ГЛАВА IIІ. МАРАЗМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА |
|||||||
Феномен бедности в Украине - высокие масштабы бедности среди работающего высококвалифицированного населенияКаждая третья семья в Украине может считаться бедной, заявила 19.08.2010 г. руководитель исследований уровня жизни Института демографии НАН Украины Людмила Черенько. Так, отметила она, этот процент людей не может обеспечить себе средних стандартов уровня жизни сегодняшнего украинского общества. "Так называемая относительная бедность существует в каждой стране. Например, если это совсем бедные страны, страны Африки, то у них бедность - это невозможность нормально питаться, а для Европы критерием бедности кроме питания, одежды и более-менее теплого жилья есть возможность дать ребенку образование. Если семья не может дать ребенку образование, кроме общего среднего, то она считается бедной ", - отметила специалист. Вместе с тем, она подчеркнула, что в проблеме бедности Украина имеет и свой феномен: "Скажем так, наш украинский феномен, это когда среди работающего высококвалифицированного населения довольно высокие масштабы бедности". "Традиционно в странах мира бедными являются только люди очень низкой квалификации, те, которые получают заработную плату на уровне минимальной. У нас даже средняя заработная плата, если у человека есть иждивенцы, не дает возможности нормально выжить", - подчеркнула Черенько. http://www.versii.com/news/212783/ Більшість представників низки професійних груп (лікарів, освітян, науковців, інженерів, державних службовців), які складали середній клас (за вітчизняними стандартами) і відігравали стабілізуючу роль у суспільстві, сьогодні опинилися серед бідних. Їх масовий перехід до групи з низьким легальним доходом мав негативні наслідки: не відбулася передача позитивних суспільних цінностей новому поколінню, звузилися можливості формування зрілої особистості та гуманітарного потенціалу суспільства, знизилася відповідальність за результати праці, зникла довіра до держави як гаранта соціальної безпеки осіб, які працюють на відтворення її цінностей, трудові відносини в багатьох сферах стали напівлегальними. Формальна освіта, підтверджена атестатами та дипломами, дедалі менше відбиває реальний рівень знань і навичок, вона перестала бути ефективним знаряддям подолання злиднів, хоча набуття професіоналізму є одним із важливих чинників досягнення успіху, в тому числі економічного. Праця перестала сприйматися як спосіб подолання бідності, а отже, не формується трудова мотивація та розуміння необхідності отримання якісної освіти. На ринок виходять низькокваліфіковані фахівці, що посилює суспільну зневагу до освіти й інтелектуального продукту. У кваліфікованих спеціалістів виникає хронічне відчуття недооцінки їхнього внеску, що має наслідком вимивання трудових ресурсів високої якості з національного ринку праці через еміграцію або добровільне самоусунення від суспільно корисної діяльності. Держава, зі свого боку, потребуючи активної участі населення в економічній діяльності, не створює мотивації для високопродуктивної праці. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України «МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ — НАШ СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР», 2011 р., с. 30 http://www.president.gov.ua/docs/Poslannya_sborka.pdf
Зарплата Голови НБУ втричі вище за зарплату Президента України Середня зарплата в Києві нижча, аніж в Мінську та Астані, і тим більше Москві ____________ Постійна адреса статті в Інтернеті: http://www.marazm.org.ua/index.html?/payment/3_68.html
(C)
Copyrіght by V.Moseіchuk, 1999-2023. All rіghts reserved. Тел. (067) 673-51-59, (099) 565-62-62, (093) 918-70-99. |
Розсилка новин
[an error occurred while processing this directive]
|