УКРАЇНА ДОСІ ЖИВЕ ЗА ЗАКОНАМИ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУДо 1939 року загального військового обов'язку в Радянському Союзі не було (із часів Громадянської війни). В армію брали не всіх, а на вибір, фактично добровільно. Призовний вік був 21 рік. З 1 вересня 1939 року (офіційний початок Другої світової війни), коли Верховна Рада Радянського Союзу прийняла нову редакцію Закону "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і до нині в Україні діє примусова служба в армії зі зниженням призовного віку хлопців до 18 років, що не дозволяє молодим людям при впровадженні 12-річної загальної середньої освіти вступити у ВУЗ, ПТУ або технікум для отримання цивільної спеціальності або мати резерв для вступу на наступний рік, одружитися, завести родину, дітей тощо. Тобто Україна досі живе за законами військового часу щоб не дати власним громадянам “розслабитися” . Чи не є це пригнобленням власного народу, апаратом для зниження його репродуктивного та розумового стану, адже мало хто повертається з армії здоровішим або розумнішим в позитивному сенсі цих слів ? Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Але чомусь ті самі Збройні Сили України примусово комплектуються чоловіками (законодавці не вважають жінок громадянами ?) відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XІІ “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”. Відповідно до частини 7 статті 1 вищезазначеного Закону жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я й віком, беруться на військовий облік. Вони зобов'язані прибувати за викликом до військового комісаріату для проходження медичного огляду і виконувати правила військового обліку. У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України. Я не закликаю примусово заганяти жінок в армію, як це робиться в Ізраїлі, я хотів би, що туди нікого і ніколи примусово не заганяли. Щоб армія була професійною, що одночасно значно підвисить обороноздатність України. Але міністр оборони України Олександр Кузьмук вважає, що до 2015 року в Збройних силах України можливий "повний перехід" армійської служби на контрактну основу. О.Кузьмук також заявив, що в українській армії "дідівщини" як системи взаємовідносин між військовослужбовцями "не існує". При цьому він зазначив, що "це не означає, що немає окремих випадків нестатутних відносин". На думку глави військового відомства, "це - не дідівщина", і коріння цих явищ треба шукати в умовах життя юнака, що прийшов в армію з такими нахилами. Загальна чисельність Збройних сил за станом на 31 грудня 1998 року затверджена Верховною Радою в кількості 320 тис. військовослужбовців і 100 тис. службовців, а за станом на 31 грудня 1999 року - в кількості 310 тис. військовослужбовців і 90 тис. службовців. За даними на кінець 1997 року, чисельність української армії становила 476 тис. чоловік, у тому числі - 366 тис. військовослужбовців. Трошки покращило ситуацію прийняття Верховною Радою України 18 червня 1999 року нової редакції вищезгаданого закону, якою знижено максимальний вік призовників з 27 до 25 років (Ст. 18, див. газ. "Голос України", №131 від 20 липня 1999 року). Найстрашнішою військовою
повинністю в царський Росії був призов до армії, впроваджений на Україні у
1797 р. Для тих невдах, які потрапляли до рук вербувальників, термін служби
становив 25 років. Через нелюдську муштру й часті війни такий термін вважали
рівносильним смертному вироку. Не дивно, що рекрутів нерідко перевозили
закованими в кайдани, а пани карали найнепокірніших кріпаків, віддаючи їх у
солдати.
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2024. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|