнша порода людей! Герої нашого часу виростають з брехливих комсомольцiв... Нашi мiльйонери виростають з хитреньких комунiстiв... Їхнi капiтали не шахрайством, а "законом" оформленi... Пустiть нас до Європейської спiльноти!".
Але Європа таких може пустити... тiльки в клiтку. Отже, ще одна висота, яку опанував за 15 рокiв Василь Стус на перехрестi, де написано: "Блажен муж, котрий не стає на путь нечестивих".
Указ Про присвоєння В. Стусу звання Герой України За незламність духу, жертовне служіння Україні і національній ідеї, високі гуманістичні ідеали творчості постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави СТУСУ Василю Семеновичу - поетові-правозахисникові (посмертно), м. Київ.
____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/polit/1_60.html |
|
Головна сторінка
|
Українська національна ідея.
Українократія
|
КУТКИ СПОЖИВАЧА для всіх міст з літературою
|
ІНФОРМАЦІЙНІ СТЕНДИ, щити, дошки |
Уголки потребителя для всех городов с
литературой |
Информационные стенды, щиты, доски
|
Перекидні системи
Перекидные системы
| Штендеры,
Штендери
|
Буклетницы
Буклетниці
|
Коментар Податкового кодексу, Митного
Комментарий Налогового кодекса, Таможенного|
НОВИНИ |
|
Реклама |
Контакт |
Журнали з охорони праці та інші
|
Календар бухгалтера
Календарь бухгалтера
|
Інструкції з охорони праці
|Оперативна
поліграфія,
тиражування
|
Фотоприколы
|
Термінологічний словник
|
Книги,
словник,
реферати
з історії,
ЗНО з історії України
|
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99.
Пропозиції та зауваження
надсилайте на
Електронним та друкованим ЗМІ дозволяється цитування
матеріалів Книги маразмів України за умови посилання на Книгу
маразмів України та сайт
www.marazm.org.ua Обов'язкове посилання наступного змісту: "За матеріалами Книги маразмів України
(www.marazm.org.ua)…". з використанням в Інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Книгу маразмів України (www.marazm.org.ua).
Іншим організаціям та приватним особам використання матеріалів
для публічних цілей дозволяється за умови окремого дозволу
автора з дотриманням вищезгаданих посилань.
Розсилка новин|
Підтримка проекту: U634971969297 Z404288205014 E208021446192 |
|
Новини |
