ГЛАВА IIІ. МАРАЗМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА |
|||||||
За розгляд заяви про надання дозволу на використання праці іноземця незалежно від результату розгляду заяви справляється плата у розмірі чотирьох мінімальних зарплатНе секрет, що в Україні не вистачає висококваліфікованих робітників, точніше їм працювати тут не дають і вони тікають на ПМЖ чи тимчасово. Законом України від 7 червня 2001 року № 2491-III «Про імміграцію» встановлено порядок надання дозволів на імміграцію і видачі посвідчень на постійне проживання іноземців, які іммігрували або прибули в Україну для тимчасового працевлаштування. Обов'язок оформлення дозволів на працевлаштування працівників-іноземців покладено саме на роботодавців у разі використання праці іноземця на підставі вимог трудового законодавства, тобто при виникненні трудових відносин між сторонами. Дозвіл на працевлаштування оформляється та видається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України (далі – Державний центр зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя роботодавцеві, що запросив іноземця на певну посаду (за фахом), тобто конкретному роботодавцеві для працевлаштування іноземця на конкретне робоче місце або посаду. Приймати іноземців на роботу можуть платники страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які зареєстровані в місцевих центрах зайнятості (п. 2 Порядку). Пункт 5 Порядку містить вичерпний перелік документів, які подаються роботодавцем до відповідного органу державної служби зайнятості для оформлення дозволу на працевлаштування іноземця, а саме: – заява в довільній формі (додаток 1); – обґрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності (додаток 2); – копія контракту між іноземним та українським суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг (якщо такий контракт укладено); – копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку; – список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі (додаток 3); – копія проекту контракту роботодавця з працівником – іноземним громадянином (додаток 4); – документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право представника роботодавця представляти його інтереси в центрі зайнятості (додаток 5); – копії документів про освіту або кваліфікацію; – довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів (додаток 6); – квитанція про внесення плати за розгляд заяви.
Ненадання роботодавцем центру зайнятості пакету документів, передбачених пунктом 5 Порядку, є підставою для відмови у видачі дозволу на працевлаштування іноземця. У відповідності з ч. 2, ст. 8 Закону України від 01.03.1991 року N 803-XII «Про зайнятість населення»: «Роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України». Таким чином для використання праці іноземного громадянина на будь-яку вакансію, в разі відсутності у іноземного громадянина посвідки на постійне проживання в Україні, Підприємству необхідно отримати дозвіл на працевлаштування. Основною проблемою є те що дозвіл на використання праці іноземного громадянина, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземного громадянина на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземного громадянина. На теперішній час дане питання регулюється Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 08.04.2009 року, який на відміну від попереднього Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 2028 від 01.11.1999 року, значно ускладнив порядок отримання дозволу на працевлаштування для іноземців. Одним із таких ускладнень полягає в багатократному збільшення плати за розгляд заяви про видачу дозволу на працевлаштування іноземця з десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) до чотирьох мінімальних заробітних плат (з 1 грудня 2010 року це 922*4 = 3688 грн.) що є необґрунтовано великим розміром, оскільки даний збір необхідно сплатити незалежно від рішення комісії. Також збільшився перелік необхідних документів для отримання дозволу на працевлаштування, таких як: довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом та в залежності від місця перебування іноземного громадянина - довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземного громадянина, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України або довідка уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством. Кількість вчених в Україні скоротилася нижче критичного рівня ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/payment/3_73.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|