ГЛАВА IIІ. МАРАЗМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА |
||||||||||
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а сплата податків, єдиного соцвнеску ще скорішеЩе Указ Президента України від 25.05.2004 р. №576/2004 "Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати" передбачав низку заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати та запровадив позапланові перевірки підприємств, які мають таку заборгованість. Але Верховна Рада пішла ще далі – і в Законі України від 21.10.2004 р. №2103-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» визначила виплату зарплати як першочерговий платіж. Але забула про податки та внески, які сплачуються ще скоріше або одночасно із зарплатою. Для цього в Кодексі законів про працю та власне Законі про оплату праці запроваджено норму про те, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Крім того своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Заради такої справи порушено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств, де у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Для цих підприємств примусова реалізація майна можлива в єдиному випадку - з приводу невиплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику, у зв'язку із трудовими відносинами. З прийняттям коментованого Закону виникає питання – в яку чергу сплачуються податки, зокрема прямий податок з доходів фізичних осіб ? На наш погляд, Верховна Рада так поспішала запровадити першочерговість сплати зарплати, що забула про існування частини третьої статті 1 Закону України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування", за якою ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Аналогічно тепер в пункті 7.3 статті 7 Податкового кодексу «будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства». Кодекс законів про працю і Закон “Про оплату праці” не є законами з питань оподаткування, а тому саме податки і надалі часто-густо сплачуватимуться в першу чергу або принаймні, разом із зарплатою, якщо вони її стосуються. Адже згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПКУ якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто до 20 числа наступного місяця. Аналогічно з єдиним соціальним внеском. Згідно абзацу першого частини восьмої статті 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. І ця сплата здійснюється незалежно від виплати зарплати. Хоча частина дванадцята тої самої статті 9 передбачає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Але за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). І ось незрозуміло – зарплата в першу чергу, але єдиний внесок в будь-якому випадку незалежно від фінансового стану. Це не завжди реально зробити. Тому Закон про першочерговість сплати зарплати в умовах затримки зарплати, яка в умовах економічної кризи нерідкість, може стати просто “мертвим” – кошти вимиватимуться податками та внесками. Щоправда якщо подібні зміни пропишуть і в Податковому кодексі, тоді дійсно оплата праці здійснюватиметься в першу чергу. Віталій МОСЕЙЧУК 27.12.2012 До 2013 року роботодавці сплачували єдиний соцвнесок двома-сімома платіжними дорученнями
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 2, ст.31 ) З метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. Статтю 97 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 229; 2004 р., N 6, ст. 38) доповнити частиною п’ятою такого змісту: "Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці”. 2. У Законі України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121): 1) частину третю статті 15 викласти в такій редакції: "Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці"; 2) статтю 24 доповнити частиною п’ятою такого змісту: "Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості”. 3. Абзац другий статті 2 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 10, ст. 77) викласти в такій редакції: "звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв’язку із трудовими відносинами”. II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 21 жовтня 2004 року N 2103-IV ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/payment/3_92.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|